Глава 14 фінанси підприємств та комерційних організацій

14.1 Суть та функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств – це економічні відносини, які виникають в процесі формування виробничих фондів, виготовлення та реалізації продукції, створення фінансових ресурсів, залучення зовнішніх джерел фінансування, їх розподілу та використання.

По своєму економічному змісту всю сукупність фінансових відносин підприємств можливо систематизувати по наступним напрямкам:

1) пов’язані з формуванням уставного капіталу господарського суб’єкту. Конкретні способи формування уставного капіталу залежать від організаційно-правової форми господарювання. Уставний капітал являється основним джерелом формування виробничих фондів, придбання нематеріальних активів любої комерційної організації та підприємства;

2) пов’’язані з виробництвом та реалізацією продукції, виникненням заново створенної вартостіі. До них відносять грошові відносини між поставщиком і покупцем, транспортом та клієнтурою, замовником та підрядчиком і т.п.

3) між комерційними організаціями та підприємствами, пов’’язані з емісією та розміщенням цінних паперів, взаємним кредитуванням, пайовою участю у створенні спільних підприємств;

4) між господарчим суб’єктом та його підрозділами, вищою організацією, спілками та асоціаціями, членами яких вони являються при виконнані взаємних фінансов їх обов’язків;

5) між комерційними організаціями і підприємствами та окремими робітниками, які виникають при розподілі та використанні доходів, випуску та розміщенню акцій, облігацій, виплаті дивідендів по акціях та відсотків по облігаціях;

6) між господарюючими суб’єктами та фінансовою системою держави при уплаті податків та інших платежів в бюджет, формуванні позабюджетних фондів, отриманні асигнувань з бюджету, надання податкових пільг, застосуванні штрафних санкцій;

7) між господарюючими суб’єктами та банківською системою у процесі зберігання грошей у банках, отримання та погашення ссуд, сплати відсотків за кредит, надання банківських послуг;

8) між господарюючими суб’єктами та страховими компаніями, які виникають при страхуванні майна, окремих категорій робітників, підприємницького та комерційного рисків;

9) між комерційними організаціями (підприємствами) та інвестиційними інститутами в ході розміщення інвестицій, приватизації і др.

Кожна з перечислених груп має свої особливості та сферу застосування. Однак, всі вони носят двохсторонній характер, і їх матеріальною основою є рух грошових коштів..

Очевидно, що фінансові відносини. являючись частиною грошових відносин, виникають тільки при реальному русі грошових коштів і супроводжуються створенням або зміною розміру грошових фондів.

У процесі відтворення фінанси підприємств виражають свою сутність та внутрішню властивість через такі функції:

1. Розподільча. За допомогою цієї функції відбувається формування початкового або статутного капіталу, а також процес розподілу грошових надходжень внаслідок повернення авансованих коштів в основні та оборотні засоби, використання доходів на формування резервного фонду.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов’’язань перед державою та іншими суб’’єктами господарювання.

Будь-які ресурси обмежені і досягти бажаного ефекту можна не тільки регулюванням їхнього обсягу, а й через установлення оптимального співвідношення різних ресурсів. З усіх видів ресурсів фінансові мають першочергове значення, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальною витратою часу в будь-який інший вид ресурсів.

2. Контрольна. Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Таким чином фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій : дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Отже, фінансам властива потенційна здатність контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об’єктивно відображати кількісні та вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов’’зані з виконанням зобовязань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб’ктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів. наданих послуг. виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

В ринкових умовах підприємства мусять самостійно розв’язувати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, тому значно зростає роль фінансів підприємств. Найважливішим завданням фінансів підприємств являється забезпечення стабільності економічного розвитку країни. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні..

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та накопичення. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

Обов’язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:

1. різноманітність форм власності;

2. свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

3. вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

4. самофінансування підприємництва;

5. правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів підприємницької діяльності;

6. обмеження і регламентація державного втручання в діяльність півдприємств.

Практика показала ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє створенню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.