Глава 8 матеріально-технічне постачання промислових підприємств з використанням логістичних концепцій

8.1 Сутність логістики

У зв'язку зі становленням ринкових відносин в Україні в останні роки з'явився і став активно розвиватися новий науково-практичний напрямок - логістика. Поняття логістики (грец. - майстерність лічби) з’явилось вперше у військовій науці в 1780 році як функціональний механізм військового буття, хоча відоме, як відмічає широко відомий в Україні і всесвітньо признаний фахівець з логістики професор Є.Крикавський, ще з давніх часів. Про військову логістику у Візантійській імперії цісар Леонта УІ Візантійський (886-911 рр.) писав, що справа логістики утримувати армію, належно озброювати та організовувати, постачати військовими засобами, своєчасно і достатньо піклуватися про її потреби, кожний похід відповідно готувати. А це значить, що час, простір і територію у зв’язку з пересуванням армій треба обчислювати так само, як і правильно оцінювати силу суперника і ці функції у відповідності до руху та розподілу власних збройних сил. Уже в ХІХ столітті військова наука розглядає логістику як третю гілку поряд із стратегією та тактикою. Побутує думка, що в середині ХХ століття значення логістики знову набуло попередньої ваги у зв’язку з труднощами постачання американської армії у Другій світовій війні, і в Європу повернулося із мовного вживання в США. Успішне вирішення складних проблем постачання американської армії в Другій світовій війні довело спорідненість військової логістики з проблемами забезпечення в промисловості. Це дало основу тому, що з середини 50-х років ХХ століття поняття логістики увійшло в термінологію провідних країн світу як логістика підприємства, яка є частиною вчення про організацію і економіку виробництва, охоплюючи заготівельну, виробничу дистрибуційну логістику. Сьогоднішній стан розвинутих промислово країн і тих, що розвиваються, вимагає введення в економіку логістики як прикладного механізму. А це викликає необхідність теоретичної розробки логістики в формуванні готових до реалізації логістичних рішень в промисловості, торгівлі і на транспорті.

Визначення логістики звичайно дається в широкому і вузькому змісті. У широкому змісті логістика - це наука про управління й оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у певній мікро-, мезо- або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед, ними цілей. У вузькому змісті (з позицій бізнесу) логістика— це інтегральний інструмент менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (з погляду зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг) управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансів. Загальний підхід логістичних рішень полягає у тому, щоб у відповідному місці, у певний час мати відповідний матеріал (продукт, послугу), щоб це відповідало найменшим затратам заготівельних, виробничих та розподільних процесів, а також досягнення підприємством найбільшого доходу. Причини зростання інтересу до логістики обумовлені потребами розвитку економіки і бізнесу. Спочатку зусилля фірм були спрямовані в основному на зниження собівартості кожної одиниці продукції В даний час, коли пропозиція повсюди стала перевищувати попит, підприємці почали визнавати також важливість забезпечення збуту за рахунок зниження загальних витрат. Отже завдання логістики визначається як досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов’язань і витратами.

Широке застосування логістики в області матеріально-технічного забезпечення пояснюється дією наступних факторів.

1. Швидкий ріст витрат на перевезення. Традиційні методи розподілу стали більш дорогими в зв'язку з ростом товарних цін і інфляцією. Підвищення рівня управління припускає розгляд суміжних з перевезеннями аспектів логістики (виробництво, постачання продукції, розподіл, фінанси),

2. Досягнення межі ефективності виробництва. Стає усе сутужніше досягти істотного зниження виробничих витрат, тому що з виробництва вже «зняті усі вершки». З іншого боку, логістика залишається областю, де ще зберігаються значні потенційні можливості скорочення витрат фірми.

3. Фундаментальні зміни у філософії запасів. В один і той же час у роздрібних продавців знаходиться приблизно половина запасів готової продукції, інша половина — в оптових торговців і виробників Методи управління запасами здатні скоротити загальний рівень запасів і змінити співвідношення підтримуваного запасу до 10% у роздрібних продавців і до 90% у дистрибутерів і виробників.

4. Створення продуктових ліній як прямий результат упровадження концепції маркетингу (надання кожному споживачеві тієї продукції, що йому необхідна).

5. Комп'ютерні технології управління пов'язані з обробкою величезного масиву даних. Сама можливість логістичного управління припускає знання: місця розташування кожного споживача; розміру кожного замовлення; місця розташування засобів виробництва, складів і центрів розподілу; витрат на перевезення від кожного складу або заводу кожному споживачеві; доступних видів транспорту і певного рівня обслуговування; місця розташування постачальників; рівня запасів на кожнім складі і центрі розподілу. Розвиток комп'ютерних технологій дозволяє здійснити на практиці концепцію логістики.

6. Ріст використання комп'ютерів постачальниками (продавцями) і споживачами. Це дозволяє фірмам систематично вивчати якість послуг різних постачальників. На основі такого аналізу можна досить точно визначити рівень обслуговування, наданого постачальниками. Результати аналізу приводять багато фірм до усвідомлення необхідності модернізації використовуваних ними систем розподілу. Деякі виробничі фірми використовують систему постачання матеріальних ресурсів «точно в термін», що пред'являє дуже високі вимоги до постачальників. Метою управління матеріальними ресурсами, що покликано обслуговувати внутрішньофірмові матеріальні потоки, є ефективне задоволення потреб фірми в сировині, матеріалах, напівфабрикатах і т.п. Мета логістики пов'язана з координацією фізичного розподілу і управління матеріальними ресурсами для зниження витрат або поліпшення обслуговування споживача.

В ряді фундаментальних досліджень логістичних процесів в виробничо-підприємницькій діяльності (Крикавський Є.В. та ін.) функціональна структура логістики підприємства (підприємницька логістика) найбільш сприйнятна для підприємств, які самостійно формують процеси заготівлі та збуту, а також переробки і утилізації відходів. Виходячи з цього, вимагають логістичних рішень такі функціональні сфери, які відповідають логістиці постачання, виробничій логістиці, логістиці збуту, логістиці переробки, транспортній логістиці.

Логістика постачання комплексно охоплює планування, управління та фізичне обслуговування матеріального потоку і потоку комплектуючих частин з необхідним для цього інформаційним потоком з метою його прискорення і мінімізації витрат для всього процесу постачання.

Виробнича логістика діє у плануванні та управлінні процесами виробництва, включаючи внутрішньовиробничий транспорт та виробниче складування, необхідний для цього інформаційний потік з метою прискорення виробничого процесу та мінімізації витрат. Зрозуміло, що особлива роль у виробничій логістиці належить виробничому плануванню та управлінню у виконанні окремих пріоритетних правил (наприклад, повне використання потужності, ресурсів тощо).

Логістика збуту розглядається інтегровано як специфічна сфера, включаючи логістику торгівлі (продажу) і транспортування, оскільки продукція, особливо товари споживання, на шляху від виробника до безпосереднього споживача проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, управління та фізичну обробку готової продукції від здачі-приймання з виробництва до необхідного для цього інформаційного потоку, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати. Однак викликає сумнів поняття логістики маркетингу, якщо розглядати маркетинг як ринково орієнтований напрям всіх виробничих процесів, або як зорієнтовану на ринок стратегію підприємства.

В індустріально розвинутих країнах щодо окремих видів підприємницької діяльності законодавчо обумовлюються обмеження стосовно переробки відходів, утилізації, переробки відпрацьованої продукції, викликані вимогами безпеки, екології тощо. Тому логістика переробки (утилізації) повинна охоплювати в комплексі планування, управління та фізичну обробку потоку виробничих відходів та утилю від вхідних місць до прийнятного для навколишнього середовища складування та переробки, включаючи для цього необхідну інформацію, щоб прискорити потік і зменшити загальні витрати цих процесів.

Транспортна логістика стосується зовнішньовиробничого транспорту, що працює в сферах постачання та збуту продукції. Це поняття розширюється у зв'язку з введенням логістики відходів, що також вимагає транспортних послуг. Загалом транспортна логістика охоплює в комплексі планування, управління та транспортування матеріалів, комплектуючих частин, виробів та необхідні для цього інформаційні потоки щоб досягти вищої ефективності.

Однак локалізований функціональний підхід до прийняття логістич­них рішень не гарантує оптимальності підприємницьких рішень. Успіх може забезпечити лише інтегрований підхід. Класична розбудова підприємства організаційно вимагає появи нових функціональних сфер дослідження ринку, розвитку товару, технологічної підготовки, регулювання, контролю тощо. В цій схемі виробниче планування та управління системно підпорядковуються логістичному плануванню та управлінню як всеохоплюючому механізму, який не може бути сумою всіх активних функціональних управлінь, а саме системно інтегрованих. Іншими словами, логістичне планування та управління інтегрує в собі функціональні сфери постачання, транспорту, виробництва, збуту продукції.