Глава 7 Оборотні кошти й оборотні фонди підприємств

7.1 Поняття про оборотні кошти і оборотні фонди підприємств, їх склад і структура

Крім основних фондів підприємства для забезпечення виробничого процесу мають потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти - це сукупність оборотних виробничих фондів (більше 80% загального обсягу) і обігових коштів (менше 20%), виражених у вартісній формі. Оборотні кошти у середньому складають 35 - 45% вартості виробничих фондів.

Оборотні фонди – частина засобів виробництва, переважно предмети праці, що беруть участь тільки в одному виробничому циклі, змінюють при цьому свою натуральну форму і повністю переносять свою вартість на продукцію, що випускається. Матеріальний склад оборотних фондів є таким:

1. виробничі запаси (сировина; основні матеріали; куповані комплектуючі та напівфабрикати; допоміжні матеріали; паливо; малоцінні та швидкоспрацьовувані інструменти та інвентар; тара і тарні матеріали; запасні частини для ремонту);

2. незавершене виробництво (заготовки; деталі; складальні одиниці; вироби, цілком незавершені у виробництві, тобто невипробувані і не упаковані; напівфабрикати власного виготовлення – вироби, що виготовляються в одних цехах, а використовуються в інших);

3. витрати майбутніх періодів - ті витрати, що здійснюються в даний час, а відносяться на собівартість у майбутньому (частина витрат на розробку й освоєння нових виробів, на раціоналізацію і винахідництво, незавершене виробництво підсобних господарств та ін. ).

Обігові кошти – кошти підприємства, що функціонують у сфері обігу. До них відносяться:

1. готова продукція на складах підприємства (упакована, випробувана і готова до реалізації);

2. продукція, яка відвантажена, і знаходиться в дорозі (в умовах передоплати ця складова відсутня);

3. грошові кошти і кошти в незакінчених розрахунках (кошти на розрахунковому рахунку, в касі, акредитивах, дебіторська заборгованість).

Другу і третю складові обігових коштів об’єднують у спільну групу “Кошти в розрахунках”.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. Нормуються всі три групи оборотних фондів і перша група фондів обігу.

Структура оборотних коштів – питома вага окремих їх складових. Вона різна для різних галузей народного господарства, промисловості та ін. Структура оборотних коштів визначається особливостями виготовлюваної продукції, технологій, постачання і збуту продукції. Так, в машинобудуванні і промисловості в цілому середні значення структури нормованих оборотних коштів складають: виробничі запаси – 54-62%, у тому числі: сировина; основні матеріали і напівфабрикати – 40-45%; допоміжні матеріали – 2-5%; паливо і пальне – 2-6%; тара і тарні матеріали – 1-2,5%; запасні частини для ремонту – 1,5-3%; малоцінні та швидкоспрацьовувані інструменти і інвентар – 8-10%; незавершене виробництво –20-80%; витрати майбутніх періодів – 1-3%; готова продукція – 10-15%. В окремих галузях структура може суттєво відрізнятися. Наприклад, у суднобудуванні незавершене виробництво доходить до 35% і більше. У ряді галузей (енергетиці, галузях, що пов’язані з видобутком корисних копалин) незавершене виробництво відсутнє. Структура оборотних коштів впливає на ефективність виробництва.

За кордоном поняттю оборотних коштів відповідає поняття поточні активи чи оборотний капітал. У балансах фірм до них включають: гроші, ринкові цінні папери, рахунки, що підлягають оплаті, матеріальні запаси, у тому числі сировину, напівфабрикати і готову до відправлення споживачам продукцію, попередні платежі і відстрочені витрати. Ще один варіант класифікації оборотного капіталу такий:

1. товарні запаси (сировина, матеріали, незавершене виробництво і готова продукція);

2. дебіторська заборгованість (товарні дебітори і аванси видані);

3. цінні папери та інші короткострокові фінансові вкладення;

4. грошові кошти (касову готівку, кошти на банківських рахунках та інших рахунках).

Дебіторська заборгованість – це те, що винні даному підприємству, кредиторська заборгованість – те, що винне підприємство. Дебіторська заборгованість може виникати при продажу товарів у кредит (товарні дебітори) чи при видачі грошових позик чи грошових кредитів (грошові дебітори).