Тема 2 організація грошових розрахунків підприємств

1. Готівкові і безготівкові роз­рахунки.

2. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття.

3. Форми безготівкових розрахунків.

4. Готівково-грошові розрахунки на підприємствах та сфе­ра їх застосування. Організація грошово-готівкових розрахунків.

5. Розрахунково-платіжна дисципліна.

2.1. Готівкові і безготівкові розрахунки

У процесі виробничої діяльності підприємство, з одного боку, безперервно купує сировину, матеріали, паливо, товари тощо, а з іншого — безперервно реалізує готову продукцію або закуплені товари. Ці процеси супроводжуються грошовими розрахунками, які саме і є одним із найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства.

Отже, розрахунки становлять собою відносини, що виникають між підприємствами і організаціями в процесі реалізації, розпо­ділу та перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснен­ня статутної діяльності. Розрахунки базуються на переміщенні товарів відповідно до укладених договорів. Господарські догово­ри укладають безпосередньо підприємства, а розрахунки за про­дукцію, що відпускається за цими договорами, здійснюються, як правило, через банк. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі.

На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справ­ляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий вироб­ничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, при­зводить до збільшення платежів, пов'язаних із їх придбанням. Збільшення трудомісткості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний із таки­ми напрямками:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, ма­теріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

• реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування ви­трат і формування доходів;

• сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

• забезпечення спільної діяльності підприємств;

• отримання і погашення кредитів, сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю на­званих розрахунків, документообігом, видами та методами фінан­сового і банківського контролю.

У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кож­ний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на ра­хунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кош­ти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебу­ває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні по­стійно залучаються в активний грошовий оборот.

Маса грошей, яка знаходиться в обороті має дві форми:

• готівкову;

• безготівкову.

Сферу дії готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано.

Готівкова форма розрахунків застосовується для обслугову­вання населення: виплати заробітної плати, матеріального заохо­чення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів хар­чування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здій­снюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між обігом готівкових і безготівкових коштів існує тісний зв'я­зок. Так, безготівкові кошти підприємств конвертуються в готів­ку при видачі заробітної плати працівникам. Останні обмінюють одержану зарплату в підприємствах торгівлі та сфери побуту на товари і послуги. Після цього виручка, одержана в каси підпри­ємств, знову надходить на їх поточні рахунки і далі рухається у безготівковій формі. Таким чином, обороти готівкових і безготів­кових коштів взаємно доповнюють і зумовлюють один одного.

Переважна кількість міжгосподарських розрахунків здійсню­ється безготівковим шляхом. Використовують два методи безготів­кових платежів — це запис на рахунках і залік взаємних боргів, які в результаті завершуються записами на рахунках.

У здійсненні безготівкових розрахунків активну участь бере бан­ківський кредит, коли для здійснення платежів позикові кошти зараховуються на поточний рахунок позичальника або безпосеред­ньо на рахунки постачальників.

Система безготівкових розрахунків включає:

• класифікацію розрахунків:

• розрахунки за товарними операціями — пов'язані з реалі­зацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг; вони ста­новлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність під­приємств; від них залежать розрахунки за нетоварними операці­ями;

• розрахунки за нетоварними операціями — пов'язані з фінан­совими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій; ці розрахунки здійснюють­ся після реалізації продукції;

• організацію розрахунків;

• форми відповідних документів;

• взаємовідносини платників з банками.

Відповідно до територіального розміщення підприємств і бан­ківських установ безготівкові рахунки поділяються на:

• місцеві;

• міжміські;

• міжнародні.

Принципи організації безготівкових розрахунків:

I. Підприємства та установи обов'язково зберігають грошові кошти на рахунках в установах банку (за винятком перехідних за­лишків у касі).

2. Підприємства мають право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів за згодою банку.

3. Підприємства самостійно (без участі банку) вибирають фор­ми розрахунків (установи банків можуть лише пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, враховую­чи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скласти­ся в процесі розрахунків).

4. Кошти з рахунка підприємства списуються за розпоряджен­ням його власника. Враховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один із рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.

V. Поточні рахунки підприємствам — суб'єктам підприємни­цької діяльності відкривають установи банків тільки за умови по­відомлення про це податкового органу.

VI. Принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Мо­мент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

VII. Платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахун­ках платника або в межах наданого банківського кредиту.

VIII. Розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник - отримувач коштів — суму отриманої готівки повинен провести че­рез касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк. (Використання готівки, пов'язане з виплатою заробітної пла­ти, премій, винагород, матеріальної допомоги, дивідендів, прова­диться тільки через її отримання з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату податків, внесків та інших обов'язкових платежів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.)