2. Маловідходні та безвідходні технології

В умовах значного виснаження природних ресурсів, деградації природних систем і зростаючих масштабів забруднення природного середовища все більшої актуальності набувають завдання широкого запровадження у виробничих процесах маловідходних та безвідходних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Безвідходна технологія – це такий метод виробництва продукції, при якому вся сировина і енергія використовуються найбільш раціонально та комплексно в циклі: ресурси сировини – виробництво – споживання – вторинні ресурси, любі дії на навколишнє середовище, які ненарушують її нормальне функціонування.

Під маловідходними технологіями слід підрозумівати таке виробництво, результати якого при дії його на навколишнє середовище не перевищують рівня, який допустимий санітарно-гігієнічними нормами, тобто ГДК, а відходи направляються на повторну переробку чи тривале зберігання. При цьому по технічним, економічним, організаційним або іншим причинам частина сировини та матеріалів може переходити у відходи і направлятися на тривале збереження або захоронення.

Принципи безвідходних технологій:

• основним принципом є принцип системності. У відповідності кожний окремий процес або виробництво розглядається як елемент динамічної системи всього промислового виробництва у регіоні і на більш високому рівні як елемент еколого-економічної системи в цілому, який включає крім матеріального виробництва і іншої господарсько-економічної дії людини, природне середовище, а також людину і середовище в якому вона мешкає;

• принцип створення безвідхідного виробництва є комплексність використання ресурсів. Цей принцип вимагає максимального використання усіх компонентів сировини та потенціалу енергоресурсів. Практично вся сировина є комплексною, та в середньому більш третини її кількості складають супроводжуючі елементи, які можуть бути вилучені тільки при комплексній її переробці;

• вимоги обмеження дії виробництва на навколишню природне і соціальне середовище з врахуванням планомірного і ціле направленого росту його об’ємів і економічного удосконалення. Цей принцип в першу чергу пов’язаний зі збереженням таких природних і соціальних ресурсів, як атмосферне повітря, вода, поверхня землі, рекреаційні ресурси, здоров’я населення;

• загальним принципом – є також раціональність її організації. Визначним є вимога розумного використання всіх компонентів сировини, максимального зменшення енерго-, матеріало трудоємності виробництва та пошук нових екологічних обґрунтованих сировинних та енергетичних технологій. На шляху удосконалення існуючих та розробці нових технологічних процесів необхідно дотримання ряду загальних вимог;

• використання безперервних процесів, які дозволяють найбільш ефективно використовувати сировину і енергію;

• збільшення єдиної потужності агрегатів;

• інтенсифікація виробничих процесів, їх оптимізація і автоматизація;

• здійснення виробничих процесів при мінімально можливому числі технологічних стадій, по скільки на кожному з них утворюються відходи та витрати сировини.

Ресурсо- та енергозберігаючі технології базуються на зниженні матеріало- та енергомісткості виробництв, тобто скороченні питомих витрат сировини та енергоресурсів на виробництво продукції. Ресурсо- заощадження та енергозбереження передбачає запровадження комплексу заходів щодо раціонального використання всіх видів сировини, палива, теплоенергії та електроенергії в процесі їх видобутку, виробництва, транспортування та споживання.

Зниженню матеріало - та енергомісткості виробництв сприяє вторинне ресурсокористування, тобто використання продукції, яка втратила свої первинні споживчі властивості, в якості сировини. Вторинною сировиною є металобрухт, макулатура, відпрацьовані скло, гума, деревоматеріали, вироби з пластмаси, спрацьовані нафтопродукти тощо. В розвинених країнах світу із вторинної сировини отримують понад 20 % всього виробництва алюмінію, 33 % заліза, 50 % свинцю та цинку, 44 % міді тощо. В Україні, згідно зі статистичною звітністю, обсяги утилізації найважливіших видів вторинної сировини (за номенклатурою їх нараховується 51 вид) складають близько 45 %.