9.3 Виробнича потужність і її вимірники

Виробнича потужність (ВПТ) – це максимально можливий випуск продукції на підприємстві за умови виконання завдань по номенклатурі, асортименту, якості і максимальному завантаженні устаткування і виробничої площі, використанні сучасних технологічних процесів і форм організації виробництва і праці на основі прогресивних норм використання матеріальних і трудових ресурсів. ВПТ – це максимальна виробнича програма.

Розрахунок ВПТ необхідний для: обґрунтування випуску продукції; виявлення внутрішніх резервів зростання виробництва; складання балансу потужностей; визначення відповідності робочих місць і трудових ресурсів, оцінки потреби в кадрах; економічного обґрунтування рівня спеціалізації і кооперування, а також визначення обсягу необхідних капітальних вкладень.

ВПТ визначається для ділянки, цеху, підприємства, галузі – виходячи з встановленого режиму їхньої роботи, а також з урахуванням можливого застосування прогресивних технологічних процесів і передових методів організації виробництва і праці. ВПТ розраховується по всій номенклатурі продукції, що випускається. Для вимірювання ВПТ використовуються ті ж одиниці, що і для планування ВПТ (натуральні і вартісні). В окремих випадках можуть використовуватися умовні одиниці (умовні комплекти). При використанні натуральних вимірників ВПТ визначається по кожному виробу. Сумарна ВПТ в умовах багатономенклатурного виробництва визначається по вартісних вимірниках. Там, а також при наявності уперше виготовлюваних виробів, на яких немає нормативних трудомісткостей, розрахунок ВПТ ведеться по виробу - представнику. Він повинен найбільш повно відображати конструктивні і технологічні особливості всіх виробів.

Умовні комплекти використовують для розрахунку ВПТ підрозділів підприємства (цехів, дільниць), які виготовляють окремі деталі і вузли. Під умовним комплектом і розуміють сукупність деталей чи вузлів, які виготовляються підрозділом. Використовують і інші умовні вимірники ВПТ: метри квадратні за годину – для складальних цехів; верстато-години – для заготовлювальних і механічних цехів.

ВПТ є змінною величиною. Вона залежить від продуктивності праці, впровадження нової техніки, оснастки, удосконалення технологічних процесів, організації виробництва і праці та інших факторів.

Розрізняють вхідну, вихідну, середньорічну і проектну ВПТ.

Вхідна (П_вх) – це ВПТ на 1січня планового року. Протягом року вона змінюється.

Вихідна – ВПТ на 31 грудня планового року. Вона знаходиться як:

П_вих = П_вх + П_вв – П_виб, (9.12)

де

П_вв – сума потужностей, які вводяться протягом планового року;

П_виб – сума потужностей, які вибувають по різних причинах (списання, аварії, ремонти).

Середньорічна ВПТ (П_ср) знаходиться так:

, (9.13)

де

Т_1і – кількість місяців роботи ВПТ і-го виду, що вводяться;

m – кількість ВПТ, що вводяться;

Т_2j – кількість місяців бездіяльності ВПТ j-го виду, що вибувають;

n – кількість видів ВПТ, що вибувають.

Проектна ВПТ – та, яку закладено при проектуванні.

Розраховують коефіцієнт використання ВПТ:

, (9.14)

де

О_вф – фактичний обсяг випуску продукції;

П_ср – середньорічна ВПТ.

Вихідними даними для розрахунку ВПТ є:

1. виробнича програма підприємства по номенклатурі, асортименту, кількості і якості;

2. склад і кількісні величини обладнання і виробничих площ. Враховується все обладнання за винятком обладнання допоміжного виробництва і обладнання на складах, в учбових закладах, в резерві;

3. техніко-економічні норми використання машин, механізмів, агрегатів;

4. показники кооперування;

5. норми трудомісткості деталей, виробів (t_ш);

6. прогресивні коефіцієнти виконання норм часу (К_вп). По них знаходиться т. з. прогресивна трудомісткість (t_шп):

, (9.15)

Необхідно також знати режим роботи підприємства, тобто час його роботи за плановий період.

Розрахунок ВПТ починається від робочого місця. ВПТ дільниці знаходиться по максимальній потужності ведучих робочих місць. ВПТ цеха – по максимальній потужності ведучих основних цехів підприємства. Ведучими є підрозділи, які виконують основні технологічні процеси і операції виготовлення виробу. Часто ведучі – це підрозділи з найбільш трудомісткою номенклатурою продукції.

Для визначення ВПТ приймається максимально можливий фонд часу роботи обладнання (Фд _max):

Фд _max = а_рд ∙ l ∙ t_см – Т_ТОР – Т_С, (9.16)

де

а_рд – кількість робочих днів;

l – кількість змін за день;

t_см – протяжність зміни;

Т_тф – час технічного обслуговування і ремонтів;

Т_с – час вихідних і передсвяткових днів.

В балансах ВПТ кінцевим розрахунком є величина виробничої потужності на початок періоду. Вона визначається по величині ВПТ на початок планового періоду з урахуванням введення і вибуття потужностей.