18.2 Зміст і задачі інноваційного циклу

Інноваційна діяльність носить циклічний характер і виявляється у формі інноваційних циклів, що для продуктових інновацій являють собою комплекс робіт зі створення й освоєння виробництва нового продукту (нової техніки).

Процес створення й освоєння нової техніки по змісту і призначенню робіт розділяють на два етапи. Перший етап — власне створення нової техніки (СНТ), другий — освоєння її виробництва. Етап СНТ містить у собі, як правило, наукову (дослідницьку) і конструкторську стадії. Під етапом освоєння виробництва мається на увазі технологічна й організаційна підготовки виробництва. Таким чином, виділяють чотири взаємозалежних підсистеми СОНТ: наукової, конструкторської, технологічної й організаційної підготовки виробництва нової техніки.

Наукова підготовка виробництва (НПВ) — це сукупність взаємозалежних процесів наукового пошуку й обґрунтувань можливих напрямків розвитку принципово нової техніки і технології, використання наукових досягнень.

Наукові дослідження звичайно поділяють на три рівні:

• теоретичні (фундаментальні) дослідження,

• прикладні дослідження,

• розробки.

Співвідношення між вартістю досліджень цих рівнів, за даними ЮНЕСКО, рівні 1:10:100.

Теоретичні (фундаментальні) дослідження мають широкий пошуковий характер. Вони не ставлять конкретних практичних цілей і служать задачам розвитку науки, розширенню представлень людини про природу, теоретичних знань. Ці дослідження рідко приводять до можливості безпосереднього практичного використання. Значною мірою вони зосереджені в області теоретичних наук. У багатьох країнах користаються визначенням національного наукового фонду США: теоретичні дослідження є систематичне інтенсивне вивчення, метою якого є одержання більш повних знань щодо досліджуваного предмета.

Прикладні дослідження мають на меті практичне застосування знань. У цьому випадку існує велика зосередженість учених на конкретній меті, поставленої вимогами життя і виробництва. Важлива особливість цих досліджень полягає в можливості одержання декількох виходів, крім основної мети. Прикладні дослідження вимагають проведення великого обсягу експериментів, витрати матеріалів, аналізу всіх шляхів, що можуть виявитися доцільними для досягнення поставленої мети і вибору найбільш раціональних з них.

Розробки (науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи - НДДКР) — перехідна стадія від наукових досліджень до конструкторської підготовки виробництва. Використовуване поняття «розробка» по своєму змісті виявляється як виявлення технічної реализуемости ідеї чи наукового дослідження.

Ефективність розробки значною мірою визначається наявністю винаходів. Створювана техніка буде дійсно новою, якщо вона базується на винаходах. Якщо нова техніка не заснована на винаході, значить вона не є справді нової. Вона повторює, отже, те, що вже було створено раніше і тому не може дати того техніко-економічного ефекту, що може бути отриманий від принципово нових чи виробів способів їхнього виробництва.

Аналіз особливостей теоретичних досліджень указує на те, що ця категорія наукових праць не може бути включена в систему СОНТ. З іншого боку, прикладні дослідження і розробки є невід'ємною частиною системи СОНТ.

Конструкторська підготовка виробництва (КПВ) - це сукупність взаємозалежних процесів, що забезпечують створення конструкції об'єкта розробки. Послідовна реалізація цих процесів спрямована на досягнення кінцевої мети – створення конкурентноздатної продукції і можливості застосування найбільш раціональної технології її виготовлення.

Технологічна підготовка виробництва (ТПВ) — це сукупність взаємозалежних процесів технологічного проектування й оснащення виробництва технологічною оснасткою. Здійснення цих процесів забезпечує вибір і освоєння найбільш раціональних способів виготовлення продукції в конкретних виробничих умовах.

Організаційна підготовка виробництва нової техніки (ОПВ) - це сукупність взаємозалежних процесів організації підготовки й освоєння виробництва нового виробу, включаючи вибір методів переходу на випуск нового виробу, виконання організаційно-планових розрахунків, здійснення підготовки кадрового потенціалу і соціальної підготовки виробництва нової продукції, перепланування устаткування й ін.

Загальна спрямованість системи СОНТ повинна зводитися, таким чином, до досягнення в мінімально припустимий термін якісних і кількісних характеристик продукту праці відповідно до суспільних потреб, а також з урахуванням ресурсних і інших обмежень. Таким чином головна мета системи СОНТ складається в забезпеченні повної готовності виробництва до випуску продукції встановлені якості і кількості.

У процесі розробки сучасної техніки необхідні різноманітні і тривалі випробування. Так, якщо наприкінці 60-х років у типовій структурі трудомісткості розробки машинобудівної продукції трудомісткість експериментальної перевірки технічних рішень разом з виготовленням дослідних зразків складала близько 35 %, то в сучасних умовах, наприклад, при розробці тракторної техніки частка трудомісткості цих робіт досягає 75 %, у тому числі питома вага усіх видів випробувань — 33,6 %. Витрати на випробування перевищують половину загальних витрат на створення техніки. Високу питому вагу займають випробування і по тривалості. Наприклад, в автомобільній промисловості їхня частка в загальному циклі розробки нової моделі нерідко перевищує 50 %, а в окремих випадках досягає 70 % і більш.

Великий обсяг робіт здійснюється в машинобудуванні безпосередньо по освоєнню виробництва нової техніки, що включає технологічну й організаційну підготовку. Наприклад, при освоєнні виробництва сімейства тракторів Т-150 на Харківському тракторному заводі було розроблено близько 6 тис. технологічних процесів, спроектовано і виготовлено близько 20 тис. найменувань технологічного оснащення. Для обробки найбільш складних і трудомістких деталей упроваджено 15 автоматичних ліній, а всього - понад 100 таких ліній; створені 123 потокові і поточно-механізовані лінії. Реконструкція виробництва зажадала відновлення приблизно 60% основних фондів, що є результатом підвищення складності машин. Аналогічне спостерігається і за рубежем. Наприклад, вартість розробки, іспитів і підготовки серійного виробництва магістральних літаків у США зросла із середини 60-х років приблизно в 5 разів (на одиницю злітної ваги) і по ряду програм перевищує 2,5 млрд. дол.