Розділ 5 охорона праці

5.1 Загальні положення

Відповідно до вимог Закону України “Про охорону праці”, подальших нормативних актів державних установ, було проведено певну роботу по виконанню комплексних заходів, спрямованих на поліпшення стану охорони праці та попередження виробничого травматизму й професійних захворювань.

Система управління охороною праці побудована по трирівневій схемі, при цьому управління здійснюється на всіх рівнях трудової діяльності працівників.

В основу системи управління охороною праці підприємства закладена технічно-цільова спрямованість функціонування і комплексний підхід до рішення проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових задач як бажаний результат діяльності і розробці технічного механізму.

Комплексний підхід до рішення задач і проблем в області охорони праці реалізується на основі принципів:

- спрямованості системи управління на реалізацію цільових задач;

- безумовного пріоритету професійної й екологічної безпеки перед іншими показниками господарської діяльності, підкріпленої фінансовими і матеріальними ресурсами;

- масової участі всіх працівників підприємства в заходах щодо забезпечення професійної й екологічної безпеки, а також реалізації заходів охорони праці й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

- принципу ненульового ризику, тобто усвідомленні необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації;

- соціальної й економіко-цільової оцінки наслідків передбачуваних дій і прийнятих рішень на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;

- вірогідності, повноти й оперативності зовнішньої і внутрішньої інформації, доведенні її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі;

- експрес-реагування на інформацію, що надходить: оперативна оцінка й аналіз ситуації, вироблення, прийняття і виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної й екологічної небезпеки, причин її виникнення;

- безперервності функціонування системи навчання, що забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і робітників в області охорони праці й інженерної екології;

- безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;

- економічній мотивації й обопільній відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників) - учасників трудових процесів на підприємстві за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної й екологічної безпеки.

- контроль за рівнем охорони праці і станом об'єктів управління здійснюється на основі принципу "безперервності" за допомогою "методу відхилень", відповідно до якого управлінські рішення приймаються при наявності й у залежності від ступеня відхилень контрольованих критеріїв і показників від нормованих (припустимих), значень.

5.2 Гігієна праці і санітарія

Розглянемо організацію охорони праці у відділу інформаційних технологій.

В приміщенні відділу інформаційних технологій спеціалісти 85% робочого часу працюють з комп’ютерами. В процесі роботи здійснюється розробка програмних додатків, технічна підримка розроблених додатків, пошук необхідної інформації, внесення нових даних. На рис. 4.1 представлений план приміщення.

В приміщенні працюють 6 спеціалістів. План приміщення поданий на рис.5.1.

Рисунок 5.1 − План приміщення

Площа приміщення на одного робітника становить 6×8/6 =8 м²/чол., відповідно об’єм 6×8×3,5 / 6 = 28 м³/чол.. Порівнюючи отримані параметри з нормами, приведеними в ДСанПіН 3.3-2.007-98 та “Правилах охорони праці під час експлуатації ЕОМ”, бачимо, що площа, виділена для одного робочого місця з персональною ПК складає більше 6м², а об’єм – більше 20м³. Таким чином ці параметри відповідають нормам.

Столи в приміщенні канцелярські, а стільці з регулюємою висотою.

Поверхня сидіння, спинки й інших елементів стільця напівм'яка, повітропроникним покриттям, що не електризується і забезпечує легке очищення від забруднень.

Конструкція робочого місця користувача ПЄОМ (при роботі сидячи) забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град до вертикальної площини, зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини. В даному випадку це досягається підгонкою висоти стільця під параметри робітника.

При організації безпеки праці відділу варто враховувати основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що діють на програміста:

• протяги;

• недостатня освітленість робочої зони;

• підвищена напруга в електричному ланцюзі;

• перенапруга зору;

• поразка електричним струмом;

У той же час програміст несе відповідальність за:

• схоронність матеріальних цінностей і виконання правил роботи;

• дотримання правил особистої гігієни;

• утримання свого робочого місця в належному санітарному стані.

Далі розглянемо основні вимоги безпеки перед початком роботи. Перед початком роботи працівник повинен перевірити робоче місце; переконатися в достатньому освітленні робочого місця; перевірити працездатність ЕОМ, належний стан штепсельної вилки і розетки.

Повітряне середовище в приміщенні характеризується параметрами мікроклімату, запиленістю повітря та його загазованістю.

Параметрами мікроклімату є температура, вологість та швидкість руху повітря.

Аналіз параметрів мікроклімату полягає у вимірюванні температури, вологості, руху повітря робочої зони та співвідношення результатів з встановленими нормами. Згідно ДСН 3.3.6.042-99 оптимальні значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря встановлюються для робочої зони виробничих приміщень з рахунком важкості робіт, що виконуються, та пори року.

Температура повітря в приміщенні визначається температурою зовнішнього повітря та тепловою енергією, що виділяється всередині приміщенні.

Джерелом тепла в дослідженому приміщенні являються люди, електрообладнання, радіатори системи центрального водяного опалення (взимку), освітлювальні прилади у темні часи доби.

Зовнішнім джерелом тепла є сонячна радіація у світлі часи доби. Приміщення, що розглядається можна віднести до категорії приміщень з незначним виділенням теплоти. Надлишок тепла утворюється від машин, принтерів, людей, сонячної радіації і штучного освітлення.

Вологість повітря у приміщенні визначається вологістю атмосферного повітря та повітря, що видихається людьми, а також випарами з поверхні людської шкіри.

У табл. 5.1 приведені оптимальні значення параметрів мікроклімату для категорії важкості робіт I а.

Таблиця 5.1 − Параметри мікроклімату на робочому місті

Температура зовнішнього повітря, °С	Параметри повітряного середовища на робочому місці
	Оптимальні				Фактичні
	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с	Температура повітря, °С		Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Перевищує +10°	23 – 25	40 – 60	0.1	21 – 23		45-55	0.1
Менше +10°	22 – 24	40 – 60	0.1	18 – 20		40-50	0.1

Опалення приміщення взимку забезпечує автономна котельня, яка передбачена для обігрівання повітря у відділах для співробітників. Влітку батареї в приміщенні можуть перекриватися. При підвищенні температури повітряного середовища вище оптимального значення можна відкрити вікно.

В приміщеннях з використанням обчислювальної техніки стандарт рекомендує застосування лише оптимальних значень показників мікроклімату, тобто таких, при яких людина почуває себе комфортно.

Основним джерелом забруднення повітря у приміщенні є папір та одяг робітника. З метою боротьби з пилом в приміщенні проводиться регулярне вологе прибирання.

Основним джерелом шуму в приміщенні є:

• принтер (HPLaserJet 1100);

• вентилятори комп’ютерів;

• люди, які находяться в приміщенні.

Згідно ДСН 3.3.6.037-99 рівень шуму на робочому місті повинен не перевищувати 50 дБА.

При наявності кількості джерел шуму еквівалентне значення шуму L_ЕКВ, дБА розраховують ось такою формулою:

(5.1)

,

де L_i – рівень шуму i-го джерела (пристрою),

T_i – час роботи i-го джерела (пристрою),

Т – загальний час роботи,

n – кількість джерел шуму даного типу.

Для даного приміщення необхідні змінні становлять:

Загальний робочий час – робочий день, тобто Т = 8 годин.

Для фонового шуму (вентиляторів):

L₁ = 35 дБА, T₁ = 8 годин, n₁ = 24;

Для лазерного принтера:

L₂ = 48 дБА, Т2 = 1 годину, n₂ = 2.

Одержуємо шуканий еквівалентний рівень:

(5.2)

.

Шум від основних джерел нерегулярний та його рівень не перевищує норматив 50 дБА, встановлений у ДСанПиН 3.3.2-007-99.

Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла для правильної світлопередачі. Правильну світлопередачу створюють природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близької до природного висвітлення.

Норма освітленості при зоровій роботі для працівників складає 300 лк, (робота з ПЕОМ та робота з документацій).

У приміщеннях з комп’ютерами застосовують природне освітлення. Виконання − бічне освітлення.

Природне освітлення нормується по коефіцієнту природного освітлення (КПО). Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

К

(5.3)

ПО = e = (П_вс / П_зов) x 100%,

та дорівнює відношенню природного освітлення всередині приміщенні до одночасно вимірюваного зовнішнього освітлювання Значення КПО залежить від розміру вікон та віддалення розрахункової точки від них. Цільове значення КПО для даного приміщення нормується, а визначається за характеристиками: системи природного освітлення, призначенню приміщення, поясу світлового клімату. У нашому випадку: при бічному освітленні, е_min=(1,5)%, світловий пояс IV. Орієнтація світлових прорізів — північна.

Розрахунок природного освітлення. Значення е для поясів, які розрізняються від III розраховуємо за формулою:

(5.4)

e^IIV = e^III x m×c,

де m - коефіцієнт світлового клімату;

с - коефіцієнт сонячного клімату (значення коефіцієнтів у) .

Споруда, в якій знаходиться дане приміщення знаходиться у IV поясі світлового клімату, тому нормується мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО). Тобто

У приміщеннях з комп’ютерами окрім роботи з обчислювальною технікою також плануються роботи з літературою, отже необхідно передбачити також:

• природне освітлення в приміщенні подано у вигляді однобічного освітлення;

• в приміщенні є світловий проріз площею 8,96 м²;

• світлові прорізи періодично очищаються від забруднення (2 рази на місяць);

• світлові прорізи мають відкриваючі частини (фрамуги);

• орієнтація світлових проріз - південна .

Розрахунок природного освітлення зведемо до підбору світлових прорізів таким чином, щоб КПО фактичний та КПО нормативний відрізнялися не більш чим на 10 %.

1. Вибір нормативного коефіцієнта.

для Києва: е_н(III) = 1,5; m = 0,9; с = 0,95.

(5.5)

.

е_н = 1,5 x 0,9 x 0,95 = 1,28

2. Розрахунковий розмір світлових прорізів в кімнаті.

Загальна площа вікон 8,96 м², площа підлоги 42(м²). Площа світлових прорізів обчислюється за формулою:

S

(5.6)

,

_вікно =

де е_н − нормативне значення КПО;

К_з − коефіцієнт запасу, який використовується при вертикально розташованому світлопропускаючому матеріалі, К_зд=1,3 для приміщень та суспільних будинків;

М_в - світлова характеристика вікон, визначається за глибиною приміщення, довжиною та висотою від рівня робочої поверхні до верха вікон, М_в = 6,5;

S_{підлога} − площа підлоги приміщення, S_{підлога} = 42 м²;

К_буд – коефіцієнт будинку, що враховує затемнення вікон будинку, який стоїть напроти, визначається за відстанню між будинками та по висоті розміщення карниза будинку, який стоїть напроти підвіконня нашого будинку, К_буд = 1;

R - коефіцієнт підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу відбитому від поверхні приміщення, R = 2,1;

3. Розрахунок загального коефіцієнта світлопропускання Тв:

Т

(5.8)

в = Т₁ x Т₂ x Т₃ x Т₄ x Т₅ = 0,8 x 0,6 x 1 x 1 x 0,9 = 0,432,

де Т₁ - світлопропускання матеріалу, скло подвійне Т1=0.8;

Т₂ - коефіцієнт, який враховує втрати світла у переплетіннях світлопрорізу, переплетіння подвійне, Т₂ = 0.6;

Т₃ - коефіцієнт, який враховує втрати світла у несучих конструкціях, для бічного освітлення, Т₃ = 1;

Т₄ - коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахищених пристроях, для штор, Т₄ = 1;

Т₅ - коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, встановленій під ліхтарями, Т₅ = 0,9.

S

(5.7)

_вікна = (м²).

Таким чином, природне освітлення задовольняє вимоги, так як

S_фак = 8,96 м² та S_рах = 8,08 м² , отже S_фак > S_рах.

Можна зробити висновок, що при природному освітленні зорові умови праці відповідають нормативним вимогам.

В темний час доби в приміщенні використовують штучне загальне освітлення. Приміщення освітлюється чотирма світильниками Л201-03.

Для вибору формули розрахунку освітленості визначимо висоту підвісу світильників по формулі:

(5.8)

,

де h_п - висота підвісу світильників, м;

h – висота приміщення, м;

Н_р – висота робочої поверхні, м;

Н_с – висота світильника.

₍5.9)

.

Розрахункове відношення визначається по формулі:

(5.10)

.

Визначимо розрахункове значення освітленості. Для розрахунку будемо користуватися формулою:

(5.11)

,

де N_p – кількість світильників в ряду;

n – кількість ламп у світильнику;

Ф_л − світловий потік лампи,

K_з – коефіцієнт запасу при штучному освітленні. Для виробничих приміщень при обслуговуванні світильників знизу він дорівнює 1,5;

S – площа приміщення;

η = 0,3;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,1.

Підставляючи всі отримані значення в формулу, одержимо фактичне значення освітлення поверхні:

(5.12)

.

Порівнявши це значення з нормою освітленості при зоровій роботі для працівників приміщень, яка складає 300 лк, (робота з ПЕОМ та робота з документацій) можна зробити висновок, що значення освітленості менше нормованого. Отже, необхідно збільшити освітленість до нормативного значення за допомогою встановлення ще одного такого же світильнику.

Відповідно до класифікація категорії робіт згідно з ДСН 3.3.6.042-99 робота економіста відноситься до класу Іа (роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження), що потребує витрат енергії 105-140 Вт (90-120 ккал/год.).

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів наведено у табл.5.2.

Таблиця 5.2 − Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори	Джерела факторів (види робіт)	Кількісна оцінка	Нормативні документи
Понижена температура повітря робочої зони	Всі роботи	Температура повітря 22оС при нормі 24оС влітку та 19оС при нормі 23оС	ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Робота з комп’ютером	Електричне поле 70 В/м, магнітне поле 560 нТл	НПАОП 0.00-1.31-99 - Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
Недостатня освітленість робочої зони	Робота з документацією	Фактична освітленість 242 лк при нормі 300 лк	ДБН В.2.5-28-2006

З аналізу небезпечних і шкідливих виробничих у відділі інформаційних технологій видно, що на підприємстві є незначні порушення.

Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу:

₍5.13)

_.

Для розрахунку індексу відповідності температури використовуємо аналогічну формулу через те, що зменшення температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекс відхилення складає:

₍5.14)

_.

Визначений індекс вказує на те, що для мікроклімату і освітленості вони мають значне відхилення від нормативного.

Зниження ж температури в теплий період року та зменшення шуму не сприяють погіршенню умов праці.

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою:

(5.15)

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та підвищення температури.

Висновок до розділу 5

Отже, управління охороною праці у відділі інформаційних технологій включає рішення ряду основних задач і виконання визначених функцій. Основна цільова задача роботи підприємства в області охорони праці формулюється, як необхідність створення передумов для формування на виробничій території професійно безпечного, і екологічно чистого простору.

Проведено аналіз робочого середовища відділу інформаційних технологій. У аналізі були виявлені негативні фактори, та було внесено ряд рекомендацій зі зменшення небезпечних дій цих факторів. В наслідок цього були одержані наступні результати:

• об’єм та площа приміщення, що приходиться на одного працюючого, відповідає нормативному значенню;

• показники мікроклімату не відповідають нормативному значенню, потрібно замінити два існуючих кондиціонера на більш нові системи «спліт», крім того доцільно обладнати приміщення вентиляторами для нормалізації іонного складу повітря відповідно до “Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень”

• акустичні умови роботи в нормі, шум від джерел нерегулярний та його рівень не перевищує норматив 50 дБА, що відповідає нормам ДСН 3.3.6.037-99;

• освітлення є недостатнім для даного типу роботи, рекомендовано встановити додаткове освітлення.