8.6 Інші логістичні концепції

У закордонній практиці серед інших мікрологістичних концепцій за останнє десятиліття велике поширення одержали різні варіанти концепції «реагування па попит» (demanddriven techniques, DDT). Ця концепція в основному розроблялася як модифікація концепції «планування потреб/ресурсів» у плані поліпшення реакції на зміну споживчого попиту. Найбільш відомими є чотири варіанти концепції: «точки замовлення (перезамовлення)», «швидкого реагування», «безперервного поповнення запасів» і «автоматичного поповнення запасів».

Концепція «точок замовлення (перезамовлення)» (reorder point, ROP) використовує одну з найстарших методик контролю і управління запасами, засновану на точці замовлення (перезамовлення) і статистичних параметрах витрати продукції. Ця концепція застосовується для визначення й оптимізації рівня страхових запасів з метою елімінування коливань попиту. Ефективність методу ROP у значній мірі залежить від точності прогнозування попиту, а великої точності досягти дуже складно, тому він довгий час не користувався популярністю в логістичних менеджерів. Відродження методу пов'язане з революцією в :інформаційних технологіях, коли з'явилася можливість одержувати й обробляти інформацію про попит з кожної точки продажів за допомогою сучасних телекомунікаційних і інформаційно-комп'ютерних систем. Цьому ж сприяли нові гнучкі виробничі технології, що значно зменшили тривалість виробничо-логістичних циклів. Сфера використання концепції ROP — це в основному регулювання рівня страхових запасів, причому в тих або інших варіантах визначення точок замовлення використовуються інші методи «реагування на попит».

Мікрологістичні концепції «швидкого реагування», «безперервного поповнення запасів» і «автоматичного поповнення запасів» базуються на методології «реактивного відгуку» на передбачуваний попит шляхом концентрації або швидкого поповнення запасів у точках ринку, близьких до прогнозованого рішення попиту. Ці концепції мають певну подібність, тому що в основному націлені на максимальне скорочення часу реакції логістичної системи на зміну попиту і навіть на превентивні рішення по управлінню запасами готової продукції, що передбачають врахування динаміки попиту. Концепція «швидкого реагування» (quick response, QR) являє собою логістичну координацію між роздрібними торговцями й оптовиками з метою поліпшення просування готової продукції в їхніх розподільних мережах у відповідь на передбачувані зміни попиту. Реалізація цих концепцій здійснюється шляхом моніторингу продажів у роздрібній торгівлі і передачі оптовикам інформації про обсяг продажів по специфікованій номенклатурі й асортименту і від оптовиків — виробникам готової продукції. Інформаційна підтримка забезпечує поділ процесу «швидкого реагування» між роздрібними торговцями, оптовиками і виробниками. Наприклад, роздрібні торговці можуть зажадати від фірми виробника скоротити тривалість виробничого періоду з 5 до 13 днів, а цикл поповнення запасів від постачальників — з шести до трьох днів. Удосконалювання інформаційних технологій сприяє зменшенню невизначеності в термінах доставки готової продукції, виробництві і поповненні запасів, відкриваючи можливості максимально гнучкої взаємодії партнерів в інтегрованих логістичних мережах. Застосування концепції «швидкого реагування» дозволяє зменшити запаси готової продукції до необхідного рівня, але не нижче величини, здатної швидко задовольнити споживчий попит, і в той же час значно підвищити оборотність запасів. Логістична стратегія «безперервного поповнення запасів» (continuous replenishment, CR) є модифікацією концепції «швидкого реагування» і призначена для усунення необхідності в замовленнях на поповнення запасів готової продукції. Метою даної стратегії є встановлення ефективного логістичного плану, спрямованого на безперервне поповнення запасів готової продукції в роздрібних торговців. Шляхом щоденної обробки інформації про обсяг продаж у роздрібних торговців і відправлень готової продукції від оптовиків постачальник (фірма-виробник) розраховує необхідну сумарну потребу в кількості й асортименті товарів. Потім досягається угода між постачальником, оптовиками і роздрібними торговцями на поповнення їх запасів готової продукції шляхом підписання зобов'язання по закупівлях. Постачальник на основі обробки інформації про продажі і прогноз попиту безупинно (або з високою періодичністю) поповнює запаси в роздрібних торговців безпосередньо або через оптових посередників. У деяких випадках для скорочення часу поповнення застосовується наскрізний фрахт або пряма доставка готової продукції роздрібним торговцям, минаючи оптовиків. Відповідно до концепції «безперервного поповнення запасів», для ефективної роботи необхідне виконання двох основних умов: по-перше, повинна бути забезпечена достовірна інформація від роздрібних торговців і надійна доставка готової продукції; по-друге, розміри вантажних відправлень повинні максимально відповідати вантажомісткості транспортних засобів.

Подальшим розвитком стратегії «швидкого реагуванні» і «безперервного поповнення запасів» з'явилися логістична концепція «автоматичного поповнення запасів» (automatic replenishment, AR). Дана концепція забезпечує постачальників (виробників готової продукції) необхідним набором правил для прийняття рішень по товарних характеристиках і категоріям. Товарна категорія являє собою комбінацію розмірів, кольору і супутніх товарів, звичайно представлених разом у певній торговельній точці роздрібної мережі. Шляхом застосування стратегії «автоматичного поповнення запасів» постачальник може задовольнити потреби роздрібних торговців у товарній категорії за рахунок усунення необхідності відстеження одиничних продажів і рівня запасів для товарів швидкої реалізації. Реакція на товарну категорію дозволяє постачальникам збільшувати гнучкість і ефективність поповнення запасів. Управління запасами в роздрібних торговців підвищує їхня відповідальність за надійність постачань і підтримка рівня запасів у відповідності з попитом. З позиції роздрібних торговців результатом упровадження логістичної стратегії «автоматичного поповнення запасів» є файл поповнення страхових запасів, створений таким чином, щоб максимізувати обсяг продажів для товарної категорії. Ця стратегія дозволяє також зменшити витрати роздрібних торговців, які зв'язані з поділом запасів і забезпеченням надійності їхнього поповнення.

Хоча логістичні стратегії «швидкого реагування», «безперервного поповнення запасів» і «автоматичного поповнення запасів» спрямовані в більшій мірі на задоволення попиту роздрібних торговців, вони забезпечують також певну вигоду від інтегрованих взаємин для виробників і оптовиків. Існують дві основні причини подібного альянсу. Перша пов’язана з тим, що інформаційні потоки, що відбивають вимоги покупців, процедури замовлень і графіки доставки готової продукції, забезпечують постачальників (виробників і оптових торговельних посередників) кращим баченням проблеми управління запасами в розподілі. Виробники й оптовики можуть краще планувати постачання, коли вони знають обсяг продаж і рівень запасів готової продукції в роздрібних торговців, у розподільних центрах і на виробництві. Це краще бачення допомагає постачальникам швидше реагувати на зміну попиту, вирішувати питання про організацію збору замовлень, розміщенню складів і виробничих підрозділів. Поінформованість в інтегрованих розподільних каналах допомагає постачальникам установлювати пріоритети у виробництві і розподілі між окремими товарами і групами споживачів. Друга причина розвитку інтегрованих логістичних систем пов’язана з тим, що облік факторів часу й інформації сприяє кращій координації діяльності партнерів (ланок логістичної системи) з розподільної мережі. Альянс між ланками логістичної системи, заснований на обміні інформацією і зменшенні ризиків, сприяє поліпшенню їх операційної ефективності, установленню тривалих партнерських взаємовигідних відносин.