- •Тема 4. Облік розрахунків із заробітної плати, страхування і стипендій
- •Праця й заробітна плата в бюджетних установах та завдання їхнього обліку
- •Процес застосування праці в бюджетній сфері має певні особливості:
- •Бухгалтерський облік має забезпечувати:
- •4.2. Оперативний облік персоналу й використання робочого часу
- •Залежно від функцій, що виконуються, чи сфер застосування праці пе- рсонал бюджетних установ поділяється на:
- •Обліковою чисельністю, або штатним (обліковим) складом.
- •Облік використання робочого часу працівників бюджетних установ.
- •Форми та системи оплати праці
- •Застосовуються два варіанти оплати праці за цією системою:
- •Погодинно–преміальну.
- •Порядок нарахування заробітної плати й утримань із неї
- •Облік виплати заробітної плати
- •Облік розрахунків зі страхування
- •Єдиний соціальний внесок нараховується на:
- •Контрольні запитання
Обліковою чисельністю, або штатним (обліковим) складом.
Для виконання окремих робіт на короткий термін можуть залучатися осо- би, які не враховуються у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Такі працівники належать до позаштатного (необлікового) складу.
Оперативний облік персоналу установи веде відділ кадрів у типових фор- мах первинного обліку, які були введені в дію з 01.01.96 р. згідно з наказами Міністерства статистики України № 253 від 09.10.95 р. і № 277 від 27.10.95 р.
Первинну облікову документацію оперативного обліку персоналу відо-
бражено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Первинна облікова документація оперативного обліку персоналу бюджетних установ
Індекс |
Назва документа |
П-1 |
Наказ (розпорядження) про прийом на роботу |
П-3 |
Наказ (розпорядження) про надання відпустки |
П-4 |
Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору |
Завданнями обліку персоналу є забезпечення своєчасного заміщення ва- кантних посад у структурних підрозділах бюджетної установи відповідними фа- хівцями, а також дотримання штатної дисципліни.
Облік використання робочого часу працівників бюджетних установ.
Правильність розрахунку заробітної плати залежить від обліку відпрацьо-
ваного часу робітника.
Робочим часом уважається період (періоди, якщо між ними виникали розриви), коли працівник відповідно до трудового договору і правил внутріш- нього розпорядку виконує свої трудові обов'язки.
Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бю-
джетних установах є дані табельного обліку (для допоміжно-технічного і адмі- ністративно-господарського персоналу), які відбиваються в "Табелі обліку ви- користання робочого часу" (Ф. № П-5). Табель становить список працівників структурного підрозділу (відділення, відділ, кафедра) або установи в цілому і провадиться в алфавітному порядку особою, призначено керівником установи. Відкривається табеля щомісячно до початку розрахункового періоду на основі табелю за минулий місяць із зазначенням прізвищ, ініціалів, посади кожного працівника. Вносити в табель нещодавно прийнятих працівників і виключати з нього звільнених необхідно тільки на основі первинних документів з обліку ру- ху персоналу установи.
Для бюджетних установ існує державна регламентація робочого тижня. Згідно із ст. 50 Кодексу законів України про працю робочий тиждень працівни- ків бюджетних установ не має перевищувати 40 годин. Виняток становлять пра- цівники, для яких законодавчо встановлена скорочена тривалість робочого часу. Це положення розповсюджується на деяких робітників розумової праці, діяль- ність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням (викладачі, вчителі, лікарі).
Форми та системи оплати праці
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка базується на тари- фних сітках, тарифних ставках, схемах посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних довідниках.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їхньої складності, а працівників — від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона становить основу формування та диференціації розмірів
заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на підставі:
тарифної ставки робітника першого розряду, яку встановлюють у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерс- тво праці України.
Рівень мінімальної ставки не може бути нижчим від державного, але може пе- ревищувати його за умови дотримання норм і гарантій, передбачених законодавст- вом, генеральними й галузевими (регіональними) угодами. Такий рівень фіксується в колективному договорі та є підставою для розробки тарифних ставок і окладів з ура- хуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт.
Розрізняють наступні основні форми тарифної системи оплати праці:
почасова — це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;
відрядна — це оплата праці за кількість виконаної роботи й розцінка за одиницю продукцію.
У бюджетних установах переважає почасова форма оплати праці. Вона має два різновиди: штатно-окладну та погодинну.
При штатно-окладній системі оплати праці кожному працівнику встанов- люється місячний посадовий оклад (ставка) згідно з штатним розкладом, поса- дою, освітою, ученим ступенем, категорією.
