11.5 Альтернативні форми оплати праці в Україні і за кордоном

До них можна віднести безтарифну систему оплати праці і оплату по контракту.

Безтарифна система є варіантом колективної системи оплати праці. Вона дозволяє пов’язати оплату праці з її результатами, створює зацікавленість колективу і його членів в досягненні високих виробничих результатів, підвищенні якості продукції і ефективності праці. ЗП кожного працівника знаходиться як частка ФОП колективу і залежить від коефіцієнта кваліфікаційного рівня працівника (Ккр), його коефіцієнта трудової участі (Кту) і відпрацьованого часу за даний період (Т).

К_кр знаходиться як:

, (11.16)

де

З_пф - фактична зарплата працівника за минулий період (один-чотири квартали);

З_м - мінімальна ЗП на підприємстві.

Одержані величини К_кр використовуються для поділу працівників на групи по кваліфікаційному рівню і розрахунку індивідуального заробітку. Кту розраховується для всіх працівників щомісячно. Він може коригувати ЗП не більше ніж на 10%. Сума балів, які заробив кожен працівник (в_пі) знаходиться як:

в_пі = К_крі ∙ К_туі ∙ Т_і, (11.17)

Потім визначається вартість одного балу (В_б):

(11.18)

де

ФОП_к - фонд оплати праці колективу;

т-кількість працівників

ЗП кожного працівника знаходиться так:

ЗП_і = в_пі ∙ В_б, (11.19)

Є і інші варіанти безтарифної системи оплати праці. Цю систему найбільш доцільно використовувати на малих підприємствах (чисельністю до 50 працівників), або в підрозділах більших підприємств.

Контрактна форма оплати праці використовується частіше для керівників і спеціалістів, а інколи і для інших категорій. Контракт-це вид трудового договору, в якому обумовлюються індивідуальні умови праці і оплати працівника на встановлений період. Він включає основні положення, обов’язки працівника і роботодавця, взаємні обов’язки. Умови оплати встановлюються за угодою сторін. Можливий поділ ЗП на постійну (оклад) і змінну (в залежності від результатів роботи) частини.

У країнах Західної Європи при оплаті праці враховується насамперед професійна компетентність (розряд і досвід). Враховується також складність виконуваних робіт і різні характеристики робочих місць. Відрядна форма застосовується рідко і, як правило, у вигляді колективної відрядної системи. Вважається, що індивідуальна відрядна система негативно позначається на моральному кліматі колективу. Премії (бонуси) в цих країнах нараховуються до свят, а в деяких фірмах – двічі в рік (червень, грудень). У США ЗП більш диференційована. Застосовуються дві основні системи: традиційна й інноваційна - з упором на якість продукції (її використовують приблизно 75 % фірм). Інноваційна система включає кілька програм. Найчастіше використовується програма «За ерудицію». Заробіток робітника чи фахівця залежить від його знань і навичок, а не від виконуваної роботи. Вважається, що ця програма сприяє розвитку різнобічної кваліфікації і є найбільш перспективною. На другому місці програма «По результатах». Враховуються результати роботи всього колективу, а не окремого працівника. Бухгалтери, управлінці одержують погодинну оплату. Використовуються преміальні набавки. Фірми США застосовують програми «Визнання», коли виділяються кращі фахівці з кожної професії. Використовується система стимулів: матеріальних і моральних. У Японії ЗП складається з трьох частин: базового окладу, надбавок і бонусів. Надбавки установлюються відповідно до віку, родинного стану. У Західній Європі, США і Японії системи оплати відрізняються, але по суті усі вони спрямовані на досягнення високих кінцевих результатів і є варіантами почасової форми оплати праці.