Глава 9 Виробнича програма і виробнича потужність

9.1 Зміст виробничої програми

Виробнича програма (ВП) - план виробництва і реалізації продукції - є основним розділом планів підприємств. При розробці виробничої програми використовуються контрольні цифри вищої управлінської структури (для державних підприємств), а також замовлення регіональних адміністрацій, замовлення торгуючих організацій і споживачів. Враховується також необхідність розробки і освоєння виробництва нової продукції, необхідність в кооперованих поставках, заходи щодо розвитку виробництва, показники якості, обсяги послуг і робіт промислового характеру, баланс виробничих потужностей.

ВП – система адресних завдань по обсягу випуску і поставок продукції у натуральному і вартісному вираженні з визначеними номенклатурою, асортиментом, якістю й іншими характеристиками, що встановлюється, виходячи з потреб підприємства і конкретних споживачів, а також реальних можливостей їхнього задоволення. ВП містить три основні показники: об’єм виробництва, номенклатуру і якість продукції ВП включає в себе:

1) план виробництва продукції (по номенклатурі, асортименту, кількості і терміну постачань);

2) план збуту продукції;

3) розрахунок виробничої потужності.

ВП є основою для інших економічних розрахунків, перш за все для складання планів технічного розвитку і організації виробництва, підвищення економічної ефективності виробництва, капітальних вкладень і капітального будівництва, матеріально-технічного забезпечення, праці і кадрах, собівартості; прибутку і рентабельності, по фондах економічного стимулювання, фінансового плану, плану соціального розвитку, плану заходів по охороні природи і раціональному використанню природних ресурсів. Раніше план (техпромфінплан) підприємства складався відповідно до методики, що включала 56 форм, кожна з яких мала до дев’яти окремих форм. Зараз підприємства самостійно виконують організаційно-економічні розрахунки.

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, ріст продуктивності праці.

Основними вихідними розрахунками, які виконуються при розробці ВП є: розрахунок очікуваного виконання плану поточного (базового) року, розрахунки використання виробничої потужності, величини трудомісткості ВП, коефіцієнта змінності роботи обладнання. Розробка ВП виконується до закінчення базового року, тому достовірність розрахунку виконання плану підвищується при зменшенні часу до кінця року. Завдання розрахунку трудомісткості полягає в тому, щоб визнати як впливає зміна номенклатури на величину трудомісткості. Трудомісткість по звіту номенклатурного року, очікуваному виконанню поточного року і проекту ВП на плановий рік розраховуються по одних нормах. При цьому слід використовувати середні планові норми планового періоду. При великій номенклатурі розрахунок виконується не по усіх виробах, а по їх групах. Показник трудомісткості дуже важливий для оцінки напруженості ВП. По таких розрахунках можуть вноситись суттєві корективи у величину завдань. Певне контрольне і аналітичне значення має визначення коефіцієнта змінності і фондовіддачі основних фондів.