7. Облік реалізації виконаних робіт і розрахунків із замовниками

Розрахунки за виконані підрядні будівельно-монтажні робо­ти можуть проводитися повністю за зданий об’єкт або частково у вигляді періодичних платежів. Замовник може вносити авансові платежі, якщо таке передбачено контрактом. Порядок проведен­ня розрахунків за виконані роботи, приймання-здавання закінче­них робіт (об’єктів будівництва) визначають норми «Загальних умов укладання і виконання договорів підряда у капітальному будів­ництві», затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.

Розрахунки між замовником і підрядником здійснюються на підставі локальних кошторисів (проектних документів, де­фектних актів і т. ін.), базуючись на методі, покладеному в осно­ву визначення договірної ціни, і уточнюються за статтями вит­рат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт, які визначають базисну кошторисну вартість БМР.

Договірна ціна — це вартість підрядних робіт, за яку підряд­на організація погодилася виконати замовлення. Вона може бути твердою, динамічною або періодичною.

Тверді договірні ціни, як правило, встановлюють для будів­ництва тривалістю до 1,5 року. Вони встановлюються незмінни­ми на весь обсяг будівництва і, практично, не уточнюються (крім деяких виняткових ситуацій).

Динамічні договірні ціни є відкритими і можуть уточнюва­тися протягом всього терміну будівництва, але не частіше одного разу на рік.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічних, так і твердих цін. Особливість такої ціни полягає в тому, що на обсяг робіт, який планується на певний період (як правило, на рік), встановлюють тверду дого­вірну ціну (фіксовану частину загальної ціни). Після закінчення періоду дії твердої ціни вартість залишку робіт може уточнюва­тися з наступним встановленням нової твердої ціни на весь за­лишок робіт або їх частину.

Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються за періоди, передбачені контрактом (щомісячно, за певний етап робіт і т. ін.). Для визначення вартості виконаних обсягів підряд­них будівельних робіт і розрахунків за них застосовують спе­ціальні форми первинних документів, затверджені спільним на­казом Держкомстату та Держкомітету України з будівництва і архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5:

• «Акт приймання виконаних підрядних робіт» (т. ф. № КБ-2в) використовується будівельними підприємствами і будівельними підрозділами підприємств інших видів економічної діяльності незалежно від форми власності, які виконують будівельні і мон­тажні роботи, капітальний і поточний ремонти будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної форми влас­ності. Складають цей документ щомісячно у двох примірниках спеціалісти будівельного підприємства на підставі «Журналу об­ліку виконаних робіт» (т. ф. № КБ-6) і подають замовнику (а субпідрядники — генпідряднику). В акті наводяться дані про види, обсяги і вартість виконаних у звітному періоді робіт. Вартість окремих видів робіт визначають шляхом калькулювання на базі даних про витрати ресурсів за ресурсними елементними кошто­рисними нормами на одиницю виміру обсягів виконаних робіт та їх вартості за поточними цінами. Акт підписують і завіряють печатками представники підрядника і замовника;

- «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» (т. ф. № КБ-3) використовується у всіх будівельних підприємствах і будівельних структурних підрозділах підприємств інших видів економічної діяльності незалежно від форми власності, які ви­конують підрядні БМР за рахунок різних джерел фінансування. Порядок заповнення і подання цього документа такий же, як і ф. № КБ-2в. При необхідності один (третій) примірник цієї до­відки направляють банку, що здійснює фінансування БМР.

Виконання БМР при створенні об’єктів капітального будів­ництва обліковують в наступному порядку. Обсяги виконаних робіт визначають шляхом інвентаризації. Виконані роботи із за­кінчених частин конструктивних елементів здають замовнику щомісячно за обсягом в натуральних вимірниках.

Для накопичення, обліку і контролю обсягів виконаних БМР використовують «Журнал обліку виконаних робіт» (ф. № КБ-6), накопичувальні відомості та інші регістри, в яких відображають повністю закінчені будівництвом об’ єкти або етапи робіт, обсяги і вартість виконаних робіт з конструктивних елементів в цілому, а також обсяги і вартість окремих видів робіт, що входять до складу конструктивних елементів. Журнал є основним докумен­том, в якому фіксують хід БМР. На його підставі складають акт ф. № КБ-2в та довідку ф. № КБ-3.

Журнал обліку виконаних робіт веде керівник дільниці (ви­конроб) з кожному об’єкту будівництва на підставі замірів об­сягів виконаних робіт та єдиних норм і розцінок з кожного кон­структивного елемента або виду робіт. У журналі вказують кількість виконаних робіт лише із закінчених конструктивних елементів або видів робіт, які включені до акта ф. № КБ-2в та довідки ф. № КБ-3 і рахунки за які пред’явлені до оплати. Якщо замовник відхиляє пред’явлені до оплати рахунки з причини за­вищення обсягів робіт або включення до них робіт, не передба­чених кошторисом, суми за такими рахунками виключають з обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт.

Для здійснення бухгалтерського обліку розрахунків за вико­нані роботи і визначення доходу підрядної будівельної органі­зації необхідно керуватися П(С)БО 18 «Будівельні контракти», згідно з яким доходи і витрати протягом виконання будівельно - го контракту визначаються з урахуванням рівня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат такого контракту може бути достовірно визначений. Рівень заверше­ності робіт за контрактом може визначатися різними методами:

1. вимірюванням і оцінкою виконаних обсягів робіт;

2. співвідношенням обсягу закінченої частини робіт та їх загального обсягу за контрактом в натуральному вимірнику (при виконанні одного виду робіт);

3. співвідношенням фактичних витрат з початку виконання будівельного контракта до дати баланса і очікуваної (кошторис­ної) суми загальних витрат за контрактом (з урахуванням погод­жених змін).

У зв’язку з тим, що сума доходу підрядної організації за окремі періоди визначається розрахунковими методами, вона може не збігатися із сумою проміжних рахунків, виставлених замовнику, тобто сума доходу, відображена в обліку за креди­том рахунка 70, може відрізнятися від суми проміжного рахун­ка (Д-т рах. 36). Сума перевищення витрат підрядника і визна­ного (розрахованого) ним прибутку (а це і буде сума визнаного доходу) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту скла­дає валову заборгованість замовників підряднику (ВЗзам):

ВЗзам = (Пр + В) — Рп, (1.1)

де Пр — визнаний прибуток за вирахуванням визнаних збитків;

В — витрати підрядника;

Рп — сума проміжних рахунків (без ПДВ).

Якщо сума проміжних рахунків перевищує суму визнаного доходу підрядника, то виникає валова заборгованість підрядни­ка замовникам (ВЗпід):

ВЗпід = Рп — (Пр + В). (1.2)

Інформація про валові заборгованості накопичується на ра­хунку 23 за допомогою спеціальних «будівельних» субрахунків:

238. «Завершені етапи за незакінченими будівельними кон­трактами»,

239. «Проміжні рахунки».

Суму визнаного доходу (вона дорівнює сумі підписаних актів та довідок ф. № КБ-2в, КБ-3) без суми непрямих податків відоб­ражають на цих субрахунках записом:

Д-т субрах. 238 — К-т субрах. 239.

Різницю між сумою визнаного доходу і сумою проміжних рахунків (валову заборгованість замовників підряднику) відоб­ражають методом «червоного сторно»:

Д-т рах. 36 — К-т субрах. 239.

Валову заборгованість підрядника замовникам відображають такою ж бухгалтерською проводкою, але звичайним записом (доп- роводкою).

Внаслідок цих коригувань на дебеті субрахунка 238 будуть накопичуватися суми визнаного доходу за завершеними етапами незакінчених будівельних контрактів, а за кредитом субрахунка 239 — суми фактично виставлених замовникам проміжних ра­хунків. Після закінчення будівельного контракту сальдо на вка­заних субрахунках списується зворотним записом:

Д-т субрах. 239 — К-т субрах. 238.

10