29.5 Факторинг

Факторинг – це інкасація дебіторської заборгованості споживача з виплатою суми рахунків негайно або по мірі погашення заборгованості. Більш поширена перша форма факторингу, що включає в себе короткострокове кредитування. Факторна посередницька компанія звільняє виробника від кредитних ризиків, а виходить, і від витрат по страхуванню кредиту. Крім того, вона бере на себе бухгалтерський облік і можливе стягування боргу з неакуратних платників – споживачів виробів, може проводити аналіз збутової діяльності (збутової стратегії), перспектив і фінансових результатів виходу на зовнішній ринок. Факторинг дозволяє прискорити оборот капіталу виробника, розширити можливості залучення банківського кредиту. У вартість цієї форми кредитування входять не тільки відсотки за кредит, але комісійні за бухгалтерське обслуговування, інкасацію боргу та ін.

Як і лізинг, факторинг – це досить новий вид послуг в області фінансування, призначений у першу чергу для нових дрібних і середніх підприємств. Ним займаються спеціальні фактор-фірми, що, як правило, тісно пов'язані з банками або є їх дочірніми фірмами.

Факторинг широко застосовується в зовнішньоторговельних операціях. Основний його принцип полягає в тому, що фактор-фірма купує у своїх клієнтів їхні вимоги до своїх дебіторів і протягом двох-трьох днів оплачує їм 70% – 90% вимог у вигляді авансу. 10% – 30%, що залишаються, клієнт одержує після того, як до нього надійде рахунок від дебітора.

Саме при швидко зростаючому обороті підприємство зобов'язане акумулювати великі ліквідні засоби, щоб погасити рахунки своїх постачальників, виплатити заробітну плату й надати своїм споживачам той же самий термін платежу, що і їхні конкуренти. На Заході широко практикується встановлення терміну платежу рівного 1-3 місяцям. Зрозуміло, що фірми, які готові негайно оплатити свої рахунки, можуть одержувати від своїх постачальників кращі умови платежу: з одного боку, їхні постачальники швидше одержують свої гроші, з іншого боку – у цих постачальників різко зменшується ризик, пов'язаний з неплатоспроможністю клієнтів. Така форма розрахунків певним чином заохочується. Знижка за негайний платіж (протягом 5-10 днів) складає в багатьох західних країнах близько 3%. Якщо, наприклад, підприємство щорічно купує товарів на 1 млн. дол., то легко підрахувати, що при негайних платежах знижка складе 30 тис. дол.

Ефективність діяльності фактор-фірм на Заході, а також той факт, що всі вони належать великим банкам, змусили фірми, що звичайно з великим запізненням оплачували свої рахунки й не реагували на нагадування оплачувати їх у той же час після одержання від фактор-фірм подібних нагадувань. Адже відомо, що всі великі банки постійно обмінюються інформацією про фінансове положення фірм у даній країні й навіть на міжнародній арені. Тому ніхто не хоче попадати в «чорний список» банків і тих фірм, що професійно займаються наданням фінансових довідок про підприємства. Як правило, західні фірми, що вперше укладають угоду з новим партнером, вимагають банківську довідку від своїх банків або від спеціалізованих фірм. І якщо в цій довідці зазначено що даний клієнт оплачує рахунки тільки з великим запізненням потенційний постачальник керуючись тим, що укладання угоди з таким партнером таїть у собі визначений фінансовий ризик, підвищує свою продажну ціну.

Фактор-фірми можуть робити своїм клієнтам такі послуги, як гарантія за платіж. У цьому випадку фактор-банк фактично купує у своїх клієнтів їхні вимоги до своїх споживачів. Як і при звичайній системі, він виплачує їм протягом двох-трьох днів 70% – 90% суми вимог, залишок надається клієнту після того, як його споживач оплатить рахунок. Фактор-фірми також готові регулярно інформувати своїх клієнтів про платоспроможність споживачів, а при бажанні вони можуть брати на себе гарантію за платежі в закордонних країнах. Вони готові також приймати на себе відповідну частку ризику у випадку неплатоспроможності покупців продукції клієнтів. Це пояснюється тим, що всі фактор-фірми або тісно пов'язані з банками, або належать їм. Тому, завдяки існуванню великої комп'ютерної системи великих банків, що співпрацюють між собою, незважаючи на те, що іноді вони є прямими конкурентами, фактор-фірми добре проінформовані про фінансовий стан більшості підприємств, у тому числі й закордонних. От чому їм досить легко визначити фінансовий ризик при покупці вимог. Причому дана інформація є комерційною таємницею й кодується, що дозволяє тримати її в секреті від конкурентів і не допускає ніяких зловживань з боку третіх сторін.

У рамках даної системи фактор-фірми і фактор-банки готові надати своїм клієнтам усілякі стратегічні дані, що стосуються не тільки бухгалтерських рахунків, але й збутової статистики.

В області зовнішньоторговельного маркетингу фактори-фірми готові надати своїм клієнтам додаткові послуги в двох варіантах: «тихий» чи «схований» факторинг; «відкритий» факторинг.

При «тихому» («схованому») факторингу клієнт укладає договір-факторинг зі своїм фактор-банком, регулярно його інформує про укладені угоди і надсилає копії всіх експортних рахунків. Клієнт експортера не знає про це. Фактор-банк виплачує клієнту 80% суми рахунку через банк. Після одержання грошей від свого споживача по рахунку експортер розраховується з фактор-банком. У тих випадках, коли споживач продукції не в змозі чи не готовий оплатити рахунка – звичайно протягом 60 днів після збігання терміну, – експортер інформує його про свої фінансові домагання фактор-банку, який зі своєї сторони приймає всі міри, аж до подання позову споживачу.

Усі фактор-фірми Європи є членами Міжнародної організації фактор-фірм, тому в іншій країні вони можуть пред'являти правові санкції до споживача через членів даної організації цієї країни.

Якої ж переваги дає експортеру система «тихого» факторингу? Експортер одержує 100% гарантію на одержання всіх платежів по своїх рахунках. Крім того, у нього вже немає необхідності одержувати інформацію про фінансове положення нових споживачів, оскільки цим питанням займається безпосередньо фактор-фірма. Вартість системи «тихого» факторингу залежить від розміру обороту й платоспроможності споживачів (0,5% – 1,0% суми рахунків). До цього ще додається ринкова процентна ставка для кредиторів по фінансуванню експортних угод, тому що фактор-банк виплачує клієнту гроші раніше, ніж покупець (споживач) оплачує свої рахунки.

Друга система факторингу, яка включає інкасо, називається «відкритою». На відміну від першої тут експортер зобов'язаний указати на своїх рахунках, що вимога продана фактор-фірмі в країні споживача. Як і в першій системі, фактор-банк гарантує своєму клієнту 100% одержання суми своїх рахунків за умови, що межа кредитування погоджена між фактор-банком і клієнтом. Після одержання копій рахунків фактор-банк виплачує клієнту 80% суми рахунків.

По цій системі фактор-фірми, що є членами Міжнародної організації фактор-фірм, збирають платежі всіх дебіторів. Якщо той чи інший з них виявляється неплатоспроможним, то до нього вживаються всі необхідні міри.

Якщо експортер після кількаразових спроб одержати від свого клієнта платіж проте не одержить грошей, то фактор-фірма через 90 днів (по вимогах до італійських фірм – через 80 днів) все-таки переводить експортеру всю суму рахунка. Але в цьому випадку вартість для експортера системи факторингу трохи вища, ніж при «тихому» чи «схованому» факторингу (на 0,7% – 1,5% суми рахунків у залежності від кредитоспроможності споживачів і від обороту).

На закінчення відзначимо, що факторинг є новою ефективною системою поліпшення ліквідності і зменшення фінансового ризику для нових підприємств із оборотом, які швидко зростають і які що не хочуть брати на себе виконання адміністративної роботи з перевірки платоспроможності своїх споживачів, веденню бухгалтерського обліку у відношенні своїх споживачів і, що особливо важливо, зацікавлені в мінімально короткий термін одержати готівку по своїх рахунках.