Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податки та податкова пол.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
152.06 Кб
Скачать

1.4. Класифікаційні ознаки податків, їх характеристика

Рис. 1.12. Класифікація податків

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються напряму до бюджету держави за рахунок їх доходів, а сума податку залежить від розмірів об’єкта оподаткування.

Непрямі податки відіграють значну роль у формуванні доходів держави та податковому регулюванні. Історично основним видом непрямих податків був акциз. Своєрідним універсальним акцизом є податок з обороту, який в деяких країнах трансформувався в податок з продажу або податок на додану вартість.

Р ис. 1.13. Способи розмежування прямих і непрямих податків [94]

1.5. Податкова система України та принципи її побудови

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом України порядку, становить податкову систему України.

Рис. 1.14. Система принципів оподаткування

Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах (ст. 4 ПКУ):

  • загальність оподаткування  кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

  • рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації  забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

  • невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

  • презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

  • фіскальна достатність  встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями. Тобто фактично сучасна податкова система буде орієнтована лише на збір коштів для фінансування витрат держави. Стимулююча функція оподаткування як така не передбачена податковим законодавством України;

  • соціальна справедливість  установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

  • економічність оподаткування  установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування. З таким же підходом повинні бути встановлені податкові періоди і строки сплати податків — п. 4.3 ПКУ. Досягти даного принципу можна декількома шляхами, наприклад, зменшив кількісний склад працівників податкових органів, або розширивши базу оподаткування, збільшивши ставки оподаткування, зменшивши пільги;

  • нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

  • стабільність  зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

  • рівномірність та зручність сплати  установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

  • єдиний підхід до встановлення податків та зборів  визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

Податковим законодавством України передбачений поділ податків і зборів на загальнодержавні та місцеві (ст. 9 ПКУ).

Таблиця 1.3