Глава 23 Економічная ефективність інвестицій і іновацій

23.1 Поняття і сутність економічної ефективності

У процесі прийняття рішень часто доводилось вибирати найкращий економічний (найбільш економічний) варіант. Такі задачі вирішують з використанням показників, критеріїв і методів економічної ефективності (ЕЕ). Особливо часто такі задачі вирішуються при інвестуванні і при оцінці інновацій. У тому числі, при виборі найкращих варіантів конструкцій, технології, у будівництві, виробництві й інших випадках. Традиційно при цьому використовувалися нормативні документи:

1) методика (основні положення) (1977 року).

2) типова методика визначення капітальних вкладень (1981 р).

3) методичні рекомендації оцінки ЕЕ заходів НТП (1988 рік). Останні методичні рекомендації - це близько до закордонних методик по своїй ідеології, по принципах. В Україні при оцінці заходів, зв'язаних з інвестиціями та інноваціями, фінансованими з державного бюджету використовується комплект нормативних документів (Порядок - 88), розроблений у колишньому Міністерстві науки і технологій (зараз Міністерство Освіти і науки України). У Росії застосовуються методичні рекомендації 1994 і 2000 років. Їхні положення близькі і відповідають методикам, що застосовуються за рубежем для оцінки фінансової ефективності інновації і інвестицій.

Традиційні методи розрахунку варто застосовувати для рішення деяких конструкторських, технологічних задач. Наприклад, для вибору кращого варіанта технологічного процесу, раціонального рівня показників машин і інших задач.

Розрізняють поняття економічна ефективність і економічний ефект.

Економічна ефективність - це співвідношення результатів (ефекту) і витрат, необхідних для їхнього одержання.

Економічний ефект - це абсолютна величина результатів у виді економії трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, виражена звичайно в грошовій формі.

Сутність ЕЕ полягає в підвищенні продуктивності суспільної праці. З цього погляду найбільше економічно ефективним (найбільш економічним) буде той варіант, що забезпечує найбільшу економію суспільних витрат праці.

Розглядають показники і критерії ЕЕ.

Як показник традиційно використовували, найчастіше, так звані приведені витрати:

_{3 = С + Ен  К, (23.1)}

де

С - поточні витрати;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень;

К - капітальні вкладення.

У ринковій економіці такий показник називають ціною виробництва.

Величина нормативного коефіцієнта порівняльного-економічної ефективності за методикою 1977 року встановлювалася 0.15. За методикою 1981р. -0.12 і за методикою 1988р. - 0.1.

У ринковій економіці як коефіцієнт приведення дисконтування використовують частіше ставку банківського відсотка. Хоча при аналізі конкретних інноваційних проектів у фірмах США застосовують величину можливого доходу по альтернативним варіантам інвестицій (депозитна ставка по банківським депозитах; прибутковість акцій, при вкладенні засобів в акції).

Традиційно розрізняють абсолютну (загальну) і порівняльну ЕЕ.

Абсолютна (загальна) ЕЕ характеризує співвідношення загальної віддачі (ефекту) і витрат по розглянутому варіанті капітальних вкладень (інвестицій). Вона може бути розрахована по кожному варіанту інвестицій на різних рівнях планування при вирішенні різних економічних задач

Порівняльна ЕЕ характеризує співвідношення віддачі і витрат по найкращому варіанту інвестицій у порівнянні з варіантом прийнятим за базу. Порівняльна ЕЕ визначається при виборі кращого з декількох варіантів технологічних, конструкторських, організаційних чи інших рішень