12.6 Складання зведеного кошторису витрат на виробництво

Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують виробничу собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства.

Аналіз витрат на виробництво продукції проводиться одночасно з комплексним техніко – економічним аналізом роботи підприємства:вивченням техніки і організації виробництва, використання виробничих потужностей і матеріальних ресурсів, структури і якості продукції. На цій основі виявляються резерви підвищення економічної ефективності і розробляються відповідні організаційно-технічні заходи.

Планування витрат на виробництві виконується в такій послідовності:

1. складання кошторису витрат і калькуляції собівартості продукції і послуг допоміжних цехів;

2. складання балансу розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва по калькуляційних напрямках і внутрівиробничих підрозділах-споживачах;

3. складання кошторисів: витрат на утримання і експлуатацію, загальвиробничих та інших виробничих витрат по цехах основного виробництва з наступним їх узагальненням по підприємству в цілому;

4. калькулювання виробнича собівартість одиниці кожного виду продукції і розрахунок виробничої собівартості усієї товарної і реалізуємої продукції;

5. складання зведеного кошторису витрат на виробництво з розрахунками до неї.

У зведений кошторис витрат на виробництво включаються витрати всіх підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві продукції. Зведений кошторис витрат на виробництво складається на основі наступних розрахунків:

• витрат на сировину і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі, паливо й енергію в основному виробництві;

• основної і додаткової зарплати основних робітників з нарахуваннями;

• кошторисів витрат (калькуляцій виробничої собівартості) цехів допоміжного виробництва;

• кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання ;

• кошторису загальновиробничих витрат;

• кошторису інших виробничих витрат.

При необхідності складаються й інші розрахунки і кошториси. Форма зведеного кошторису витрат на виробництво наведена в Додатку №7 МР 2001р.

Загальна сума витрат в зведеному кошторисі включає не тільки витрати на виробництво товарної продукції, а і витрати, пов’язані з приростом залишків незавершеного виробництво, у тому числі напівфабрикатів власного виробництва і витрат майбутніх періодів.

Для визначення виробничої собівартості валової продукції необхідно:

• із загальної суми витрат на виробництво виключити витрати на роботи (послуги), які не входять в склад валової продукції;

• врахувати зміну залишків витрат майбутніх періодів. У випадку збільшення залишку цих витрат сума приросту віднімається із суми витрат на виробництво, а у випадку зменшення –додається до неї;

• врахувати зміну залишків резервів майбутніх періодів. Приріст залишків резервів додається до суми витрат на виробництво, а зменшення – віднімається.

Одержана сума і є виробничою собівартістю валової продукції.

В галузях промисловості, де зміна залишків незавершеного виробництва не планується і не враховується, ці витрати дорівнюють виробничій собівартості товарної продукції.

Якщо у плануванні і обліку незавершене виробництво виділяється, то для визначення собівартості товарної продукції сума витрат на виробництво валової продукції коригується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. Сума витрат на виробництво валової продукції зменшується (збільшується) на величину собівартості приросту (зменшення) залишків незавершеного виробництва. Одержана величина і є виробничою собівартістю товарної продукції.

Собівартість товарної продукції, обчислена виходячи із загальної суми витрат на виробництво, дорівнює собівартості, розрахованій виходячи з планових калькуляцій окремих видів продукції і їх товарного випуску.