8.4 Логістична концепція «планування потреб/ресурсів» і засновані на ній системи

Однієї з найбільш популярних у світі логістичних концепцій, на основі якої розроблено і функціонує велика кількість мікрологістичних систем, є концепції «планування потреб/ресурсів» (requirements/resource planning). Дану концепцію часто протиставляють логістичній концепції «точно в термін», маючи на увазі, що на ній (на відміну від підходу «точно в термін») базуються логістичні «системи, що штовхають». Базовими мікрологістичними системами, заснованими на концепції «планування потреб/ресурсів», у виробництві і постачанні є системи «планування потреби в матеріалах» (MRP I / MRP II), у розподілі - системи «планування розподілу продукції/ресурсів» (DRP I / DRP II). Практичні додатки, типові для систем MRP, є в організації виробничо-технологічних процесів разом із закупівлями матеріальних ресурсів. Відповідно до визначення американського дослідника Дж. Орлиски, одного з головних розробників системи MRP I, система «планування потреби в матеріалах» (система MRP I) у вузькому змісті складається з ряду логічно пов’язаних процедур, основних правил і вимог, що переводять виробничий графік у «ланцюжок вимог», який синхронізований в часі, а також запланованого покриття цих вимог для кожної одиниці запасу компонентів, необхідних для виконання графіку. Система MRP перепланує послідовність вимог і покрить у результаті змін або у виробничому графікі, або в структурі запасів, або в характеристиках продукту. Системи MRP оперують матеріалами, компонентами, напівфабрикатами і їхніми деталями, попит на які залежить від попиту на готову продукцію. Хоча сама логістична концепція, закладена в основу системи MRP 1, сформована досить давно (в середині 1950-х років), але тільки з появою швидкодіючих комп'ютерів її вдалося реалізувати на практиці. У той же час революція в мікропроцесорних і інформаційних технологіях стимулювала бурхливий ріст різних додатків систем MRP у бізнесі.

Основними цілями систем MRP є:

• задоволення потреби в матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки готової продукції споживачам;

• підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

• планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

У процесі реалізації цих цілей система MRP забезпечує потік планових обсягів матеріальних ресурсів і запасів продукції на горизонт планування. Система MRP спочатку визначає, скільки та в які терміни необхідно виготовити кінцеву продукцію. Потім система визначає час і необхідні обсяги матеріальних ресурсів для виконання виробничого графіку. Таким чином, як і для мікрологістичних систем, заснованих на принципах концепції «точно в термін», у MRP I ключовим фактором є споживчий попит.

База даних про матеріальні ресурси містить всю необхідну інформацію про номенклатуру й основні параметри (характеристики) сировини, матеріалів, компонентів, напівфабрикатів і т.п., необхідних для виробництва готової продукції або її вузлів. Крім того, у ній є норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, що випускається, а також файли моментів часу постачання відповідних матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи фірми. У базі даних також ідентифіковані зв'язки між окремими входами виробничих підрозділів по споживаних матеріальних ресурсів і стосовно кінцевої продукції. База даних про запаси інформує систему й управлінський персонал про наявність і величину виробничих, страхових і інших необхідних запасів матеріальних ресурсів у складському господарстві фірми, а також про близькість їх до критичного рівня і : необхідності їхнього поповнення. Крім того; у цій базі є дані про постачальників і параметри постачання матеріальних ресурсів.

Програмний комплекс MRP I заснований на систематизованих виробничих графіках (графіках випуску кінцевої продукції) у залежності від споживчого попиту і комплексної інформації, одержуваної з баз даних про матеріальні ресурси і їх запаси. Алгоритми, закладені в програмні модулі системи, спочатку переводять попит на готову продукцію в необхідний загальний обсяг вихідних матеріальних ресурсів. Потім програми обчислюють ланцюг вимог на вихідні матеріальні ресурси, напівфабрикати, обсяг незавершеного виробництва, заснованих на інформації про відповідний рівень запасів, і розміщають замовлення на обсяги вхідних матеріальних ресурсів для ділянок виробництва готової продукції. Замовлення залежать від специфікованих по номенклатурі обсягів вимог у матеріальних ресурсах і часі їх доставки на відповідні робочі місця і склади. Після завершення всіх необхідних обчислень в інформаційно-комп'ютерному центрі фірми формується вихідний комплекс машинограм системи MRP I, що в. документном виді передається виробничим і логістичним менеджерам для прийняття рішень по організації забезпечення виробничих ділянок і складського господарства фірми необхідними матеріальними ресурсами. Типовий набір вихідних документів системи MRP I містить:

• специфіковані по номенклатурі, обсягові і часові вимоги на матеріальні ресурси, що замовляються в постачальників;

• зміни, які необхідно внести у виробничий графік;

• схеми доставки матеріальних ресурсів, обсяг постачань і т.п.;

• анульовані вимоги на готову продукцію, матеріальні ресурси;

• стан системи MRP.

Система MRP I була розроблена в США в середині 1950-х років, однак широке поширення як у США, так і в Європі одержала лише в 1970-і роки, що було пов'язано (як уже відзначалося) з розвитком обчислювальної техніки. Мікрологістичні системи, подібні МRР I, були розроблені приблизно в той же період часу й у СРСР і спочатку широко застосовувалися в військово-промисловому комплексі. Звичайна практика використання систем MRP I у бізнесі пов’язана з плануванням і контролем процедур замовлення і постачання (закупівель) матеріальних ресурсів, як правило, широкої номенклатури для промислових підприємств.

Проблеми, що виникають у процесі впровадження системи MRP I, відносяться до розробки інформаційного, програмно-математичного забезпечення розрахунків і виборові комплексу обчислювальної техніки, що є типовими для АСУ виробництвом і технологічними процесами. Метою впровадження MRP I є підвищення ефективності і якості планування потреби в ресурсах, зниження рівня запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, удосконалювання процедур контролю за рівнем запасів і зменшення витрат, пов’язаних з цими логістичними функціями. Наприкінці 1980-х років систему MRP I використовували або планували використовувати більшість фірм США з річним обсягом продаж готової продукції понад 15 млн. дол., у Великобританії — кожне третє виробниче підприємство.

Однак мікрологістичні системи, засновані на MRP підході, мають ряд недоліків і обмежень, до яких відносяться:

• значний обсяг обчислень, підготовки і попередньої обробки великого обсягу вихідної інформації, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу;

• зростання логістичних витрат на обробку замовлень і транспортування при прагненні фірми зменшити рівень запасів або перейти на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю;

• нечутливість до короткочасних змін попиту, тому що вони засновані на контролі і поповненні рівня запасів у фіксованих точках проходження замовлення;

• значна кількість відмовлень у системі через її велику розмірність і перевантаженість.

Ці вади накладаються на загальний недолік, властивий усім мікрологістичним «системам, що штовхають», до яких відносяться і системи MRP 1, а саме: недостатньо строге відстеження попиту з обов'язковою наявністю страхових запасів.

Відзначені вище недоліки і деякі обмеження застосування MRP I стимулювали розробки другого покоління цих систем, що одержали використання в США і Західній Європі з початку 1980-х років. Це покоління логістичних систем одержало назву системи MRP II. Системи MRP II це інтегровані мікрологістичні системи, у яких об'єднані фінансове планування і логістичні операції. В даний час системи MRP II розглядаються як ефективний інструмент планування для реалізації стратегічних цілей фірми в логістиці, маркетингу, виробництві і фінансах. Більшість західних фахівців розглядають системи MRP II як інструментарій для використання в плануванні і управлінні організаційними ресурсами фірми з метою досягнення мінімального рівня запасів у процесі контролю над усіма стадіями виробничого процесу. Системи MRP II є ефективним інструментом внутрішньофірмового планування, що дозволяє перетворювати на практиці логістичну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управлінні матеріальними потоками. Перевагою систем MRP II перед системами MRP I є більш повне задоволення споживчого попиту, що досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, кращою організацією постачань, більш швидкою реакцією на зміни попиту. Системи MRP II забезпечують велику гнучкість планування і сприяють зменшенню логістичних витрат по управлінню запасами.

Функціонально система MRP I є складовою частиною системи MRP II. Крім неї до складу системи MRP II входять: блок прогнозування і управління попитом, розрахунок виробничого графіка (графіка випуску готової продукції), розрахунок плану завантаження виробничих потужностей, блок розміщення замовлень і контролю закупівель матеріальних ресурсів і інші блоки, що складають програмний комплекс. Важливе місце в системі MRP II займають алгоритми прогнозування попиту потреби в матеріальних ресурсах, рівня запасів. Додатково в порівнянні із системою MRP I вирішується комплекс задач контролю і регулювання рівня запасів матеріальних ресурсів, обсягів незавершеного виробництва і готової продукції на ЕОМ. Для рішення цих задач виробляється підготовка, обробка і коректування інформації про прихід, наявність і рух матеріальних ресурсів, облік запасів у розрізі кожної позиції номенклатури і номенклатурних груп, місць складського збереження і т.п. В основні задачі управління запасами входять: вибір стратегії поповнення запасів, розрахунок критичних точок і точок замовлення, аналіз структури запасів по методу ABC наднормативних запасів і ін.

З операційної точки зору логістична концепція «планування потреб/ресурсів» може бути використана й у схемах розподілу (дистрибуції), що з'явилося підставою для створення зовнішніх мікрологістичних систем «планування розподілу продукції/ресурсів» (DRP). Системи DRP — це поширення логіки побудови систем MRP на канали розподілу готової продукції. Однак ці системи, хоча і мають в основі загальну логістичну концепцію «планування потреб/ресурсів», у той же час істотно різні. Системи MRP визначені виробничим графіком, що регламентований і контролюється фірмою-виготовлювачем готової продукції. Функціонування ж систем DRP базується на споживчому попиті, що не контролюється фірмою. Тому системи MRP звичайно характеризуються більшою стабільністю на відміну від систем DRP, що працюють в умовах невизначеності попиту. Це невизначене зовнішнє середовище накладає додаткові вимоги й обмеження в політику управління запасами готової продукції і розподільних мереж. У той же час системи MRP контролюють запаси усередині виробничих підрозділів. Системи DRP планують і регулюють рівень запасів на базах і складах фірми у власній товаропровідній мережі збуту або в оптових торговельних посередників.

Фундаментальний інструмент логістичного менеджменту в системах DRP являє собою графік, що координує весь процес постачань і поповнення запасів готової продукції в розподільній мережі (каналі). Цей графік формується для кожної виділеної одиниці збереження і кожної ланки логістичної системи і пов'язаний з формуванням запасів у розподільному каналі. Графіки поповнення і витрат запасів інтегруються в загальну вимогу поповнення запасів готової продукції на складах фірми або оптових посередників.

Мікрологістичні системи управління збутом, засновані на схемі DRP, дозволяють фірмам досягти певних переваг в галузі маркетингу і логістики. Маркетингові організаційні переваги містять у собі:

• поліпшення рівня сервісу за рахунок зменшення часу доставки готової продукції і задоволення потреб споживачів;

• поліпшення просування нових товарів на ринок;

• здатність передбачати і попереджати маркетингові рішення про просування готової продукції з низьким рівнем запасів;

• поліпшену координацію процесів управління запасами готової продукції з іншими функціями фірми;

• виняткову здатність задовольняти потреби споживачів за рахунок сервісу, пов'язаного з координацією процесів управління запасами готової продукції.

Серед логістичних переваг систем DRP можна відзначити:

• зменшення логістичних витрат, пов’язаних зі збереженням і управлінням запасами готової продукції за рахунок координації постачань;

• зменшення рівня запасів за рахунок точного визначення величини і місця постачань;

• скорочення потреби в складських площах за рахунок зменшення запасів;

• зменшення транспортної складової логістичних витрат за рахунок ефективного зворотного зв'язку по замовленнях;

• поліпшення координації між логістичними функціями в розподілі і виробництві.

У той же час існують певні обмеження і недоліки в застосуванні систем DRP. По-перше, система ОRР вимагає точного скоординованого прогнозу відправлень і поповнення запасів для кожного центра і каналу розподілу готової продукції в товаропровідній мережі. В ідеальному випадку система не повинна підтримувати зайві запаси в логістичних розподільних каналах, але це визначається тільки точністю прогнозування. Щоб уникнути можливих помилок приходиться мати певні страхові запаси в розподільних центрах. Принципово можливі три джерела помилок: помилки самого методу прогнозування, невірне передбачення величини попиту, що позначається на неправильному розміщенні складів (або розмірі запасів), помилки в прогнозі часу зміни попиту. По-друге, планування запасів у системах DRP вимагає високої надійності здійснення логістичних циклів між розподільними центрами й іншими ланками логістичної системи. Невизначеність будь-якого циклу (замовлення, транспортування, виробництва) негайно позначається на ефективності рішень, прийнятих у системі DRP. По-третє, інтегроване планування розподілу викликає часті зміни і виробничий графік, що лихорадить виробничі підрозділи фірми, приводить до коливань у використанні виробничих потужностей, невизначеності у витратах на виробництво, зривам доставки готової продукції споживачам. Зазначені недоліки традиційно усуваються шляхом збільшення страхових запасів у розподільній мережі. Наприкінці 1980-х років у США і Західній Європі з'явилася розширена версія системи «планування розподілу продукції/ресурсів» — система DRP II. яку називають другим поколінням систем управління розподілом продукції в логістичних системах. У системах DRP II використовуються більш сучасні моделі й алгоритми програмування, розраховані на локальні мережі персональних комп'ютерів і телекомунікаційні електронні системи, що працюють у режимі «on-line». У системах DRP II застосовуються більш ефективні моделі прогнозування попиту, потреби в готовій продукції, забезпечується управління запасами для середньострокових і довгострокових прогнозів попиту на готову продукцію. У цих системах комплексно вирішуються питання управління виробничою програмою, виробничими потужностями, персоналом, якістю перевізного процесу і логістичного сервісу.