Глава 6 Основні фонди

6.1 Поняття основних фондів підприємства, їхній склад і структура

Речовинні фактори, якими володіє промисловість називаються фондами. В залежності від характеру функціонування фонди поділяють на виробничі і невиробничі.

Виробничі фонди – це засоби виробництва, виражені в грошовій формі.

Засоби виробництва – сукупність засобів праці (машини, устаткування) і предметів праці (сировина, матеріали та ін. ).

Засоби праці складають речовинний зміст основних виробничих фондів (основних фондів), а предмети праці – оборотних виробничих фондів (оборотних фондів).

Таким чином, виробничі фонди являють собою сукупність основних виробничих фондів і оборотних виробничих фондів, а точніше - основних фондів і нормованих оборотних коштів.

Структура виробничих фондів у різних галузях різна. У машинобудуванні основні фонди складають 60 - 65% вартості виробничих фондів, оборотні кошти – 35 - 40%.

Основні фонди становлять собою частину засобів виробництва, переважно засобів праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, не змінюють при цьому свою речовинну форму і поступово, по міру зносу, переносять свою вартість на продукцію, що випускається (за допомогою амортизації).

Засоби праці стають елементами основних фондів тільки після прийняття їх до експлуатації. Частина засобів праці відноситься до оборотних засобів: засоби праці зі строком служби до одного року; засоби праці вартістю до 500 грн. (з 01.01.1999 р.) незалежно від строку їх служби, за винятком будівельного інструменту та сільськогосподарських машин і знарядь, які завжди відносяться до основних фондів; спеціальний інструмент і пристрої, спеціальна одежа і взуття.

Крім основних виробничих фондів підприємства мають і основні невиробничі фонди. Їх частка складає10-15% вартості всіх основних фондів. В останні роки ця частка значно зменшилась, оскільки підприємства позбулися значної частини об’єктів соціальної сфери.

Для бухгалтерського обліку основні засоби поділяються відповідно до положення (стандарту) 7 «Основні засоби» на наступні 9 груп:

1. земельні ділянки;

2. капітальні витрати на поліпшення земель;

3. будівлі, споруди і передавальні пристрої;

4. машини й устаткування;

5. інструменти, прилади й інвентар (меблі);

6. транспортні засоби;

7. робоча і продуктивна худоба;

8. багаторічні насадження;

9. інші основні фонди.

Крім того, у бухгалтерському обліку виділяють необоротні матеріальні активи:

1. бібліотечні фонди;

2. малоцінні необоротні матеріальні активи;

3. тимчасові спорудження;

4. природні ресурси;

5. інвентарна тара;

6. предмети прокату;

7. інші необоротні матеріальні активи.

У промисловості традиційно застосовується така класифікація основних фондів.

1. Будівлі.

2. Споруди - мости, дороги, лінії зв'язку, телефонні лінії, комунальні спорудження (тепломережі, електромережі, різні трубопроводи).

3. Передавальні пристрої. До них відносяться всі засоби, за допомогою яких різні види енергії передають споживачам (електромережі, трубопроводи та інші. , що не є частиною будинків).

4. Машини й устаткування. Вони поділяються на п’ять груп.

1. Силові машини й устаткування - компресори, турбіни, генератори, трансформатори, котельне обладнання.

2. Робочі машини й устаткування:

а) металорізальне устаткування (поділяється на 8 груп):

• токарні верстати;

• свердлувальні верстати;

• шліфувальні верстати;

• верстати для електрохімічної та електрофізичної обробки;

• зубообробні верстати;

• фрезерні верстати;

• довбальні та стругальні верстати;

• інші верстати.

б) ковальсько-пресове устаткування.

в) ливарне устаткування.

г) зварювальне устаткування.

3. Вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої.

4. Обчислювальна техніка.

5. Інші машини й устаткування.

5. Транспортні засоби.

6. Інструмент. Сюди відносять інструменти терміном служби більше одного року, вартістю більш 500 грн.

7. Виробничий інвентар і приналежності.

8. Господарський інвентар.

Питома увага різних груп основних фондів називається їх структурою. Вона залежить від науково-технічного рівня виробництва, типу виробництва, особливостей конструкції і технології, рівня концентрації виробництва та інших факторів. Структура основних фондів різна в різних галузях народного господарства, в т.ч. промисловості, на різних підприємствах. По машинобудуванню, наприклад, наводять такі дані про структуру основних фондів по вказаних групах: I – 36,6%; II – 6,3%; III – 3,6%; IV – 49,8% (в т.ч.: IV.1 – 2,3%; IV.2 – 39,3%; IV.3 – 3%; IV.4 – 4,7%; IV.5 – 0.5%); V – 2,1%; VI – 1%; VII – 0,7%; VIII – 0,2%/

Основні фонди поділяють на активну та пасивну частини. До активної частини відносять ті фонди, котрі безпосередньо беруть участь у процесах виготовлення продукції. Це робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулювальні прилади і пристрої, силові машини. Інші фонди відносяться до пасивної частини. Для підвищення ефективності виробництва приймаються організаційні, технічні заходи для підвищення питомої ваги активної частини основних фондів. Вони полягають у зниженні вартості будівельної частини фондів (наприклад, за рахунок застосування будівель безколонної конструкції, використання сучасного високоефективного технічного устаткування і т. ін. ). У податковому обліку, при визначенні амортизації фондів з 1 січня 2003 р. використовується розподіл фондів на 4 групи:

1. будівлі, споруди, передавальні пристрої. Для фондів цієї групи встановлена річна норма амортизації Н_ар=8%.

2. автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання (Н_ар=40%).

3. будь-які інші фонди, не включені до груп 1,2, 4 (Н_ар=24%).

4. обчислювальна техніка, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (Н_ар=60%).

Поряд з основними фондами, у т.ч. і при визначенні амортизації, розглядають поняття „нематеріальні активи”. До них відносять т. зв. невідчутні активи, які можуть приносити прибуток на протязі декількох років (патенти, ліцензії, комплекти конструкторської і технологічної документації, технологічні секрети (know how), товарні знаки, програмне забезпечення, права оренди, „goodwill” (відображення супутніх переваг активів – зручне знаходження, кваліфіковані кадри, великий досвід роботи, традиції та ін.)). Нематеріальні активи також підлягають амортизації. Її період не повинен перевищувать десяти років, тобто норма амортизації (Н_ана ) повинна бути не менше 10%. Конкретний строк визначається підприємством (платником податків).

У закордонній теорії і практиці поняттю «основні фонди» відповідає поняття «постійні активи чи основний капітал». Основний капітал включає нематеріальні активи, матеріальні, фінансові активи. Поняттю «основні фонди» відповідає поняття «матеріальні активи». Вони включають землю, технічні споруди, машини, устаткування та ін.