4. Поняття зносу ( амортизації) основних засобів.

У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються.Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижується їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація- це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу.Вона відображає процес поступового списання(погашення) вартості об”єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Знос основних засобів- сума амортизації об”єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Об”єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання , не є об”єктом амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об”єкта.Строк корисного використання об”єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:

• очікуваного використання об”єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності

• фізичного та морального зносу,що передбачається

• правових та інших обмежень.

Нарахування амортизації починається при визначенні об”єкта основних засобів активом(при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об”єкт основних засобів став придатним до використання.Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції припиняється починаючи з місяця, наступного за місцем вибуття, переведення на реконструкцію, модернізацію основних засобів.Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації основних засобів:

Вартість, що амортизується- первісна вартість об”єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів яку підприємство очікує отримати від реалізації (реалізації) після закінчення строку експлуатації необоротних активів.

Залишкова вартість- первісна вартість за вирахуванням суми зносу.

Знос- сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість продукції.

Якщо залишкова вартість об”єкта основних засобів дорівнює нулю, то його ререоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об”єкта до його первісної вартості без зміни суми зносу об”єкта.

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів із застосуванням таких методів:

-Прямолінійний метод.

Річна сума амортизації визначається діленнямвартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об”єкта основних засобів.

Перевагами прямолінійного методу є : рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизаціі та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

• Метод зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

-Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку.Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизаційних об”єктів основних засобів.

• Кумулятивний метод.

• Виробничий метод

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції можна достовірно визначити.Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об”єкти постійно експлутувалися, тим самим швидше “переносили” свою вартість на вартість готової продукції.

Перевагами методу є відповідність величини нарахованої амортизації до обсягу продукції, недоліком- складність визначення виробітку окремих об”єктів основних засобів.