Лабораторна робота № 1 вивчання держстандартів для виконання графічної частини електротехнічного проекту
Мета роботи: вивчання Держстандартів на електрообладнання, апарати та іншу електротехнічну продукцію, що необхідна для виконання графічної частини електротехнічних проектів.
1 Програма роботи
Вивчання Держстандартів для графічного позначення електрообладнання на електричних схемах.
Вивчання Держстандартів для графічного позначення електричних апаратів і джерел світла на електричних схемах.
Вивчання Держстандартів для виконання графічної частини кіл вторинної комутації та електровимірювальних приладів на електричних схемах.
Вивчання Держстандартів для позначення електроустано-вок на планах.
Вивчання форматів та основного штампу для виконання графічної частини проекту.
Вибрати формат графічної частини проекту та відповідний штамп і розмістити елементи, фрагменти підстанції напругою 110/35/10 кВ з трансформатором потужністю 16000 кВА.
2 Основні теоретичні положення
Графічна частина електротехнічного проекту повинна виконуватись згідно єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД) – комплексу державних стандартів, що встановлюють взаємозв’язані правила і положення з порядку розробки, оформлення конструкторської і проектної документації, яка розробляється проектними і прирівняними до них організаціями та конструкторськими бюро і ін.
Основне призначення стандартів ЕСКД полягає у встановленні єдиних правил виконання і оформлення графічної і текстової частини проекту або конструкторсько-технологічної документації.
Засобами відображення різних установок, кіл пристроїв, а також відомостей про їх монтаж та експлуатацію є спеціальні креслення, що звуться схемами. На схемах за допомогою умовних графічних позначеннь вказують всі елементи пристрою, або установки і зв’язки між ними.
В електричних схемах такими елементами є: електричні машини, трансформатори, вимикачі, роз’єднувачі, апарати, прилади та ін., а зв’язки між ними – це провідники електричного струму (провода, кабелі, шини та ін.).
В залежності від виду елементів, що входять в улаштування схеми поділяють на кінематичні, гідравлічні, пневматичні, електричні та ін. Існують також комбіновані схеми, які складаються з елементів різних видів. Наприклад, електрогідравлічна схема містить як електричні так і гідравлічні елементи.
В залежності від призначення існують такі типи схем: структурна, функціональна, принципова схеми з’єднань, схема підключення, схема розташування.
Структурна схема вказує основні функціональні частини пристроїв (установок), їх призначення і взаємозв’язок. Ці схеми виконують на стадії, що передує розробці схем інших типів і використовують для ознайомлення з установкою.
Функціональна схема вказує окремі процеси, що діють в ланцюгах пристроїв (або установок) і використовується для вивчання їх загального принципу дії.
Принципова схема є основною для розробки конструкторської документації. На цих схемах вказують всі елементи та зв’язки між елементами, що дає детальну уяву про принцип дії пристрою або установки.
Схема з’єднань вказує чим здійснюються зв’язки між елементами пристроїв (установок) (проводами, кабелями, джгутами, трубопроводами) та місця приєднань і вводів. Схема з’єднань використовується для розробки конструкторської документації, в основному, для креслень, що визначають розташування і способи кріплення проводів, кабелів, трубопроводів, апаратів та ін.
Схема підключення вказує зовнішнє підключення пристроїв.
Схема розташування вказує розташування складових частин пристроїв (установок), але якщо потрібно, то і розташування проводів, кабелів та ін.
Основним засобом зображення електроустановок або пристроїв є електричні принципові схеми, на яких вказують відповідні типи ланцюгів. Найбільш важливим є принципові електричні схеми, що дозволяють зрозуміти взаємодію всіх елементів електричної установки. Існують нескладні електричні схеми з однією або декількома електричними ланцюгами (колами). Наприклад, схема освітлення з невеликою кількістю світильників, схема керування асинхронним двигуном малої потужності, в принципі дії яких розібратися не складно, якщо відомий сенс умовних графічних позначень. Але у більшості випадків електричні схеми є складними. Вони містять множину елементів, десятки ланцюгів (кіл). Наприклад, схеми дистанційного керування, релейного захисту, автоматики і телемеханіки та багато інших. Для таких схем додатково використовують літерно-цифрові позначення, що вказують вид і порядковий номер кожного елемента, позначення ланцюгів (кіл) та їх ділянок. Особливістю електричних схем електроустановок є використання умовних графічних позначень пристроїв з кінематичними та гідропневматичними зв’язками елементів. Основні вимоги до електричних схем, пристроїв або установок встановлені стандартами ЕСКД. В таблицях 2.1, 2.2, 2.3 подані умовні графічні позначення для електричних схем загального застосування.
Для силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів струму і напруги та реакторів Держстандартом встановлені дві форми умовних позначень, що подані в таблиці 2.4.
Умовні графічні позначення гальванічних елементів, а також електротермічних установок подані в таблиці 2.5.
Для виконання графічної частини генплану проекту використовують умовні графічні позначення електростанцій і підстанцій згідно Держстандарту, що подані в таблиці 2.3.
Встановлено три способи графічних умовних позначень для електричних машин: спрощений однолінійний, спрощений багатолінійний і розгорнутий. Спрощене однолінійне позначення дозволяє обмотки статора і ротора зображати колами, а виводи – однією лінією з вказівкою на неї похиленими штрихами їх кількості. Спрощені багатолінійні позначення передбачають зображення статора і ротора у вигляді кіл з вказівкою всіх виводів і схем з’єднання обмоток статора і ротора. Розгорнуте позначення зображає взаємне розташування обмоток статора і ротора з врахуванням зсуву фаз. Всі ці способи зображення багатьох типів електричних машин згідно Держстандарту подані в таблиці 2.6.
Умовні графічні позначення резисторів, конденсаторів постійної і змінної ємності, потенціометрів і варикондів на електричних схемах виконуються згідно Держстандарту, що подано в таблиці 2.7.
Позначення джерел освітлення слід виконувати згідно Держстандарту, що подано в таблиці 2.8.
Пристрої і установки електротермічні, а також електронагрівачі прямого і непрямого нагріву, діелектричні, індукційні та інфрачервоного нагріву на електричних схемах виконуються згідно Держстандарту, що подано в таблиці 2.9.
Електровимірювальні прилади на принципових електричних схемах повинні виконуватись згідно Держстандарту (ГОСТ 2.729-68), але літерні позначення приладів слід обов’язково робити згідно ЕСКД і Держстандарту (ГОСТ 2.710-81). Умовні графічні позначення електровимірювальних приладів подані в таблиці 2.10.
Під час проектування електротехнічних об’єктів важливим є правильне графічне виконання на планах електроустановок, провідників, низьковольтних вимикачів і перемикачів, елементів освітлювальної мережі та ін. Воно повинно здійснюватись згідно Держстандарту, що подано в таблиці 2.11.
Сприймаюча частина електромеханічних пристроїв (котушки, обмотки реле і ін.), на електричних схемах повинні виконуватись згідно Держстандарту, що подано в таблиці 2.12, а контактні з’єднання згідно Держстандартів, що подані в таблицях 2.13 і 2.14.
Процес проектування любого об’єкту має певний алгоритм, що містить відповідні процедури і операції. Отже проектування графічної частини схем підстанції, або електричної частини електростанції починається з визначення процедури з врахуванням ієрархічної структури підстанції або електричної частини електростанції. Основними складовими цієї структури є: елементи, фрагменти, підсистеми.
Елемент – це частина підстанції, вибір параметрів якого здійснюється за допомогою нескладних операцій. Наприклад, елементом підстанції є трансформатор, вимикач, роз’єднувач і ін.
Фрагмент – це сукупність взаємопов’язаних елементів. Наприклад, фрагмент електричної схеми підстанції з комірками напругою 35 і 10 кВ і містять такі елементи: по 2-роз᾽єднувача, 1-вимикач та 1-трансформатор. На рис. 2.1 подана схема фрагменту підстанції з вищенаведеними елементами.
Рисунок 2.1 – Приклад проектування фрагменту електричної схеми підстанції.
Підсистема – це множина фрагментів. Вона є відокремленою частино системи (підстанції), що має обмежену кількість зв᾽язків з іншими підсистемами. Наприклад, підсистема первинної комутації підстанції має два зв᾽язки з підсистемою вторинної комутації, які здійснюються за допомогою таких елементів як трансформатор струму і трансформатор напруги.
Графічна частина електротехнічного проекту (креслення схеми. діаграми і ін.) повинні відповідати вимогам Держстандартів та Єдині системі конструкторської документації (ЕСКД).
Креслення, схеми, діаграми виконують на аркушах стандартних форматів за ГОСТ 2.301. Найбільш поширеним є формат А.1, але для виконання графічної частини у пояснювальні записці дозволяється застосувати формат А.4.
Таблиця 2.1 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.750-68
Найменування |
Позначення |
Постійний струм Примітка. Якщо неможливо використати нове позначення, то використовують наступне позначення |
|
Змінний струм. Загальне позначення Примітка.
а) найменші частоти (наприклад промислові частоти) б) середні частоти (наприклад звукові частоти) в) найбільші частоти (наприклад звукові частоти)
|
10 кГц |
Змінний струм з числом фаз m, частотою f і напругою U
Наприклад. Трифазний змінний струм 50 Гц, 220 В. |
m f, U
3 50 Гц, 220 В |
Полярність негативна |
|
Полярність позитивна |
|
Трифазна обмотка з’єднана зіркою |
|
Трифазна обмотка з’єднана подвійною зіркою |
|
Трифазна обмотка з’єднана зіркою, з виведеною нейтраллю (середньою) |
|
Таблиця 2.2 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.751-73
Найменування |
Позначення |
Лінія електричного зв’язку з відгалуженнями: а) одним
б) двома |
|
В однолінійних позначеннях елементів, чи приладів, які містять групи ліній, допускається застосовувати наступні позначення:
а) групи з двох ліній
б) групи з трьох ліній
в) групи з чотирьох ліній
Наприклад, лампа розжарювання |
|
Лінія електричного зв’язку, яка виконана гнучким проводом
Примітка до пп. 11-18. Приведені позначення і вимоги допускається застосовувати при зображення груп проводів і багатожильних кабелів |
|
Графічний перетин провідника (кабеля, шини)
Примітка. Якщо необхідно показати взаємне розміщення провідників (кабелів, шин) які перетинаються графічно, то провідник який розміщений зверху, на місці перетину умовно позначають за допомогою півкруга |
|
Група провідників які під’єднані до однієї точки електричного з’єднання:
а) два провідника
б) чотири провідника
в) більше ніж чотири провідника |
|
або
або
або
Продовження таблиці 2.2
Найменування |
Позначення |
Шина
|
|
Згин шини |
|
Відгалуження шини |
|
Шини які графічно перетинаються, але електрично не є з’єднані |
|
Виводи (відводи) (відпайки) від шин
Примітка. Зображення шин за допомогою подвійних ліній застосовують в тих випадках, коли необхідно графічно відділити їх від зображення ліній електричного зв’язку (провідників, кабелів) |
|
Лінія електричного зв’язку, провід, кабель, шина |
|
Корпус (машини, апарату, приладу) |
|
Обрив ліній електричного зв’язку Примітка. На місці знаку Х вказують необхідні дані про продовження лінії на схемі |
|
Заземлення |
|
Графічний перетин двох ліній електричного зв’язку, електрично не з’єднаних між собою. Лінії повинні перетинатися під кутом 90° |
|
Лінії електричного зв’язку з двома відгалуженнями |
|
Безшумне заземлення (чисте) |
|
Захисне заземлення |
|
х
Продовження таблиці 2.2
Найменування |
Позначення |
Електричне з’єднання з корпусом (масою). Примітка. При відсутності похилих ліній допускається горизонтальну лінію зображати товстою |
|
Можливість пошкодження ізоляції, загальне позначення |
|
Можливість пошкодження ізоляції: а) між проводами
б) між проводом та корпусом (пробою на корпус)
в) між проводом і землею (пробій на землю) |
|
Екранована лінія електричного зв’язку, провід і кабель з екрануванням
Примітка. При необхідності позначення екранування можна показувати не по всій довжині лінії, а на окремих її ділянках |
або
|
Екранована лінія електричного зв’язку з відгалуженням
|
|
Екранована лінія електричного зв’язку з відгалуженням від екрану
|
|
Коаксіальний кабель |
|
Лінію електричного зв’язку з одним відгалуженням допускається зображати без крапки |
|
При зображенні відгалужень електричного зв’язку не допускається в якості точок відгалуження використовувати елементи умовних позначень, що мають вигляд крапок, зламів, перетинань і т.д. |
|
або
або
Таблиця 2.3 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.748-68
Найменування |
Позначення |
Загальне позначення електростанції |
|
Гідравлічна електростанція |
|
Гідроакумулююча |
|
Теплова електростанція без видачі теплової енергії |
|
Атомна електростанція |
|
Загальне позначення підстанції |
|
Відкрита підстанція |
|
Закрита підстанція |
|
Таблиця 2.4 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.723-68
Найменування |
Позначення |
|
Форма 1 |
Форма 2 |
|
Обмотка трансформатора, автотрансформатора, дроселя і магнітного підсилювача. Примітка:
а) робоча обмотка б) керуюча обмотка. Для вказування початку обмотки використовують точку. |
|
|
Продовження таблиці 2.4
Найменування |
Форма 1 |
Форма 2 |
Осердя (магнітопровід): |
|
|
Реактор. Позначення встановлюється для схем енергопостачання |
|
|
Трансформатор однофазний з феромагнітним осердям |
|
|
Триобмотковий трансформатор однофазний з феромагнітним осердям |
|
|
Трансформатор трифозний з феромагнітним осердям; з’єднання обмоток зірка-зірка з виведеною нейтральною (середньою) точкою |
|
|
Трансформатор трифазний з феромагнітним осердям; з’єднання обмоток зірка з виведеною нейтральною (середньою) точкою – трикутник |
|
|
Автотрансформатор трифазний з феромагнітним осердям; з’єднання обмоток зіркою. |
|
|
Трансформатор струму з однією вторинною обмоткою |
|
|
або
Продовження таблиці 2.4
Найменування |
Форма 1 |
Форма 2 |
Трансформатор струму з двома осердями і двома вторинними обмотками Примітка: при наявності декількох осердь, дозволяється осердя не зображувати |
|
|
Вимірювальний трансформатор напруги |
|
|
Трифазна обмотка з’єднана трикутником |
|
|
Трифазна обмотка з’єднана в розімкнений трикутник |
|
|
Трифазна обмотка з’єднана зигзагом |
|
|
Таблиця 2.5 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.768-90
Найменування |
Позначення |
Гальванічний елемент (первинний чи вторинний) Примітка. допускається знаки полярності не вказувати |
|
Батарея, яка складається з гальванічних елементів
Примітка. Батарею з гальванічних елементів допускається позначити як вище. При цьому над позначенням вказують значення напруги батареї, наприклад напруга 48 В. |
або
|
Джерело тепла |
|
Термоелемент (термопара) |
|
Таблиця 2.6 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.722-68
Найменування |
Позначення |
Статор. Обмотка статора.
Загальне позначення
|
|
Ротор з обмоткою, колектор з щітками
|
|
Машина асинхронна трифазна з шістьма виведеними кінцями фаз обмотки статора і з короткозамкненим ротором |
|
Машина асинхронна трифазна з фазним ротором, обмотка якого з’єднана в зірку, обмотка статора – в трикутник. |
|
Машина постійного струму з послідовним збудженням |
|
Машина постійного струму з незалежним збудженням |
|
Машина постійного струму зі збудженням від постійних магнітів |
|
Ротор. Загальне позначення і короткозамкнений |
|
Машина постійного струму зі збудженням від постійних магнітів |
|
Продовження таблиці 2.6
Найменування |
Позначення |
Машина електрична. Загальне позначення. Примітка. Всередині кола допускається вказувати наступні дані: а) рід машин (генератор – Г, двигун – М, збудник – В, газотурбогенераторів – ГГ, гідро турбогенераторів – ГТГ, дизель-генераторів – ДГ, тахогенератор – ТГ, сельсин – Сс та ін.); б) Рід струму, число фаз або вид з’єднання обмоток відповідно до вимог ГОСТ 2.750-68. |
|
Примітка. Всередині кола допускається вказувати наступні дані: а) рід машин (генератор – Г (G), двигун – М (M), тахогенератор – ТГ (BR), та ін.) б) рід струму, число фаз або вид з’єднання обмоток, наприклад генератор трифазний |
|
Машина синхронна трифазна неявнополюсная з обмоткою збудження на роторі; обмотка статора з’єднана в трикутник |
|
Ротор явнополюсний із зосередженою обмоткою збудження |
|
Ротор явно полюсний із зосередженою обмоткою збудження і пусковою обмоткою |
|
Машина асинхронна трифазна з фазним ротором, обмотка якого з’єднана в зірку; обмотка статора з’єднана:
а) в трикутник
б) в зірку з виведеною нейтраллю (середньою) точкою |
|
Продовження таблиці 2.6
Найменування |
Позначення |
Машина асинхронна з перемиканням обмотки статора на два числа полюсів з короткозамкненим ротором. Перемикання обмотки статора:
а) з зірки на зірку з двома паралельними гілками
б) з трикутника на зірку з двома паралельними гілками
|
|
Машина постійного струму з паралельним збудженням |
|
Машина постійного струму зі змішаним збудженням |
|
Двигун колекторний однофазний послідовного збудження |
|
Обмотка статора (кожної фази) машини змінного струму, обмотка послідовного збудження машин постійного струму |
|
Обмотка паралельного струму, обмотка незалежного збудження |
|
Статор з трифазною обмоткою:
а) з’єднаної в трикутник
б) з’єднаної в зірку |
|
Продовження таблиці 2.6
Найменування |
Позначення |
Автотрансформатор трифазний поворотний (потенціал-регулятор) |
|
Трансформатор трифазний поворотний (фазорегулятор) |
|
Сельсин-датчик, сельсин-приймач безконтактні (без контактних кілець) з обмоткою статора, з’єднаної в зірку
|
|
Машина синхронна трифазна явнополюсна з обмоткою збудження на роторі; обмотка статора з’єднана в зірку з виведеною нейтраллю (середньою) точкою |
|
Машина синхронна трифазна явнополюсна з обмоткою збудження і пусковою короткозамкненою обмоткою на роторі; обмотка статора з’єднана в зірку |
|
Машина синхронна однофазна явнополюсназ обмоткою збудження і пусковою обмоткою на роторі
|
|
Машина синхронна трифазна явнополюсна без обмотки збудження з пускової короткозамкненої обмотки на роторі (реактивний синхронний двигун); обмотка статора з’єднана в трикутник |
|
Продовження таблиці 2.6
Найменування |
Позначення |
Перетворювач одноякірний постійно-змінного струму трифазний |
|
Агрегат, що складається з асинхронного трифазного двигуна з короткозамкненим ротором і перетворювача частоти (наприклад, 50/200 Гц); обмотки статора двигуна і ротора перетворювача з’єднані в зірку, обмотка статора перетворювача – в трикутник |
|
Агрегат, що складається з асинхронного трифазного двигуна з короткозамкненим ротором і генератора постійного струму з паралельним збудженням, обмотка статора двигуна з’єднана в трикутник |
|
Двигун лінійний, загальне позначення |
|
Двигун кроковий, загальне позначення |
|
Генератор з ручним керуванням |
|
Таблиця 2.7 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.728-74
Найменування |
Позначення |
Резистор постійний Примітка. Якщо необхідно вказати величину номінальної потужності розсіювання резисторів, то для діапазону від 0,05 до 5 В допускається використовувати наступні позначення резисторів, номінальна потужність розсіювання яких дорівнює: |
|
0,05 В |
|
0,125 В |
|
0,25 В |
|
Продовження таблиці 2.7
Найменування |
Позначення |
|
|
0,5 В |
|
1 В |
|
2 В |
|
5 В |
|
Резистор постійний з додатковими відводами: а) одним симетричним
б) одним несиметричним
в) з двома Примітка. Якщо резистор має більше двох додаткових відводів, то дозволяється довгу сторону позначення збільшувати, наприклад, резистор з шістьма додатковими відводами |
|
Шунт вимірювальний Примітка. Лінії, зображені на продовженні коротких боків прямокутника, позначають висновки для увімкнення у вимірювальний ланцюг |
|
Резистор змінний
Резистор постійний
|
|
Резистор постійний з додатковими відводами:
а) одним
б) двома
|
|
Резистор змінний
|
|
Продовження таблиці 2.7
Найменування |
Позначення |
Резистор змінний з двома рухомими контактами
|
|
Резистор повзунковий |
|
Потенціометр функціональний |
|
Потенціометр функціональний кільцевий замкнений однообмоточний (наприклад, з профільованим каркасом) з одним рухомим контактом і двома відводами
Примітка. Близько зображення рухомого контакту допускається записувати аналітичний вираз для згенерованої функції, наприклад, синусних потенціометр |
|
Конденсатор постійної ємності
Примітка. Для вказівки поляризованого конденсатора використовують позначення |
|
Конденсатор електролітичний: а) поляризований
б) неполяризований |
|
Конденсатор прохідний |
|
Конденсатор змінної ємності |
|
Продовження таблиці 2.7
Найменування |
Позначення |
Вариконд |
|
Конденсатор постійної ємності |
|
Конденсатор електролітичний |
|
Конденсатор опорний |
|
Конденсатор змінної ємності |
|
Конденсатор прохідний |
|
Таблиця 2.8 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.732-68
Найменування |
Позначення |
Лампа розжарювання освітлювальна і сигнальна Примітка. Допускається при зображенні сигнальних ламп сектори замальовувати Примітка. Якщо необхідно вказати колір лампи, допускається використовувати наступні позначення: С2 – червоний; С4 – жовтий; С5 – зелений; С6 – синій; С9 – білий а) лампа з імпульсною світловою сигналізацією |
|
Пускач (Для люмінесцентних ламп) |
|
Лампа газорозрядна освітлювальна і сигнальна. Загальне позначення: з чотирма виводами |
|
Лампа газорозрядна освітлювальна освітлювальна і сигнальна. Загальне позначення: з двома виводами |
|
Прилад індикації електролюмінісцентний не комутований |
|
Розміри умовного графічного позначення лампи розжарювання |
|
Таблиця 2.9 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.745-68
Найменування |
Позначення |
Установка електротермічна. Загальне позначення
|
|
Електропіч опору. Загальне позначення
|
|
Пристрій електротермічний без камери нагрівання; електронагрівач |
|
Електронагрівач індукційний. Загальне позначення. |
|
Пристрій електротермічний з камерою нагрівання, промислова електропіч |
|
Електропіч промислова прямого нагріву |
|
Електропіч промислового непрямого нагріву |
|
Електронагрівач прямого нагріву |
|
Електронагрівач непрямого нагріву
|
|
Електропіч опору трифазна непрямого нагріву в штучній атмосфері із зазначенням граничної температури |
|
Електронагрівач опору. Загальне позначення |
|
Електронагрівач опору прямого нагріву |
|
Продовження таблиці 2.9
Найменування |
Позначення |
Електронагрівач опру непрямого нагріву |
|
Електронагрівач опору однофазний прямого нагріву |
|
Електронагрівач індукційний прямого нагріву |
|
Електропіч індукційна. Загальне позначення |
|
Електропіч індукційна прямого нагріву з зазначенням робочих параметрів |
|
Електронагрівач діелектричний. Загальне позначення |
|
Електропіч діелектрична. Загальне позначення |
|
Електропіч інфрачервоного нагріву. Загальне позначення |
|
Геометричні розміри |
|
Таблиця 2.10 – Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.729-68. Літерні позначення згідно ГОСТ 2.710-81
Найменування |
Позначення |
|
Лічильник, ват-годин |
|
|
Амперметр |
|
|
Давач температури |
|
|
Вольтметр |
|
|
Приклад електровимірювальний: а) показуючий б) реєструючий в) інтегруючий (Наприклад, лічильник) Примітка: Для вказівки призначення електровимірювального приладу в його позначення вписують умовні графічні позначення, що встановлення в стандартах ЕСКД, а також літерні позначення одиниць вимірювання або вимірюваних величин, наприклад: |
|
|
|
а) амперметр; |
PA |
|
б) воль метр; |
PV |
|
в) вольтамперметр; |
PVA |
|
г) ватметр; |
PW |
|
д) варметр; |
Pvar |
|
е) мікроампер метр; |
PµA |
|
ж) мілівольтметр; |
PmA |
|
з) омметр; |
PΩ |
|
і) мегомметр; |
PMΩ |
|
к) частото метр; |
PHz |
|
л) фазометр: вимірює зсув фаз; |
Pϕ |
вимірює коефіцієнт потужності; |
Pcosϕ |
|
|
м) лічильник ампер-годин; |
PAh |
|
н) лічильник ват-годин; |
PWh |
|
о) лічильник вар-годин; |
Pvarh |
|
п) термометр; |
t° |
|
р) індикатор полярності; |
± |
|
з) вимірювач рівня сигналу |
РdB |
Продовження таблиці 2.10
Найменування |
Позначення |
Гальванометир |
|
Осцилограф |
|
Давач вимірюваної неелектричної величини |
|
Давач тиску з струмовим виходом |
|
Таблиця 2.11 – Умовні позначення згідно ГОСТ 21.614-88
Найменування |
Позначення |
|
Лінія проводки. Загальне зображення
Допускається вказувати на зображенні лінії дані проводки (рід струму, напруга матеріал, спосіб прокладки, відмітка проводки і т. п.) Наприклад. Ланцюг постійного струму напругою 110 В. Допускається кількість провідників у лінії вказувати зарубками.
Наприклад. Лінія, яка складається з трьох провідників. Лінія ланцюгів управління |
|
|
Лінія мережі аварійного евакуаційного та охоронного освітлення
Лінія напруги 36 В і нижче
Лінія заземлення та занулення
Заземлювачі
Металеві конструкції, використовувані як магістралей заземлення, занулення |
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
|
Лінія проводки. Загальне зображення
Допускається вказувати на зображенні лінії дані проводки (рід струму, напруга матеріал, спосіб прокладки, відмітка проводки і т. п.) Наприклад. Ланцюг постійного струму напругою 110 В. Допускається кількість провідників у лінії вказувати зарубками.
Наприклад. Лінія, яка складається з трьох провідників. Лінія ланцюгів управління |
|
|
Лінія мережі аварійного евакуаційного та охоронного освітлення
Лінія напруги 36 В і нижче
Лінія заземлення та занулення
Заземлювачі
Металеві конструкції, використовувані як магістралей заземлення, занулення |
|
|
Прокладання проводів та кабелів
Відкрите прокладання одного провідника
Відкрите прокладання декількох провідників
Відкрите прокладання одного провідника під перекриттям
Відкрите прокладання декількох провідників під перекриттям |
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
|
Прокладання на тросі і його кінцеве кріплення
Прокладання в лотку
Прокладання в коробі
Прокладання під плінтусом
Кінець прокладання кабелю
|
|
|
Вертикальне прокладання
Прокладання йде на більш високу позначку або приходить з більш високої позначки Прокладання йде на більш низьку позначку або проходить з більш низької позначки Прокладання перетинає позначку, зображену на плані, зверху вниз чи знизу вгору і немає горизонтальних |
|
|
ділянок у межах даного плану |
|
|
Прокладання в трубах Загальне зображення
Прокладання в трубі, що прокладається відкрито Прокладання в трубі, що прокладається під перекриттям, майданчиком, з вказівкою позначки закладення Прокладання в трубі, що прокладається приховано (у бетоні, у грунті і т. п.), із зазначенням відмітки закладання Прокладання гнучке в металорукаві, гнучкому вводі |
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Прокладання шин і шинопроводів.
Загальне зображення
Шина, прокладена на ізоляторах |
|
Пакет шин, прокладених на ізоляторах
Шини або шино провід на стійках
Те ж на підвісах
Те ж на кронштейнах |
|
Тролейні лінії
Секціонування тролейної лінії
Компенсатор шинний, тролейний
|
|
Зображення коробок, щитків, ящика з апаратурою ,шаф, щитів, пультів (низьковольтних) |
|
Коробка відгалужу вальна
|
|
Коробка ввідна
|
|
Коробка протяжна, ящик протяжної |
|
Коробка, ящик із затискачами
|
|
Щиток магістральний робочого освітлення
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Щиток груповий робочого освітлення
|
|
Те ж, при виконані на графічному пристрої |
|
Щиток груповий аварійного освітлення
|
|
Щиток лабораторний
|
|
Ящик з апаратурою |
|
Шафа, панель, пульт, щиток однобічного обслуговування |
|
Шафа, панель двобічного обслуговування |
|
Шафа, щит, пульт з декількох панелей однобічного обслуговування Приклад. Щит з чотирьох шаф |
|
Шафа, щит, пульт з декількох панелей двобічного обслуговування Приклад. Щит з п᾽яти шаф |
|
Щит відкритий Приклад. Щит з чотирьох шаф |
|
Зображення вимикачів, перемикачів і штепсельних розеток (низьковольтних) |
|
Вимикач. Загальне зображення |
|
Вимикач для відкритої установки з мірою захисту від ІР20 до ІР23:
однополюсний
однополюсний подвійний
однополюсний вбудований
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
двополюсний
триполюсний |
|
Вимикач для закритої установки з мірою захисту від ІР20 до ІР23:
однополюсний
однополюсний подвійний |
|
Вимикач для відкритої установки з мірою захисту від ІР44 до ІР55
однополюсний
двополюсний
триполюсний |
|
Перемикач на два напрямки без нульового положення з мірою захисту від ІР20 до ІР23
однополюсний
двополюсний
триполюсний |
|
Перемикач на два напрямки без нульового положення з мірою захисту від ІР44 до ІР55
однополюсний
двополюсний
триполюсний |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Розетка. Загальне зображення |
|
Розетка відкритої установки зі ступенем захисту від ІР20 до ІР23:
Двополюсна
Двополюсна подвійна |
|
Розетка для закритої установки зі ступенем захисту від ІР20 до ІР23:
Двополюсна
Двополюсна подвійна |
|
Розетка із ступенем захисту від ІР44 до ІР55: Двополюсна
двополюсна з захисним контактом |
|
Блоки з вимикачами і двополюсної штепсельної розетки для відкритої установки зі ступенем захисту від ІР20 до ІР23:
один вимикач і розетка
два вимикачі і штепсельна розетка
три вимикачі і штепсельна розетка |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Блоки з вимикачами і двополюсної штепсельної розетки для закритої установки зі ступенем захисту від ІР20 до ІР23: один вимикач і розетка
два вимикачі і штепсельна розетка
три вимикачі і штепсельна розетка |
|
Зображення світильників і прожекторів на плані устаткування і електричних мереж |
|
Світильник з лампою розжарювання. Загальне зображення |
|
Світильник з лампою розжарювання. Загальне зображення |
|
Прожектор, наприклад, з лампою розжарення. Загальне зображення |
|
|
|
Світильник з лапою розжарювання на тросі
|
|
То ж, на кронштейні ні стіні будівлі споруди для зовнішнього освітлення
|
|
Світильник з люмінесцентними лампами. Примітка. Дозволяється світильник з люмінесцентними лампами виконувати в масштабі креслення |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
|
Світильник з люмінесцентними лампами, встановленими в лінію |
|
|
Світильник з люмінесцентною лампою на кронштейні для зовнішнього освітлення |
|
|
Світильник з розрядною лампою високого тиску на кронштейні для зовнішнього освітлення |
|
|
Світильник з розрядною лампою високого тиску на опорі для зовнішнього освітлення |
|
|
Люстра
|
|
|
Прожектор
|
|
|
Група прожекторів з напрямком оптичній осі в один бік |
|
|
Група прожекторів оптичний осі у всі боки |
|
|
Світлофор сигнальний (на три лампи)
|
|
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Патрон ламповий: Стінний
Підвісний
Стельовий
|
|
Зображення апаратів контролю і управління |
|
Дзвінок
|
|
Сирена, гудок, ревун |
|
Магнітний пускач |
|
Автоматичний вимикач |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Пост кнопковий:
на одну кнопку
на дві кнопки
на три кнопки
з двома кнопками, що світяться
|
|
дві кнопки з двома сигнальними лампами |
|
Перемикач управління
|
|
Вимикач шляховий |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
Командоаппарат, командоконтролер:
з ручним приводом
з ножним приводом
|
|
гальмо |
|
Зображення електротехнічних установок і електроприймачів |
|
Установка електротехнічна. Загальне зображення
|
|
Установка електрична, наприклад, з електродвигуном |
|
Установка з багатодвигунним електроприводом |
|
Установка з генератором |
|
Установка з двигун-генератором |
|
Комплектна трансформаторна установка з одним трансформатором. Примітка. Допускається трансформатор малої потужності виконувати без прямого контуру |
|
Продовження таблиці 2.11
Найменування |
Позначення |
То ж, з декількома трансформаторами |
|
Установка комплектна конденсаторна |
|
Установка комплектна перетворювача |
|
Батарея акумуляторна |
|
Установка електронагрівальна. Загальне зображення |
|
Зображення електрообладнання відкритих розподільчих установок: |
|
Силовий трансформатор
Оливним з розширником
Оливний без розширника |
|
Оливний вимикач:
Напругою 6-10 кВ
Напругою 35 кВ
Напругою 110-220 кВ |
|
Роз᾽єднувач, відокремлювач напругою 35, 110, 220 кВ |
|
Короткозамикач, заземлювач напругою 35, 110, 220 кВ |
|
Таблиця 2.12–Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.756-76
Найменування |
Позначення |
Автоматичний швидкодіючий вимикач |
|
Бетонний реактор |
|
Котушка електромеханічного пристрою |
|
Сприймаюча частина електротеплового реле |
|
Котушка поляризованого електромеханічного пристрою
Примітка. Допускається застосувати наступне позначення |
|
Обмотка максимального струму |
|
Обмотка мінімальної напруги |
|
Котушка електромеханічного пристрою що має механічне блокування |
|
Котушка електромеханічного пристрою, що працює з прискоренням при спрацюванні |
|
Котушка електромеханічного пристрою з однією обмоткою. Похилу лінію допуска-ється не зображати, якщо немає необхідності . |
|
Продовження таблиці 2.12
Найменування |
Позначення |
|
Котушка електромеханічного пристрою з двома обмотками. |
|
|
Котушка електромеханічного пристрою
|
|
|
Котушка електромеханічного пристрою з однією обмоткою |
|
|
ПозначенняКотушка електромеханічного пристрою з двома зустрічними обмотками
|
|
|
Котушка електромеханічного Продовження таблиці 2.12 пристрою з одним відведенням Найменування |
|
|
Котушка електромеханічного пристрою з одним додатковим графічним полем |
|
|
Сприймаюча частина електротеплового реле |
|
|
Таблиця 2.13–Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.755-87
Найменування |
Позначення |
Контакт комутаційного пристрою. Загальне позначення:
а) замикаючий
б) розмикаючий
в) перемикаючий
г) перемикаючий з нейтральним центральним положенням |
|
Контакт комутаційного пристрою
а) замикає
б) розмикає
в) перемикаючий |
|
Функція вимикача-роз’єднувача |
|
Дугогасіння |
|
Продовження таблиці 2.13
Найменування |
Позначення |
Контакт що замикається з затримкою який діє: а) при спрацюванні
б) при повернені
в) при спрацюванні та повернені |
|
Контакт що розмикається з затримкою який діє: а) при спрацюванні
б) при повернені
в) при спрацюванні та повернені
|
|
Роз᾽єднувач триполюсний |
|
Саморегульований термічний вимикач
|
|
або
або
або
або
або
або
Продовження таблиці 2.13
Найменування |
Позначення |
Позначення Таблиця 2.14–Умовні графічні позначення згідно ГОСТ 2.755-74 Найменування
а) штир б) гніздо |
|
Вимикач шляховий:Комутаційна перемичка
а) на розмикання
б) з введеним штирем
в) з виведеним гніздом |
|
Вимикач кнопковий нажимний:
|
|
Контакт електротеплового реле при розкритому способі зображення |
|
Вимикач триполюсний з автоматичним поверненям |
|
Контакт
контактного з᾽єнання:
або
або
Кожний графічний лист повинен мати основний напис, що подано на рис. 2.1. Заповнення граф штампа здійснюється, наприклад, для дипломного проектування:
1 – шифр групи і спеціальності;
(ДП. ЕТ – 18. 00. 00. 000 ПЗ)
дві останні шифр
цифри залікової документа
книжки
2 – назва теми дипломного проекту;
3 – назва графічного аркушу;
4 – літера згідно ГОСТ 2.103 ( на документах навчального процесу – літера Н);
5 – маса виробу;
6 – масштаб (1000:1; 500:1; 250:1; 50:1)
7 – порядковий номер аркушу;
8 – загальна кількість аркушів документа;
9 – скорочення назва університету і шифр групи ( ІФНТУНГ, ЕТ-08-1);
10 – заповнюється на розгляд керівника (наприклад, рецензент);
11 – прізвища осіб, які підписують проект;
12 – підписи згаданих осіб;
13 – дата підпису документа;
графа «розроб.» заповнюється студентом;
графа «перев.» заповнюється керівником проекту;
графа «Т. контр» заповнюється консультантом;
графа «Н.контр» заповнюється нормо контролером;
графа «Затв.» заповнюється завідувачем кафедри.
Решта графи основному напису на документах для навчального процесу не заповнюються.
Рисунок 2.1 – Основний напис для креслень і схем