ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра фінансів та кредиту

Економічний факультет

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни "Інноваційний розвиток підприємства"

на тему: "Інноваційний розвиток підприємств чорної металургії України"

Виконав:

студент 5-го курсу, групи 8.35914,

облік і аудит

Дроздов Артем Юрійович

Перевірив викладач:

Череп Олександр Григорович

Запоріжжя 2014

ЗМІСТ

Y

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ 5

1.1. Визначення інноваційного шляху розвитку економіки 5

1.2. Чорна металургія України: визначення, особливості та основні риси 7

1.3. Об’єктивні проблеми чорної металургії України в реаліях сьогодення 9

2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА СВІТУ 12

2.1. Українська чорна металургія – огляд з глобальної точки зору 12

2.2. Українська металургія та інноваційна діяльність 17

2.3. Заходи, спрямовані на інтенсифікацію впровадження інновацій в гірничо-металургійному комплексі України 21

ВИСНОВКИ 28

Отже, чорна металургія є однією з найважливіших галузей народного господарства України, а тому потребує пильної уваги та підтримки як з боку держави, так і з боку приватного сектору економіки. 28

Але, на жаль, ситуація, яка склалася на сьогоднішній день, не сприяє розвитку українського гірничо-металургійного комплексу. Майже повністю зношене виробниче обладнання, застарілі технології та методи виробництва сильно гальмують розвиток металургії. В результаті – невисокі обсяги виробництва, порівняно низька якість продукції та, як наслідок, втрата потенційних споживачів та ринків збуту, на яких сьогодні існують інші, значно потужніші промислові гіганти. 28

В такій ситуації одним з шляхів налагодження ситуації в металургійній галузі є активна робота по впровадженню інновацій на українські промислові підприємства. 29

Практика показує, що сьогодні інноваційна діяльність не дуже поширена серед металургійних підприємств, але після подолання кризового періоду (2008 рік) спостерігаються позитивні тенденції щодо підвищення інноваційної активності гірничо-металургійного комплексу України. 29

Правильні кроки робляться як з боку держави (на законодавчому та на виконавчому рівнях), так і з боку самих підприємств. Так, одним з лідерів у впровадженні інновацій у виробництво є холдинг "Метінвест". Це говорить, що українська чорна металургія знаходиться на правильному шляху розвитку. Але щоб досягти рівня світових промислових лідерів, необхідно провести дуже великий обсяг роботи. 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29

ВСТУП

Сучасними тенденціями світового розвитку є широке впровадження досягнень передових науково-технологічних розробок, що надає імпульс структурним зрушенням в економіці, стимулюючи виробництво нової наукоємної високотехнологічної продукції. Умови глобального ринкового середовища диктують необхідність активізації інноваційної діяльності як найбільш ефективного способу підвищення конкурентоспроможності країни і подальшого її розвитку на інтенсивній основі. Логічним обґрунтуванням стратегічного напряму розвитку, в якому ключова роль відводиться інноваціям, слугують безпрецедентні успіхи високорозвинених країн світу, що стали наслідком практичного впровадження інноваційних моделей розвитку.

Вітчизняна промисловість володіє вагомим інноваційним потенціалом, здатним забезпечити структурну трансформацію національної економіки і високий рівень науково-технологічного розвитку країни у цілому. Водночас, в Україні досі переважаючими джерелами зростання у промисловості слугували резерви виробничих потужностей, що не були задіяні протягом кризового періоду, і сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура. Збереження існуючої моделі розвитку промислового сектору України з орієнтацією на низькотехнологічні виробництва та експорт може призвести до зниження конкурентних позицій національної економіки і подальшого нарощування технологічного відставання від розвинутих країн.

Триваючий нині спад виробництва у промисловості доводить необхідність стимулювання структурних зрушень, закладення підвалин нової національної економічної моделі розвитку, яка відповідатиме особливостям конкурентних викликів післякризового світу. Тому пріоритетним завданням державної політики на сучасному етапі має бути модернізація національної промисловості на основі активізації інноваційних процесів, повноцінного використання її потужного науково-технологічного потенціалу.

Сьогодні необхідним є здійснення комплексу заходів щодо збалансованого розвитку усіх підсистем національної інноваційної системи, підтримки інноваційної активності вітчизняних суб’єктів господарювання на всіх стадіях інноваційного процесу, стимулювання попиту на результати наукових досліджень і розробок, кваліфікований персонал, створення сприятливих умов для виробництва інноваційної продукції з високим рівнем доданої вартості.

1. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку підприємств чорної металургії україни

1. Визначення інноваційного шляху розвитку економіки

Інноваційний тип розвитку – характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними і управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності, що стосується як мікро-, так і макроекономічних процесів розвитку – створення технопарків, технополісів, проведення політики ресурсозбереження, інтелектуалізації всієї виробничої діяльності, софтизації та сервізації економіки. Об’єктивні зміни в суспільному економічному розвитку призвели до нової моделі розвитку економіки, для якої характерні принципово нові риси та пріоритети. Важливу роль в житті суспільства стали відігравати галузі, що ґрунтуються на так званих "високих технологіях", а також галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей [1].

Виробництво стає більш зорієнтованим не на масового споживача, а на специфічні потреби окремих індивідів, тобто на невеликі за місткістю ринки. Високими темпами зростає чисельність підприємницьких структур, особливо малих та середніх підприємств, які спроможні швидко адаптуватися до вимог зовнішнього середовища. Швидкі темпи модернізації життя людей призводять до зростання вимог до якості товарів та послуг, до їх різноманітності. Відповідно, суспільство, стає більш відкритим та сприйнятливим до інновацій як засобу досягнення необхідного розмаїття.

Відбувається переоцінка людського фактору в економіці: зростає роль творчих кадрів – людей, що володіють знаннями і є носіями нововведень в сфері організаційної, науково-технічної та екологічної культури. Нова модель економічного зростання, що ґрунтується на інноваційному типі розвитку, передбачає зміну самого поняття науково-технічного прогресу і науково-технічного розвитку. З’являються нові суспільні пріоритети: добробут, інтелектуалізація виробничої діяльності, використання високих та інформаційних технологій, екологічність. Ця модель потребує нової фінансово-кредитної політики, ефективного стимулювання інновацій, розвитку наукомістких та скорочення природоексплуатуючих галузей – на макрорівні; зміни типу підприємницької діяльності, активного залучення до виробництва малого та середнього приватного бізнесу – на мікрорівні.

Характерною ознакою нової моделі економічного зростання є широкий розвиток венчурного підприємництва, залучення ризикового капіталу до фінансування інноваційного бізнесу. Причому форми і мотиви такого залучення можуть бути абсолютно різними: від спонсорської допомоги до спільної участі в прибутках через викуп акцій або внески до статутного фонду. Поширенням є також створення цільових фондів науково-інноваційного розвитку [1].

В Україні створено обширну законодавчу базу – закони "Про наукову та науково-технічну діяльність", "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", "Про інноваційну діяльність".