Методичні основи формування вмінь і навичок на уроках.
Лабораторно-практичні роботи – основа засвоєння вмінь та навичок.
Вироблення цих умінь в учнів дозволяє їм гнучко оперувати поняттями і фактами, вдосконалюючи такі мислительні дії, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, встановлення взаємозв'язків, формування висновків світоглядного характеру.
Структура і методика уроку перевірки знань, навичок і вмінь.
У практиці роботи загальноосвітньої школи уроки такого типу досить поширені, але здебільшого їх структура і методика одноманітні: цілий урок усне опитування або письмова самостійна роботи.
Треба навчити учнів успішно виконувати практичні й пізнавальні операції, пов'язані зі спостереженням (сприйманням). Для цього з учнями проводяться вправи, наприклад, на користування приладами, фіксування та обробку результатів спостережень
Важливе значення мають лабораторні роботи. Вони є найбільш повним втіленням принципу наочності та предметності в навчанні, оскільки вивчення натуральних об'єктів забезпечує конкретні уявлення і поняття про предмет, причому досить повні оскільки у сприйманні беруть участь різні органи чуттів. Знання, здобуті на лабораторних роботах, добре запам'ятовуються.
На лабораторних заняттях учні не тільки активні, а й самостійні в роботі. Це має велике значення для розвитку навичок самостійного вивчення природи. У процесі лабораторних робіт набуваються практичні уміння і навички: поводитися з різними приладами та інструментами, проводити спостереження, робити замальовки з натури тощо. У дітей розвивається інтерес до вивчення природи.
Заключна частина – це стисле узагальнення вивченого на уроці матеріалу, короткі підсумки з теми або розділу.
Узагальнення і систематизація знань
Під узагальненням розуміють виділення будь-яких властивостей певного класу предметів, перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш узагальненого. Узагальнення тісно пов'язано зі систематизацією, яка полягає в розподілі предметів і явищ за групами та підгрупами залежно від того, що в них подібного і чим вони відрізняються. Систематизувати навчальний матеріал – значить викласти його в певному порядку, послідовності.
На цьому етапі уроку мають визначитися послідовність вивчених і засвоєних раніше споріднених понять на основі встановлених між ними істотних зв'язків та взаємозалежностей, місце виучуваного поняття в системі відповідних знань.
Під системою знань слід розуміти сукупність, об'єднання взаємозв'язаних і розміщених у певному порядку елементів (частин) цілого, комплекс принципів, які лежать в основі тієї чи іншої теорії.
Засвоїти основні теорії та провідні ідеї певної науки – значить опанувати відповідні системи знань ( принципи, поняття, закономірні зв'язки і взаємозалежності між явищами та процесами реальної дійсності). Узагальнення та систематизація, які застосовуються на окремих етапах уроку та спеціальних уроках узагальнення і систематизації знань, є одним з основних засобів засвоєння системи знань.
Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.
Підбиваючи підсумки, учитель коротко повідомляє, про що дізналися діти на уроці, якими знаннями оволоділи, як працював клас, оцінює роботу окремих учнів протягом уроку.
Специфіка сучасного уроку засвоєння нових знань полягає в тому, що на кожному його етапі вчитель організовує активну навчальну діяльність учнів, завдяки якій засвоєння ними нових знань відбувається в єдності з формуванням навчальних і пізнавальних умінь.
Самоаналіз уроку
Коротка характеристика пізнавальних можливостей учнів.
Характеристика дисциплінованості й організованості учнів даного класу
Характеристика ступеня складності даного навчального матеріалу для віку
Обґрунтованість цілей і задач уроку, типу і структури уроку.
Підготовча частина уроку, у т.ч. підготовка устаткування.
Чим викликаний підбор методів і форм організації учнів на уроці?
Досягнення на уроці.
Невдачі на уроці. Причини.
Загальна самооцінка уроку за десятибальною шкалою.
Чи задоволені (незадоволені) уроком вчителі , учні?