16.6.2 Оцінка й аналіз економічного потенціалу організації

Економічний потенціал організації може бути охарактеризований подвійно: з позиції майнового положення підприємства й з позиції його фінансового становища. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємозалежні - нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть привести до погіршення фінансового становища й навпаки.

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 „Баланс” баланс підприємства складається в оцінці нетто, тому додаткового складання балансу-нетто не потребується.

Стабільність фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів в активи.

 У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне подання об якісних змінах, що мали місце, у структурі коштів і їхніх джерел, а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального й горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру коштів підприємства і їхніх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити  господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз звітності укладається в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження).Ступінь агрегированности показників визначається аналітиком. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але й прогнозувати їхнього значення.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаимодополняют один одного. Тому на практиці не рідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру бухгалтерської звітності, так і динаміку окремих її показників. Обоє цих виду аналізу особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність різних по виду діяльності й обсягам виробництва підприємств.

Критеріями якісних змін у майновому положенні підприємства й ступеня їхньої прогресивності виступають такі показники, як:

сума господарських коштів підприємства;

частка активної частини основних коштів;

коефіцієнт зносу;

коефіцієнт відновлення та інш.

Формули для розрахунку даних показників наведені в табл 16.22.

Таблиця 16.22 – Порядок розрахунку показників оцінки майнового стану підприємства

Найменування показника	Формула розрахунку	Інформаційне забезпечення
		Звітна форма	Номера рядків (р.), граф (г.)
1.1. Сума господарських коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства	підсумок балансу	1	р. 280
1.2. Частка основних коштів в активах	вартість основних коштів	1	р. 030
	підсумок нетто		р. 280
1.3. Частка активної частини основних коштів	вартість активної частини основних коштів	5	р.130 (г.14) + р.140 (г.14)
	вартість основних коштів		р. 260 (г.14)
1.4. Коефіцієнт зносу основних засобів	зношування основних коштів	5	р. 260 (г.15)
	первісна вартість основних коштів		р. 260 (г.14)
1.5. Коефіцієнт зносу активної частини основних засобів	зношування активної частини основних коштів	5	р. 130 (г.15)+ р.140 (г.15)
	первісна вартість активної частини основних коштів		р. 130 (г.14)+ р.140 (г.14)
1.6. Коефіцієнт відновлення	первісна вартість основних коштів, що надійшли за період	5	р. 260 (г.5) + р. 260 (г.6) – р.260 (г.7)
	первісна вартість основних коштів на кінець періоду		р. 260 (г.14)
1.7. Коефіцієнт вибуття	первісна вартість вибулих за період основних коштів	5	р. 260 (г. 8)
	первісна вартість основних коштів на початок періоду		р. 260 (г.3)

Розглянемо їхню економічну інтерпретацію.

Сума господарських коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства. Цей показник дає узагальнену вартісну оцінку активів, що значаться на балансі підприємства. Це облікова оцінка, що не збігається із сумарною ринковою оцінкою його активів. Ріст цього показника свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства.

Частка активної частини основних коштів. Під активною частиною основних коштів розуміють машини, устаткування й транспортні засоби. Ріст цього показника в динаміку звичайно розцінюється як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт зносу. Показник характеризує частку вартості основних коштів, що залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Коефіцієнт звичайно використається в аналізі як характеристика стану основних засобів. Доповненням цього показника до 100 % (або одиниці) є коефіцієнт придатності. Коефіцієнт зносу залежить від прийнятої методики нарахування амортизаційних відрахувань і не відображає повною мірою фактичного зносу основних коштів. Аналогічно, коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їхньої поточної вартості. Це відбувається через ряд причин: темпу інфляції, стану конъюктури й попиту, правильності визначення корисного строку експлуатації основних коштів і т.д. Однак не дивлячись на недоліки, умовність показників зношеності й придатності, вони мають певне аналітичне значення. За деякими оцінками, значення коефіцієнта зношування більш, ніж на 50% уважається небажаним.     

Коефіцієнт відновлення. Показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних коштів становлять нові основні кошти.

Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних коштів, з якими підприємство початок діяльність у звітному періоді, вибула через старість і з інших причин.

Фінансове становище підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової й довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового становища - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чім коротше цей період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Говорячи про ліквідності підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням строків погашення, передбачених контрактами.

Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному.

Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилкової, якщо в поточних активах значна питома вага доводиться на неліквіди й прострочену дебіторську заборгованість. Приведемо основні показники, що дозволяють оцінити ліквідність і платоспроможність підприємства.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта покриття;

• коефіцієнта швидкої ліквідності;

• коефіцієнта абсолютної ліквідності;

• чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів доводиться на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка вирахування даного показника укладається в тім, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів; отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче (принаймні теоретично). Значення показника може варіювати по галузях і видам діяльності, а його розумний ріст у динаміці звичайно розглядається як сприятлива тенденція. Згідно українським нормативним документам цей показник повинен бути не нижче за 1 (одиницю). У західній обліково-аналітичній практиці приводиться нижнє критичне значення показника - 2; однак це лише орієнтовне значення, що вказує на порядок показника, але не на його точне нормативне значення.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Показник аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності; однак обчислюється по більше вузькому колу поточних активів. З розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина - виробничі запаси. Логіка такого виключення складається не тільки в значно меншій ліквідності запасів, але, що набагато більш важливо, і в тім, що кошти, які можна виручити у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат по їхньому придбанню.

Нормативне нижнє значення показника – 0.6-0.8. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно обертати увагу на фактори, що обумовили його зміна. Так, якщо ріст коефіцієнта швидкої ліквідності був зв'язаний в основному з ростом. невиправданої дебіторської заборгованості, то це не може характеризувати діяльність підприємства з позитивної сторони.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Цей показник є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства й показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Нижня границя показника повина бути завбільшки 0.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Чистий оборотний капітал характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств, що займаються комерційною діяльністю й іншими посередницькими операціями. За інших рівних умов ріст цього показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення є прибуток. Можлива ситуація, коли величина поточних зобов'язань перевищує величину поточних активів. Фінансове становище підприємства в цьому випадку розглядаються як нестійке; потрібні негайні заходи для його виправлення.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства та характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

- коефіцієнта платоспроможності (автономії);

- коефіцієнта фінансування;

- коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

- коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній

сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

Порядок розрахунку, та нормативне значення коефіцієнтів, які характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства наведено в таблиці 16.23.

Розглянуті показники залежать від багатьох факторів: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, що зложилася структури джерел коштів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства й ін. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки й напрямків зміни можуть бути встановлені тільки в результаті зіставлення по групах.

Таблиця 16.23 – Порядок розрахунку показників ліквідності та платоспроможності

Найменування показника	Нормативне значення	Формула розрахунку	Інформаційне забезпечення
			Звітна форма	Номера рядків (р.), граф (г.)
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт покриття	> 1	Оборотні активи	1	р.260
		Поточні забов`язання		р.620
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6 – 0,8	Оборотні активи – Запаси	1	р.260 – р. р.100-р.110-р.120-р.130-р.140
		Поточні забов`язання		р.620
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0 збільшення	Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти та їх еквіваленти	1	р.220 + р.230 + р.240
		Поточні забов`язання		р.620
Чистий оборотний капітал,тис.грн.	>0 збільшення	Оборотні активи -Поточні забов`язання	1	р.260 – р.620
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	>0,5	Власний капітал	1	р.380
		Загалом джерел коштів		р.640
Коефіцієнт фінансування	<1	Залучений капітал	1	р.430+р.480+р.620+р.630
		Власний капітал		р.380
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	>0,1	Чистий оборотний капітал	1	р.260 – р.620
		Оборотні активи		р.260
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0 збільшення	Чистий оборотний капітал	1	р.260 – р.620
		Власний капітал		р.380