- •Вимірювання активної потужності у трифазному колі
 - •1.1 Загальні відомості
 - •1.2 Необхідні прилади та допоміжне обладнання
 - •1.3 Порядок виконання роботи
 - •1.4 Контрольні запитання
 - •Перевірка однофазного індукційного лічильника активної електроенергії
 - •2.1 Основні визначення
 - •2.2 Порядок виконання роботи
 - •2.3 Контрольні запитання
 - •Перевірка схем увімкнення індукційних лічильників електроенергії
 - •3.1 Основні відомості
 - •3.2 Порядок виконання роботи
 - •3.3 Контрольні запитання
 - •Вимірювання електричних параметрів електрОвимІрювальними кліщами
 - •4.1 Основні визначення
 - •4.2 Будова вимірника та вимірювання параметрів
 - •4.2.5 Вимірювання опору
 - •4.2.6 Цілісність кола
 - •4.2.7 Перевірка діодів
 - •4.2.8 Фіксація даних
 - •4.2.9 Мінімальне, максимальне, середнє й пікове значення
 - •4.2.10 Відносний режим
 - •4.2.11 Запам'ятовування і передача даних з використанням інтерфейсу rs232
 - •4.2.12 Послідовність запису даних вимірювача
 - •4.3 Завдання на роботу
 - •4.5. Контрольні запитання
 - •Вимірювання електроенергії та параметрів режиму мережі за допомогою багатофункціонального лічильника «енергія – 9»
 - •5.1 Загальний опис лічильника
 - •Порядок виконання роботи
 - •Запитання для самоперевірки
 - •Дослідження АвтоматизованОї системИ комерційного обліку електричної енергії
 - •6.1 Призначення і функції аское
 - •6.2 Технічні засоби та їх розміщення
 - •6.3 Порядок виконання роботи
 - •6.4 Запитання для самоперевірки
 - •Вимірювання струму короткого замикання петлі «фаза-нуль»
 - •7.1 Теоретичні відомості
 - •7.2 Підготовка до роботи і порядок роботи з приладом
 - •7.4 Порядок виконання роботи
 - •7.5 Контрольні запитання
 - •Перелік рекомендованих джерел
 - •Терміни і визначення
 - •76010, Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська 27,
 - •А.1 призначення програмного продукту
 - •А.2 Встановлення програмного забезпечення
 - •А.3 Принципи роботи програми
 - •А.4 Запуск програми
 - •А.5 Робота з головним меню
 - •А.6 Робота з вікнами програми
 - •6.1.16 Підвікно "Тонке налагодження"
 - •6.3 Вікно "Створення звітів"
 - •Додаток б Методичні вказівки по вимірюванню опору та струму короткого замикання петлі «фаза-нуль»
 - •Б.2 Вимірювання опору петлі "фаза-нуль"
 
ЗМІСТ
Вступ…………………………..…………………….…..  | 
		4  | 
	
Лабораторна робота №1. ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ У ТРИФАЗНОМУ КОЛІ …………  | 
		6  | 
	
Лабораторна робота №2. ПЕРЕВІРКА ОДНОФАЗНОГО ІНДУКЦІЙНОГО ЛІЧИЛЬНИКА АКТИВНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ………………………………………  | 
		11  | 
	
Лабораторна робота №3. ПЕРЕВІРКА СХЕМ УВІМКНЕННЯ ІНДУКЦІЙНИХ ЛІЧИЛЬНИКІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ………………………………………………  | 
		16  | 
	
Лабораторна робота №4. Вимірювання ЕЛЕКТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРОвимІРЮВАЛЬНИМИ кліщами ……………………………………..  | 
		26  | 
	
Лабораторна робота №5. ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМУ МЕРЕЖІ ЗА ДОПОМОГОЮ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЛІЧИЛЬНИКА «ЕНЕРГІЯ – 9» ……………………………  | 
		35  | 
	
Лабораторна робота №6. ДОСЛІДЖЕННЯ АвтоматизованОЇ системИ комерційного ОБЛІКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ……………………………  | 
		47  | 
	
Лабораторна робота №7. ВИМІРЮВАННЯ СТРУМУ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ ПЕТЛІ «ФАЗА-НУЛЬ» ...  | 
		57  | 
	
Перелік рекомендованих джерел ……………  | 
		67  | 
	
Додаток А………………………………………………… Додаток Б.………………………………………………….  | 
		69 128 
 
  | 
	
ВСТУП
Невід’ємною складовою енергоощадної політики в нашій країни є організація контролю параметрів режимів систем електропостачання та об’єктивного обліку спожитої електроенергії. Особливої уваги заслуговує питання багатозонного обліку електроенергії, диференційованого за зонами часу. Доцільність його впровадження слід визначити у кожному окремому випадку на підставі детального аналізу графіків електричних навантажень та відповідних техніко-економічних розрахунків.
З метою оперативного контролю параметрів режиму і керування режимами електроспоживання потрібно впроваджувати сучасні багатофункціональні комплекси з застосуванням електронних вимірювальних приладів, що дасть змогу забезпечити ефективне використання електроенергії на промислових об’єктах.
Основним завданням лабораторного практикуму з дисципліни «Системи вимірювання, контролю та керування електроспоживанням» є засвоєння теоретичного матеріалу. Під час підготовки до лабораторних робіт студенти знайомляться з конструкцією і принципом роботи електровимірювальних приладів, методами вимірювання струму, потужності та електричної енергії в колах змінного струму, технічними характеристиками приладів обліку, а також з автоматизованими системами комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) та засобами і способами регулювання якості електроенергії та керування електроспоживанням. У процесі виконання лабораторних робіт студенти набувають практичних навиків роботи з приладами обліку та автоматизованими системами АСКОЕ.
У методичних вказівках наводиться опис основних теоретичних положень, формулюються завдання до лабораторних робіт, порядок виконання робіт і вимоги до оформлення звітів.
На початку лабораторної роботи проводиться тестове опитування студентів з метою перевірки знань. Не підготовлені студенти до роботи не допускаються. Після закінчення лабораторної роботи результати досліджень перевіряються викладачем і за необхідності уточнюються.
По кожній роботі студенти оформлюють звіти, в яких наводяться вихідні дані й схеми вимірювання, результати вимірювання та їх аналіз. На підставі лабораторних досліджень потрібно зробити відповідні висновки.
Студенти, які не оформили звіти з попередньої роботи, до наступної роботи не допускаються. Звіти з лабораторних робіт студенти захищають на наступних лабораторних заняттях. По кожній виконаній та оформленій роботі студентам виставляються бали, які враховуються під час атестації знань студентів.
Для полегшення підготовки студентів у методичних вказівках до лабораторних робіт наводяться контрольні запитання для самоперевірки знань.
Курс лабораторного практикуму складається з 7 лабораторних занять. Максимальна кількість балів за результатами підготовки, допуску, виконання та захисту звітів з лабораторних робіт складає 35 балів (по 5 балів за кожну роботу). За невчасне виконання лабораторних робіт знімається по одному балу.
Оцінювання знань з дисципліни проводиться викладачем систематично протягом всього періоду її вивчення.
Лабораторна робота №1
Вимірювання активної потужності у трифазному колі
Мета роботи: Ознайомитися з методами вимірювання активної потужності у колі трифазного струму за симетричного (рівномірного), та несиметричного (нерівномірного) навантаження фаз.
1.1 Загальні відомості
Активна потужність у трифазних колах може бути виміряна одним, двома або трьома однофазними ватметрами.
Один ватметр застосовують у трифазних трипровідних колах за симетричної системи напруг і симетричного навантаження фаз.
На рисунку 1.1 зображені схеми вимірювання активної потужності одним ватметром для сполучення фаз приймача зіркою і трикутником.
а) б)
а - сполучення фаз приймача зіркою (ZА=ZB=ZC);
б - сполучення фаз приймача трикутником
(ZAВ=ZBС=ZCА)
Рисунок 1.1 - Схеми вимірювання потужності трифазного
кола одним ватметром
Активна потужність однієї фази
				(1.1)
Щоб одержати активну потужність трифазного кола, треба потроїти покази ватметра, тобто
		(1.2)
Формули (1.1) і (1.2) правильні для обох схем, коли фази приймача сполучені зіркою чи трикутником.
Двома ватметрами (рисунок 1.2) можна виміряти активну потужність трифазного трипровідного кола незалежно від величини навантаження фаз і способу їх сполучення (зіркою чи трикутником). Алгебрична сума показів ватметрів дорівнює активній потужності трифазного кола [1]
			(1.3)
Рисунок 1.2 – Схема вимірювання активної потужності
двома ватметрами
За
симетричної системи напруги і симетричного
навантаження фаз за показами двох
ватметрів можна визначити також
реактивну потужність трифазного
кола. Для цього необхідно різницю їх
показів  помножити на 
,
тобто
,
                          (1.4)
що відповідає значенню реактивної потужності трифазного кола
                               (1.5)
За
показами двох ватметрів можна визначити
кут 
зсуву фаз між фазною напругою і фазним
струмом з виразу
.
                                (1.6)
Слід зазначити, що замість двох однофазних ватметрів для вимірюванні потужності у трифазних трипровідних колах часто застосовують двоелементні трифазні ватметри з двома послідовними і двома паралельними котушками.
Три ватметри (рисунок 1.3) застосовують у трифазному чотирипровідному колі, бо метод двох ватметрів за несиметричного навантаження фаз у даному випадку не може бути застосований.
Рисунок 1.3 - Схема вимірювання активної потужності у трифазному чотирипровідному колі трьома ватметрами
Активна потужність трифазного кола дорівнює сумі показів трьох ватметрів
.
                           (1.5)
Замість трьох однофазних ватметрів використовують також триелементні трифазні ватметри.
1.2 Необхідні прилади та допоміжне обладнання
Ватметри астатичні на 5 А, 300 В — 2 шт. Вольтметр електромагнітної системи на 250 В — 1 шт. Амперметри електромагнітної системи на 5А — 3 шт. Ламповий реостат на три групи з лампами40-60 Вт — 1 шт. Реактивні котушки з залізним осердям — 3 шт.
Триполюсні рубильники — 2 шт.
Однополюсні рубильники — 2 шт.
