Міністерство освіти і науки України

ІФНТУНГ

Кафедра: ТОГ

Реферат №4

Тема:”Осадові гірські породи та методи їх визначення”

Виконав

ст.гр-НО-14-2

Різник В.П

Перевірив

Знак.М.С

2014

План реферату

Вступ

1. Що таке осадові гірські породи і в яких умовах вони утворюються?

2. Що таке діагенез, катагенез і метагенез осадових порід?

3. Основні типи структур осадових порід.

4. Найбільш характерні фізичні властивості осадових порід.

5. Від чого залежить пористість осадових порід?

6. Що таке проникність осадових порід?

7. Від чого залежить абразивність осадових порід?

8. Які найважливіші мінерали входять до складу осадових порід?

9. Умови формування хемогенних та органогенних осадових порід.

10.Умови формування вулканогенно-осадових порід.

Висновок

Література

Вступ: Виконання даного реферату ставить за мету навчити студентів найпростішим прийомам вивчення і визначення основних типів осадових гірських порід. Знання процесів осадонагромадження, умов і головних етапів формування і перетворення осадів і осадових гірських порід, закономірностей їх розповсюдження в земній корі мають не тільки важливе теоретичне, але й надзвичайно важливе практичне значення. Осадові гірські породи є основними акумулюючими породами для промислових скупчень нафти і газу та інших корисних копалин. Вони надзвичайно різноманітні за мінеральним і хімічним складом, будовою, формами і умовами залягання. Знання цих особливостей надзвичайно важливе для відтворення умов формування нафтогазових покладів, обґрунтування систем пошуково-розвідувального буріння та основних принципів розробки нафтових і газових родовищ, розроблення методів і способів підвищення нафтогазовилучення із пластів, проведення робіт по інтенсифікації нафтогазовидобутку та ін. Таким чином, виконання даного реферату ставить перед собою завдання навчити студентів визначати основні ознаки осадових гірських порід в залежності від їх мінерального і хімічного складу та морфологічних особливостей.

1. Що таке осадові гірські породи і в яких умовах вони утворюються?

Осадові гірські породи-це породи що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення давніших порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу. Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які приносяться водою, вітром, льодом або силою тяжіння.

2. Що таке діагенез, катагенез і метагенез осадових порід?

Накопичення осадків це лише перший етап у формуванні осадових гірських порід. Всі гірські породи, які складають зовнішню частину сучасної земної кори є здебільшого осадками древніх морів, які зазнали значних діагенетичних та

післядіагенетичних змін впродовж багатьох мільйонів років. Перетворення пухких осадків на щільні гірські породи, тобто скам’яніння (літофікація) їх являє собою складний та тривалий процес, який називається діагенезом (грецьк. “діагенезис” – переродження”). Первинний морський осадок здебільшого являє собою багатокомпонентну систему до складу якої входять: хімічні сполуки, органічні речовини, тверді частинки у вигляді різних за розмірами уламків гірських порід і мінералів, а також реліктові (залишкові) води, які заповнюють пори. Загалом це суміш різноманітних сполук і вже на початковій стадії існування осадка починається взаємодія його окремих складових між собою, залишковими водами та середовищем, в якому відбувається осадконакопичення. Сам процес перетворення осадку в гірські породи дуже

багатогранний і в ньому бере участь ціла низка явищ, до яких відносяться:

1) розчинення та виділення з осадка слабкостійких

мінералів;

2) утворення нових мінералів відповідно до нової фізико-хімічної обстановки;

3) ущільнення та зменшення вологості осадку;

5) перекристалізація.

До важливих умов, які сприяють перетворенню осадку на гірську породу належать:

1) висока вологість осадка, яка має великий вплив на перерозподіл елементів і зумовлює дифузійне переміщення речовин у вертикальному та горизонтальному напрямках, що сприяє взаємодії складових і утворенню нових

діагенетичних мінералів;

2) наявність великої кількості бактерій, які сприяють розкладу органічних сполук, утворюють нові активні компоненти та змінюють хімічний склад середовища, зумовлюють окислення закисних сполук і навпаки;

3) мулові розчини води, які суттєво відрізняються від складу.

3. Основні типи структур осадових порід.

Для діагностики гірських порід будь-якого походження треба знати особливості їх будови, що визначаються структурою та текстурою. Під структурою гірської породи розуміють її будову, обумовлену формою і величиною мінералів, що складають її, ступенем їх кристалізації, взаємовідношеннями і засобами зростання. Структура відображує умови утворення гірських порід. Розрізняють такі типи структур: повнокристалічну, порфірову та аморфну. Повнокристалічна структура може бути рівномірно зернистою, коли кристали мінералів, які входять до складу гірської породи, мають приблизно однакові розміри. За величиною зерен (кристалів) повнокристалічна структура буває: крупнозернистою (розмір зерен у поперечнику більше 3 мм); середньозернистою (І - 3 мм) та дрібнозер-нистою (менше І мм).

Порфірові структури теж відносяться до кристалічних і характеризуються наявністю крупних кристалів, які занурені в агрегат кристалічних зерен меншого розміру або в скловату основну масу. Подібні структури утворюються в тому випадку, коли кристалізація здійснюється в два етапи: на першому етапі на великій глибині утворюються більш крупні кристали, на другому - на значно меншій глибині - кристалізується решта магми. Потайнокристалічна структура може бути виявлена тільки під мікроскопом. Некристалічні або аморфні структури притаманні породам, які складаються з нерозкристалізованої основної маси. Під текстурою породи розуміють характер розташування її складових частин у просторі та щільність породи. Виділяють однорідні та неоднорідні текстури. Серед однорідних текстур виділяють масивні (суцільні) текстури, які складені мінералами без будь-якої орієнтації, серед неоднорідних - сланцюваті (порода розсланцьована на окремі пластинки), гнейсоподібні, у яких мінерали розташовані паралельно один до одного, флюїдальні (лат. флюїс – текти) - мінерали витягнуті в одному напрямку, пористі (шлакові) - при наявності у породі великої кількості пор та порожнин. Для осадових сипучих гірських порід характерна безладна текстура, оскільки її складові частини (зерна, уламки) можуть розташовуватись як завгодно.