- •Тема 1 теоретичні та організаційні засади оподаткування
- •Податки як соціально-економічна категорія
- •1.2. Функції податків
- •1.3. Елементи податку та їх характеристика
- •1.4. Класифікаційні ознаки податків, їх характеристика
- •1.5. Податкова система України та принципи її побудови
- •Перелік загальнодержавних податків і зборів відповідно до пку
1.4. Класифікаційні ознаки податків, їх характеристика
Рис. 1.12. Класифікація податків
Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються напряму до бюджету держави за рахунок їх доходів, а сума податку залежить від розмірів об’єкта оподаткування.
Непрямі податки відіграють значну роль у формуванні доходів держави та податковому регулюванні. Історично основним видом непрямих податків був акциз. Своєрідним універсальним акцизом є податок з обороту, який в деяких країнах трансформувався в податок з продажу або податок на додану вартість.
Р ис. 1.13. Способи розмежування прямих і непрямих податків [94]
1.5. Податкова система України та принципи її побудови
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом України порядку, становить податкову систему України.
Рис. 1.14. Система принципів оподаткування
Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах (ст. 4 ПКУ):
загальність оподаткування кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
фіскальна достатність встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями. Тобто фактично сучасна податкова система буде орієнтована лише на збір коштів для фінансування витрат держави. Стимулююча функція оподаткування як така не передбачена податковим законодавством України;
соціальна справедливість установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
економічність оподаткування установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування. З таким же підходом повинні бути встановлені податкові періоди і строки сплати податків — п. 4.3 ПКУ. Досягти даного принципу можна декількома шляхами, наприклад, зменшив кількісний склад працівників податкових органів, або розширивши базу оподаткування, збільшивши ставки оподаткування, зменшивши пільги;
нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
рівномірність та зручність сплати установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
єдиний підхід до встановлення податків та зборів визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.
Податковим законодавством України передбачений поділ податків і зборів на загальнодержавні та місцеві (ст. 9 ПКУ).
Таблиця 1.3
