Лабораторна робота №8 Мережеві операційні системи

Мета роботи: Оволодіти програмними засобами VirtualBox та VMWare. Вивчити їхні можливості в контексті системного адміністрування

Теоретичні відомості

Віртуальна машина (ВМ, від англ. Virtual machine) - програмна та / або апаратна система, що емулює апаратне забезпечення деякої платформи та виконуюча програми для цієї платформи на іншій платформі.

Віртуальна машина виконує деякий машинно-незалежний код (наприклад, байт-код, шитий код, p-код) або машинний код реального процесора. Крім процесора, ВМ може емулювати роботу як окремих компонентів апаратного забезпечення, так і цілого реального комп'ютера (включаючи BIOS, оперативну пам'ять, жорсткий диск та інші периферійні пристрої). В останньому випадку в ВМ, як і на реальний комп'ютер, можна встановлювати операційні системи (наприклад, Windows можна запускати у віртуальній машині під Linux або навпаки). На одному комп'ютері може функціонувати кілька віртуальних машин (це може використовуватися для імітації декількох серверів на одному реальному сервері з метою оптимізації використання ресурсів сервера).

Віртуальні машини можуть використовуватися для:

• захисту інформації та обмеження можливостей програм;

• дослідження продуктивності ПЗ або нової комп'ютерної архітектури;

• емуляції різних архітектур (наприклад, емулятор ігрової приставки);

• оптимізації використання ресурсів мейнфреймів і інших потужних комп'ютерів;

• шкідливим кодом для управління інфікованої системою: вірус PMBS, виявлений в 1993 році, а також руткіт SubVirt, створений у 2006 році в Microsoft Research;

• моделювання інформаційних систем з клієнт-серверною архітектурою на одній ЕОМ (емуляція комп'ютерної мережі з допомогою декількох віртуальних машин).

• спрощення управління кластерами - віртуальні машини можуть просто мігрувати з одної фізичної машини на іншу під час роботи.

V

Рис. 23

irtualBox - спеціальна програма для створення в пам'яті ПК віртуальних комп'ютерів. Кожен віртуальний комп'ютер може містити довільний набір віртуальних пристроїв і окрему операційну систему. Область застосування віртуальних комп'ютерів дуже широка - від виконання функцій по тестуванню програмного забезпечення до створення цілих мереж, які легко масштабувати, розподіляти навантаження і захищати. VirtualBox розповсюджується безкоштовно, з відкритим вихідним кодом.

Серед основних особливостей програми можна виділити наступні:

VirtualBox може керуватися як через GUI-інтерфейс, так і через командну стрічку.

Для розширення функцій програми розроблений спеціальний комплект SDK.

Параметри віртуальних машин описуються у форматі XML і ніяк не залежать від того фізичного комп'ютера, на якому система працює. Тому віртуальні комп'ютери формату VirtalBox легко переносити з одного ПК на інший.

При використанні на "гостьових" комп'ютерах операційних систем Windows або Linux можна скористатися спеціальними утилітами, значно полегшують переключення між фізичним і віртуальними комп'ютерами.

Для швидкого обміну файлами між гостьовим і фізичним ПК можна створювати так звані "колективні каталоги" (Shared folders), які одночасно доступні з обох цих машин.

VirtualBox дозволяє підключати USB-пристрої до віртуальних комп'ютерів, дозволяючи віртуальним машинам працювати з ними безпосередньо.

VirtualBox повністю підтримує протокол віддаленого доступу RDP (Remote Desktop Protocol). Віртуальна машина може працювати як RDP-сервер, дозволяючи управляти нею віддалено.