ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

СУЧАСНИЙ УРОК,

ЯКИЙ ВІН Є ?

Методичний порадник

Збірка містить методичні поради, щодо підготовки та проведення сучасного уроку.

Для молодих вчителів.

П оради молодим педагогам

Порада перша

Стань таким, щоб до тебе тягнулися діти. Щоб досягти цього, тобі потрібно зайнятися своєрідним психолого-естетичним тренінгом. Подивитися на себе збоку, очима інших людей, зокрема тих, кому ти не імпонуєш, які тебе недолюблюють; визначте те, що, на їх погляд, є не привабливим у твоїй поведінці, зовнішності, і починай виправляти становище. Навіть гарне роби ще кращим.

Порада друга

Сформуй у собі здатність глибоко проникати в душу людини, у внутрішній світ дітей. навчись бути пильним, тонко розуміти й швидко відчувати їхній психічний стан, постав себе на місце учня, перш ніж застосувати той чи інший прийом впливу.

Порада третя

Якщо ти зумів завоювати увагу школярів, прочитати їхню душу, ти зможеш впливати на них, переконувати, «заражати» позитивним.

Порада четверта

Тобі доведеться працювати і з дітьми, яких називають важкими. Це учні з деякими нервово-психічними відхиленнями, педагогічно занедбаними. З ними працювати надзвичайно важко й складно. Пам'ятай: яким би не був учень, його права потрібно поважати. Тобі доведеться «лікувати» таких дітей – морально, словом, вчинком, ділом, власним прикладом.

Виховуючи й навчаючи таких дітей, будь оптимістом, не втрачай віри в добро й успіх.

Бажаємо всім вам, шановні колеги, щасливої вчительської долі, нехай проростуть посіяні вами зерна любові в дитячих серцях і дадуть надійні сходи знань, мудрості й доброти.

УРОК - ОДНА З ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Урок — це динамічна варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії вчителя і учнів, яка включає зміст, форми, методи і засоби навчання. На уроці досягається логіко-психологічна завершеність пізна­вальної діяльності щодо визначення конкретного навчального завдання, реалізу­ються етапи процесу навчання: засвоєння нових знань, умінь їх удосконалення, застосування, перевірка.

Основні ознаки уроку

Основними ознаками уроку є: постійний склад учнів; точно встановлений час, який регламентований твердим розкладом; систематичне засвоєння знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин, які забезпечуються керуючою роллю вчителя; поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм організації діяльності учнів, різноманітність методів навчання та учіння, наявність систематичного поточного контролю.

Що таке типологія уроку ?

Під типологією розуміють:

1. Метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування систем об'єктів і їх угрупування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу.

2. Результат типологічного опису і зіставлення. Проблеми типології виникають в науках, які мають справу з вельми різнорідними за складом сукупностями об'єктів і вирішують завдання упорядкованого опису і пояснення цих сукупностей.

Уроки, є складними педагогічними утвореннями, як і всі складні явища, можна поділити на типи за різними ознаками. Тому в сучасній дидактиці єдиної загальновизнаної типології (класифікації) уроків не існує. Різні автори типі­зують уроки за різними основами: організаційні форми навчання, дидактичні цілі, за змішаною основою.

Найпоширенішою в сучасній педагогічній теорії та практиці є класифікація уроків за основною дидактичною (навчальною) метою занять. За цією ознакою розрізняють такі типи уроків: 1) засвоєння нових знань; 2) формування (засвоєння) вмінь і навичок; 3) застосування знань, умінь і навичок; 4) узагальнення і систематизації знань; 5) перевірки знань, умінь і навичок; 6) комбінований.

Кожний тип і вид уроку має свою структуру, вибір методів та методичних прийомів навчання.

Під поняттям структура (побудова) уроку розуміють, з яких елементів (етапів) складається урок, у якій послідовності ці елементи входять до занять і як вони між собою пов'язані.

Урок засвоєння знань складається з таких основних макроелементів: сприймання й усвідомлення навчального матеріалу, осмислення й запам'ятовування, узагальнення й систематизація знань. Якщо пропустити хоч один із цих елементів, це відчутно позначиться на якості знань.

Крім основних макроетапів, кожний тип уроку має ще й внутрішню будову, мікрострукту. Вона визначається способами, або засобами, за допомогою яких досягається часткова мета, забезпечується кожний етап уроку. Ця мікроструктура є мобільнішою і дає змогу гнучко використовувати всю структуру уроку.

Ефективність кожного заняття визначається не так його макроструктурою, як мікроструктурою, що може передбачити різні методи і прийоми навчально-пізнавальної діяльності учнів. Наприклад, етап приймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, бесіди, демонстрування кінофільму, діафільму чи телевізійної передачі, самостійної роботи учнів з підручником, таблицями, роздавальним дидактичними матеріалами тощо. Учні при цьому можуть писати конспект, тези, план викладу, складати таблиці, виконувати досліди тощо. Етап осмислення знань вимагає широкої мислительної діяльності – аналізу виучуваних матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновку.

Принципи навчання — це вихідні положення, що визначають різні аспекти навчання: зміст, методи, засоби та форми.

І. Принцип виховуючого навчання відображає закон єдності навчання

та виховання.

ІІ. Принцип розвиваючого навчання передбачає формування в учнів вміння міркувати логічно; оволодівати прийомами порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, аналізу, синтезу; навчити школярів доводити справедливість висунутого положення, аргументу­вати тезиси, виділяти головну думку, розрізняти вагомі та другорядні ознаки, робити висновки на підставі фактичного матеріалу.

ІІІ. Принцип науковості.

ІV.Принцип зв'язку теорії з практикою, навчання з життям.

V. Принцип наочності — передбачає використання наочних посібни­ків:

а) натуральних — природних явищ, предметів або їх імітацію;

б) образотворчих — картинних , таблиць, ТЗН;

в) схематичних та символічних засобів наочності (схеми, карти, графіки).

VI. Принцип доступності.

VII. Принцип системності і послідовності

(системність — внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки; послідовність — від простого до складного).

VIII. Принцип самостійності та активності учнів у процесі навчання.

IX. Свідомість і міцність засвоєння знань, навичок, умінь; виділення головного, концентрація на ньому уваги учнів, його осмислення, ви вчення, повторення, узагальнення і систематизація.

X. Цілеспрямованість і мотивація

XI. Індивідуальний підхід до учнів.XII. Оптимізація навчального процесу як вибір найоптимальнішого варіанту навчання, що забезпечить максимально можливу ефективність розв'язання завдань навчання, виховання та розвитку.

Засоби навчання:

• усний виклад;

• бесіда;

• спостереження; '

• лабораторні досліди;

• проблемний виклад;

• підручники, самостійна робота з підручником;

• моделі: фізичні (предметні) макети, глобуси; графічні (схеми, креслення, графіки); знакові і логічно-математичні (формули, рівняння)

• наочне приладдя: натуральні предмети і явища (об'єкти природне і соціального оточення, колекції); препаровані і консервовані предмети (опудала звірів, гербарії рослин, заспиртовані істоти); плоскі реальні зображення природи і суспільних процесів (картини, ілюстрації); об'ємні реальні зображення (муляжі, моделі, макети); абстраговані зображення (схеми, карти, графіки).

Окрема група наочності:

• аудіовізуальні засоби:

• ТЗН, які включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори телевізори, відеомагнітофони); аудіовізуальні засоби: екранні посібники статистичної проекції (діафільми, діапозитиви), екранні посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти, фоно- (грамзаписи магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Методи навчання — це впорядковані системи прийомів педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів, що спрямовані на досягнення поставленої мети:

1) Інформаційно-ілюстрований (повідомлення готової інформації вчи­телем, усвідомлення сприйняття та запам'ятовування її учнями).

2) Репродуктивний (учитель складає завдання на відтворення знань, уже усвідомлених учнями, способи діяльності за зразком і у варіативних ситуаціях, що легко пізнаються).

3) Проблемно-інформаційний (інформує учнів про проблему і шляхи її вирішення).

4) Частково-пошукові (учитель спонукає учнів до активної дослідниць­кої роботи шляхом постановки питання та його вирішення, коменто­ваних відповідей, зіставлень знань, отриманих у результаті колектив­ного пошуку).

5)Навчально-дослідницький (самостійний пошук знань і способів ді­яльності, необхідних для вирішення проблеми, творчого використан­ня).

Організація навчальної діяльності

1. Форми організації навчального процесу:

• фронтальна

• групова

• індивідуальна

2. Типи уроків:

• урок подачі нового матеріалу

• урок закріплення знань, навичок, умінь

• урок перевірки знань, навичок та умінь

• комбінований

3. Компоненти навчальної діяльності:

мотивація навчання

• реалізація запланованого матеріалу

• логічність і послідовність викладу

• оптимальність структури уроку

• раціональність використання методів, принципів, засобів навчання

• мовна культура учнів, учителя

• результативність уроку

• дисципліна учнів

4. Зовнішня організація уроку:

• своєчасний початок і кінець уроку

• раціональна організація робочого місця учня, вчителя

• своєчасність записів у щоденник домашнього завдання

• своєчасність виставлення оцінок у журнал, щоденник

5. Дотримання санітарно-гігієнічних норм:

• стан класу підлоги, парт, дошки, вікон, стіл і ін.

• естетичне оформлення

• вологе прибирання

• освітлення

• температурний режим

• провітрюваність класу

• зовнішній вигляд учнів

• емоційно-психологічний стан учителя, учня

6. Загальні методи навчання:

• монологічний

• демонстративний

• діалогічний

• евристичний

• пошуковий

• алгоритмічний

• програмовий метод викладання:

• інформаційно-повідомляючий

• пояснювальний

• стимулюючий

• спонукаючий

• інструктивний Методи роботи учнів:

• виконавський

• реконструктивний

• частково-пошуковий

• пошуковий

• творчий

7. Засоби навчання:

• об'єкти навколишнього середовища

• таблиці

• картки

• ілюстрації

• ТЗН

• книги, підручники

• записи на дошці

• інше

8. Принципи навчання:

• науковість

• доступність

наочність

• проблемність

• самостійність і активність учнів

• систематичність і послідовність

врахування індивідуальних особливостей учнів

• диференціація

• інтеграція

• свідомість, стійкість засвоєння знань, умінь та навичок учнів

зв'язок навчання з життям

• єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання