5.2 Галузева структура промисловості та її подальше удосконалення

Промисловість – найбільш важлива галузь народного господарства. Вона є провідною по об‘єму випуску продукції, вартості виробничих фондів, числу працюючих. Промисловість – це складний комплекс взаємопов'язаних галузей виробництва, які здійснюють виробництво знарядь та предметів праці, товарів народного споживання, видобуток сировини та палива.

Галузь промисловості – це сукупність підприємств, які виробляють близьку по економічному призначенню продукцію, використовують характерні для галузі технологічні процеси, близьку технічну базу та професійний склад кадрів, споживають однорідні матеріали та сировину, характеризуються специфічними умовами роботи. Галузева структура промисловості показує питому вагу окремих галузей в загальному об‘ємі промислового виробництва. У вітчизняній економічній літературі класифікація галузей промисловості здійснювалась по: місцю і призначенню галузі в процесі розширеного відтворення, що визначається групуванням галузей по економічному призначенню їх продукції; однорідності сировини і матеріалів, що споживаються; спільності технологічних процесів і технічної бази; цільовому призначенню продукції.

По першій ознаці промисловість поділялась на дві великі групи галузей: виробництво засобів виробництві (група А) і виробництво предметів споживання (група Б). Такий поділ в основному відповідав поділу промисловості на важку і легку, хоча на останньому етапі існування планової економіки підприємства важкої промисловості постійно нарощували випуск споживчих товарів. Однак в цілому випуск засобів виробництва переважав (до 70 % і більше). Це і було основною причиною бідності товарних ринків, а по деяких видах продукції – і гострого дефіциту.

На практиці широко використовувалось і використовується зараз групування галузей по ознаці однорідності призначення використовуваної продукції, спільності технологій і перероблюваної сировини та матеріалів. В той же час були різні точки зору щодо конкретного складу та кількості галузей промисловості по цих ознаках. Так, в майже одночасно виданих підручниках під редакцією М.М.Лича "Экономика машиностроительной деятельности" і "Экономика социалистической промышленности" (під редакцією Л.Й.Ітіна) наводяться різні дані. У першій промисловість "насчитывает 228 крупных отраслей и свыше 500 отдельных производств, характеризующихся общностью производимой продукции и технологических процессов", а в другій відзначається, що "в промышленности в настоящее время насчитывается 163 отрасли и 193 отдельных видов производств, характеризующихся общностью производимой продукции и технологических процессов".

Галузі, у склад яких входять декілька однорідних, але спеціалізованих галузей, називають комплексними галузями. По класифікації ЦСУ всі галузі об‘єднувались в 19 комплексних галузей. 1. Електроенергетика. 2. Паливна промисловість (нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, вугільна, торфова). 3. Чорна металургія. 4. Кольорова металургія. 5. Хімічна і нафтохімічна (без хіміко-фармацевтичної промисловості). 6. Машинобудування і металообробка. 7. Лісова і деревообробна. 8. Целюлозно-паперова промисловість. 9. Промисловість будівельних матеріалів. 10. Будівництво і промисловість будівельних матеріалів. 11. Легка промисловість. 12. Харчова промисловість. 13. М‘ясна і молочна промисловість. 14. Рибна промисловість. 15. Мікробіологічна промисловість. 16. Борошномельно-круп‘яна і комбікормова промисловість. 17. Медична промисловість. 18. Поліграфічна промисловість. 19. Інші галузі промисловості.

В основному така ж класифікація, або побудована на її основі використовується і тепер. В табл. 5.1 наведена структура промисловості України по групах комплексних галузей у різні роки.

Таблиці 5.1 - Структура промисловості України по групах галузей

Група галузей	Питома вага груп галузей у загальному об’ємі промислового виробництва, у % по роках
	1970	1980	1989	2000
Паливно-енергетичний комплекс	12,4	10,2	8,4	23,43
Машинобудівний комплекс	16,3	25,7	31,8	13,9
Хіміко-лісовий комплекс	7,2	8,6	9,2	8,53
Промисловість будівельних матеріалів	4,4	3,9	3,6	2,77
Легка промисловість	13,1	12,9	11,3	1,72
Харчова промисловість	23	18,1	17,9	18,26
Чорна і кольорова металургія	19,7	15,6	12,9	31,39
Всього	100	100	100	100

Як видно з табл. 5.1 структура промисловості України в останні роки змінилась. Значно зменшилась питома вага машинобудування і легкої промисловості. Це пов‘язано, перш за все, з падінням об’ємів виробництва в них в декілька разів більшим, ніж в інших галузях. Хоча в останні роки в цих галузях, як і в більшості інших, намітився підйом виробництва. На структуру промисловості значною мірою вплинуло також і нерівномірне зростання цін на різні види сировини, матеріалів та продукцію, що виготовляється. Менш постраждали галузі, продукція яких має попит на зовнішніх ринках і експортується (металургійна та хімічна), та галузі, які працюють на власній відносно дешевій сировині і мають внутрішній ринок збуту (харчова промисловість).

Традиційно широко використовується у вітчизняній практиці і класифікація галузей по відомчому признаку і формах підпорядкування. Така класифікація (по підпорядкованості міністерствам і відомствам) раніше значною мірою відповідала попередній. Тепер же прямо підпорядковані центральним органам управління тільки державні підприємства і переважна більшість з них – Міністерству промислової політики.

На галузеву структуру, крім вказаних факторів, впливають: науково-технічний прогрес, наявність і собівартість мінерально-сировинних ресурсів, рівень спеціалізації і кооперування підприємств, наявність ринків збуту продукції і тенденції їх розвитку, наявність і доступність інвестиційних ресурсів для своєчасної структурної перебудови і розвитку нових галузей, професійно-освітній рівень робочої сили та ін.

Кожна галузь промисловості, як інші галузі народного господарства, в свою чергу ділиться на окремі галузі. Так, наприклад, машинобудування і металообробка поділяється на окремі галузі по принципу економічного призначення продукції, а також однотипності технології і організації виробництва. Враховувались також і особливості відомчої підпорядкованості підприємств і управління ними. В машинобудуванні виділяється 19 груп галузей:

1. Енергетичне машинобудування.

2. Важке і транспортне машинобудування.

3. Електротехнічна промисловість.

4. Хімічне і нафтове машинобудування.

5. Верстатобудівна і інструментальна промисловість.

6. Промисловість продукції загальномашинобудівного використання.

7. Приладобудування.

8. Автомобільна і підшипникова промисловість.

9. Тракторне і сільськогосподарське машинобудування.

10. Будівельне, дорожнє і комунальне машинобудування.

11. Машинобудування для легкої і харчової промисловості.

12. Авіаційна і космічна промисловість.

13. Суднобудівна промисловість.

14. Радіопромисловість.

15. Промисловість засобів зв‘язку.

16. Оборонна промисловість.

17. Електронна промисловість.

18. Виробництво санітарно-технічного обладнання і виробів.

19. Інші галузі машинобудування.

Ці групи галузей діляться на близько 100 окремих галузей і підгалузей. Так, електротехнічна промисловість включає підгалузі: електромашинобудування, трансформаторобудування, високовольтне апаратобудування, конденсаторобудування, низьковольтне апаратобудування, електровозобудування, виробництво транспортного електрообладнання, перетворювальної техніки, виробництва світлотехнічного обладнання, електролампової промисловості, промисловості хімічних джерел струму, виробництва електрозварювального обладнання, виробництва електротермічного обладнання, виробництва побутових електротоварів, кабельної промисловості, виробництва електротехнічного фарфору, виробництва електроізоляційних матеріалів, виробництва електровугільних виробів, виробництва металокерамічних виробів, виробництва спеціального технологічного обладнання і інструменту.

Структура окремих галузей і підгалузей промисловості та інших галузей народного господарства постійно змінюється під впливом розглянутих вище факторів.