4. Фізіотерапія

Фізіотерапія - це використання з лікувальною або профілактич­ною метою різноманітних природних факторів (сонце, повітря, ліку­вальні води, грязі, глина, пісок) й перформованих фізичних фак­торів (електричний струм, променева енергія, механічні коливання та ін.).

До фізіотерапії відносять також бальнеологічне лікування в ку­рортних умовах (клімате- бальнео- пелоїдо- й таласотерапія).

Залежно від застосованого фактора розпізнають: електролікуван­ня, лікування ультразвуком, світлолікування, сонце— та повітря-лікування, водолікування, пелоїдслікування (лікування грязями, глиною, озокеритом, парафіном, піском).

Фізіометоди широко застосовуються у сполученні з ЛФК, яка забезпечує кращий терапевтичний ефект, ско­рочує термін й покращує лікування.

5. Електролікування

Гальванотерапія. Гальванізація як лікувальний метод заснована на використанні гальванічного струму, який викликає в організмі переміщення іонів білкових молекул та частин води. При цьому зміню­ються властивості клітинних мембран, кислотно-лужний баланс у тка­нинах, їх водяний баланс, електричні потенціали. Відповідно до цього у нервових клітинах змінюється вміст ацетилхоліну, а у шкірі зростає кількість гістаміну й гістаміноподібних речовин.

Покращується стан нервової системи, змінюється її трофічна функ­ція, прискорюються процеси регенерації у периферійних нервах, їх відновлення, провідність, збудливість.

Лікувальний електрофорез. Гальванічний струм дозволяє через шкіру та слизові оболонки ввести в організм й утворити депо різних ліків, які поступово надходять у загальний кровообіг. Таким чином, з меншими дозами ліків є можливість більш тривалий час впливати на патологічний процес.

Імпульсний струм низької частоти й низького напруження. Залежно від форми, сили, частоти, часу впливу ця процедура може діяти як сон, або сприяти відновленню рухової активності м'язів.

Струми Бернара (діатермічний струм) сприяють покращенню кровотоку, лімфотоку, діють як ефективне знеболююче особливо у гос­трому періоді захворювання, при спортивних травмах, радикулітах, періартритах, артритах.

Змінні струми й поля Високої частоти

Дарсонвалізація - знижує чутливість нервових закінчень, знебо­лює, сприяє зменшенню спазму судин, покращує трофіку тканин.

Діатермія (струми високої частоти) - прискорює швидкість крово­обігу, знеболює, знімає підвищений тонус м'язів.

Короткохвильова діатермія (індуктотермія). Разом із ЛФК та масажем сприяє відновленню м'язів, периферійних нервів, суглобів. Діє як теплова процедура, яку призначають перед ЛФК.

УВЧ-терапія - сприяє прогріванню навіть кісток та жирової тка­нини. Призначається при гнійнозапалювальних процесах, як знеболю­юче при невритах, невралгіях, міалгіях, артритах, а також для приско­рення репаративних процесів при травмах периферійних нервів.

СВЧ(мікрохвильова надвисокочастотна) терапія - призначається мри артритах, періартритах, бурситах, невралгіях, міозитах, міалгіях.

Франклінізація - це використання з лікувальною метою електрич­них розрядів постійного електричного поля високого напруження.

Загальна процедура нормалізує функціональний стан кори півкуль головного мозку, (при зниженні процесів гальмування), активізує вегетативний відділ центральної нервової системи. Місцева франклінізація зменшує шкіряний свербіж, покращує трофіку тканин, прискорює загоєння ран та виразок.

Ультразвук здійснює знеболювальну, судинорозширювальну та протизапальну дію. Призначається при захворюваннях суглобів, м'язів, периферійних нервів, лімфатичних тканин, захворюваннях шкіри й підшкіряної клітковини.

Фототерапія (лікування світлом) - це застосування з лікувальною метою видимих й невидимих променів спектру, а саме інфрачервоних та ультрафіолетових.

Сонце та повітр'ялікування

Застосування сонячного світла - геліотерапія один з найефективніших методів фізіотерапії. При геліотерапії використовують не ли­ше радіацію (пряму, розсіяну та відбиту), а також головні метеоро­логічні фактори: температуру повітря, його вологість, швидкість руху та ін. Дозування таких ванн здійснюють у калоріях або у хвилинах. Починають проведення процедур з п'яти хвилин, потім поступово додаючи по п'ять хвилин, дово­дять тривалість до 60 хв.

Особливо необхідні такі процедури при серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях дихальних шляхів, кровоутворювальних органів, функціональних розладах нервової системи.