20.5 Ризики в інвестиційної діяльності

Процес прийняття рішень в економіці на всіх рівнях управління відбувається в умовах постійної невизначеності. Ії причинами є такі групи чинників: неповне знання, випадковість і конфліктність чи протидія, а також взагалі велика ступень складності економічних систем.

Інвестиційний проект розробляють на підставі цілком визначених припущень щодо капітальних і поточних затрат, обсягів реалізації виробленої продукції, цін на товари, часових меж проекту. Незалежно від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, пов'язаний з реалізацією проекту, не завжди однозначний. Тому практика інвестиційного проектування розглядає, зокрема, аспекти невизначеності та ризику.

Під невизначеністю необхідно розуміти неоднозначність розвитку конкретних подій у майбутньому, ступінь незнання і неможливості точного передбачення (прогнозу) основних значень і показників розвитку діяльності підприємства і, зокрема, реалізації інвестиційного проекту. Наприклад, валовий дохід (виручка) для оцінювання ефективності капітальних вкладень який визначають добутком обсягів реалізації і ціни товару, в дійсності може бути як меншим, так і більшим. Це і відображає невизначеність. Тому описом невизначеності інвестиційного проекту щодо обсягів реалізації може слугувати деякий інтервал виробів за рік (з позицій майбутньої реалізації проекту). Таким чином реалізація інвестиційних проектів пов'язана із певним ризиком, під яким розуміють можливість того, що відбудеться якась несприятлива подія у вигляді втрати підприємством частини ресурсів, зменшення доходів, виникнення додаткових витрат тощо. Ризик щодо кількісного вимірювання його ступеня є багатовимірною величиною (вектором), компоненти якого формуються залежно від мети дослідження, прийнятої системи гіпотез, і визначається суб'єктивним чинником, який характеризує ставлення суб'єкта ризику до невизначеності, конфліктності тощо.

Найважливішими елементами, що покладені в основу класифікації ризиків, є: час виникнення; основні форми виникнення; характер урахування; характеристика наслідків; сфера виникнення тощо. Структура інвестиційних ризиків для реальних інвестицій показана на рис. 20.2.

Рис. 20.2 - Структура інвестиційних ризиків

Існує система кількісних показників оцінки ступеня ризику. Один із підходів до кількісної оцінки ступеня ризику інвестиційних проектів ґрунтується на припущенні, за якого показники ефективності проекту та окремі її чинники трактуються як випадкові величини. Це припущення дає можливість використовувати потужний апарат теорії ймовірностей і математичної статистики.

Аналіз інвестиційних проектів з позиції їх ризику направлений на визначення слабких сторін цих проектів, що можуть спричинити значні збитки під час їх реалізації. Крім того, всебічний аналіз ризику інвестиційного проекту може вказати на необхідність додаткових заходів щодо усунення певних недоліків (наприклад, поліпшення споживчих якостей виробів, які можуть бути реалізовані в результаті виконання проекту, вибір більш стабільних джерел постачання матеріалами, тощо). Важливо розробити ефективну систему заходів протидії можливим ризикам, чітко розмежувати інвестиційні проекти з більш високим і низьким ступенем ризику, передбачити заходи для захисту від можливих втрат.

Для зниження ступеня ризику інвестиційних проектів використовують такі методи:

• страхування - розрізняють майнове страхування (обладнання, вантажів, будівельних матеріалів) та страхування від нещасних випадків, порядок здійснення страхової діяльності регулюється законодавчими актами;

• створення резерву коштів на покриття непередбачених витрат. При цьому встановлюється співвідношення між потенційними ризиками інвестиційного проекту та розміром видатків на подолання можливих перешкод його реалізації;

• розподіл ризиків, який полягає в тому, що суб'єкти інвестування розподіляють між собою ризик пропорційно вкладенням в інвестиційний проект;

• розсіювання ризику; цей метод допускає одночасне інвестування декількох проектів, які відрізняються між собою, в основному, періодом надходження на підприємство грошових потоків.

Ризики по операціях з фінансовими активами підрозділяються на систематичні (недиверсифікуємі) і несистематичні (диверсифікуємі). Перші викликані макроекономічною ситуацією в країні, рівнем ділової активності на фінансовому ринку. Несистематичний ризик - це ризик, пов'язаний з конкретним цінним папером. Розповсюджені види ризиків фінансових інвестицій приведені на рисунком 20.3. Між прибутковістю та рівнем ризику для окремих видів цінних паперів існує вірогідна пряма залежність, яку можна виразити рисунком 20.4.

Ризик інвестиційних портфелів - це можливість виникнення обставин, при яких інвестор понесе втрати, викликані вкладеннями в інвестиційні портфелі.

По співвідношенню рівня ризику й прибутковості інвестиційні портфелі підрозділяються:

1. Портфель агресивного інвестора. Його ціль - одержання максимального доходу при високому рівні ризику. При цоьму вибираються цінні папери, курс яких істотно змінюється в результаті коливань ринкової кон'юнктури.

2. Портфель помірного інвестора дозволяє при заданому рівні ризику одержати прийнятний доход.

3. Портфель консервативного інвестора передбачає мінімальний ризик при надійних, але повільно зростаючих по курсовій вартості цінних паперах.

Зразкова структура інвестиційних портфелів вказаної класифікації приведена в таблиці 20.2.

Рис. 20.3 - Ризики фінансових інвестицій

Рис. 20.4 - Вірогідна залежність між прибутковістю і рівнем ризику різних видів цінних паперів

Таблиця 20.2 - Зразкова структура інвестиційних портфелів (%)

Види цінних паперів	Портфель інвестора
	Агресивного	Помірного	Консервативного
Акції	70	45	20
Державні боргові зобов'язання	20	35	50
Короткострокові цінні папери (строк обігу менш 1 року)	10	20	30
Усього:	100	100	100