Психомоторний розвиток дітей

 

Психомоторний розвиток дитини відображає становлення різних відділів нервової системи дитини у певні періоди життя

Основні критерії розвитку

1.     Розвиток моторики: спектр маніпулятивної діяльності дитини, від крупної моторики до дрібної моторики

2.     Розвиток статики: вміння тримати голову, сидіти, стояти, ходити

3.     Сенсорні реакції: реагування на світло, звук, дотик

4.     Розвиток мови: експресивне мовлення та розуміння мови 

5.     Емоціональний та соціальний розвиток

Психомоторний розвиток дитини у значній мірі характеризує функціональний стан нервової системи, визначає розвиток повноцінного громадянина

суспільства

. 

Фактори, що визначають психомоторний розвиток:

  генетичні

  - спадкові

  - хронічні захворювання (фенілкетонурія)

  - виховання

  - соціальне оточення

  - матеріально-побутові умови

  - догляд

В залежності від того, який відділ мозку переважає в регуляції психомоторного розвитку дітей першого року життя, виділяють 3 періоди: Таламо-паллідарний – до 4-6 міс. Стріо-паллідарний – до 10-11 міс.- включення антигравітаційних механізмів (сидіння, стояння), зниження м”язевого тонусу, розвиток рухів на базі природжених рефлексів. Кірковий (дозрівання кіркових функцій ) – розвиток складних умовних рефлексів, формування другої сигнальної системи, розвиток мовлення, активація психічної діяльності. Новонароджена дитина – безпорадна і фізично безпомічна. Мязи ригідні, тонус згиначів підвищений, рухи атетозоподібні, носять хаотичний характер. Для новонароджених є характерним цілий ряд безумовних рефлексів. Перша група – це стійкі автоматизми. Це: рогівковий, конюнктивальний, сухожильний, орбікулопальпебральний. Друга група – транзиторні рудиментарні рефлекси, які відображають умови рівня розвитку рухових аналізаторів і згодом зникають. оральні сегментарні автоматизми – смоктальний, пошуковий, хоботковий, долонно-ротовий (рефлекс Бабкіна). спінальні сегментарні автоматизми – хватальний, рефлекс Моро, спонтанної опори, автоматичної ходи, повзання, рефлекс Галанта, рефлекс Переса. мієлоенцефальні, позотонічні – лабіринтний тонічний рефлекс, асиметричний шийний тонічний рефлекс, симетричний шийний тонічний рефлекс. Третя група – мезенцефальні установчі автоматизми, які формуються не відразу після народження. Лабіринтний установчий рефлекс (підтримка голови) – розвивається на 2 місяці життя. Прості шийні і тулубові установчі рефлекси – поворот голови викликає поворот тулуба в той же бік (спочатку грудний відділ, потім тазовий). При оцінці результатів дослідження безумовних рефлексів потрібно врахувати Їх наявність або відсутність; При наявності – симетричність; Час появи та зникнення; Відповідність вираженості рефлексу віку дитини. При нормальному НПР безумовні рефлекси повинні своєчасно виникнути і своєчасно зникнути. Відсутність рефлексів у необхідному віці є ознакою затримки нервово-психічного розвитку; рефлекси вважаються патологічними, якщо вони мають місце у дитини в тому віці, в якому повинні бути відсутні.

Крім вищеназваних безумовних рефлексів у новонароджених є рефлекс Бабінського та Керніга. З віком безумовні рефлекси зникають, на їх основі виникають умовні. В 1 тиждень появляється перший умовний рефлекс при годуванні, оснований на вестибулярному аналізаторі.

Критеріями оцінки нервово-психічного розвитку дитини є: 1) моторика;