- •5.2 Монтескє про форми державного правління та основні закони демократії
- •5.3 Ідея народного сувернітету Руссо
- •6.1 Ідеї Канта про людську свободу та державу
- •6.2 Основні положення політичної теорії Гегеля
- •6.3 Ключові позиції марксизму
- •7.1 Інститування й теоретичні передумови формування політичної думки
- •7.2 Основні напрямки(проблемні підходи) західної політології
- •8.1. Суспільно-політичні проблеми у творах Іларіона Нестора, Мудрого Мономаха автора Слово о полку Ігоревім"
- •8.2 Провідні політичні ідеї українських мислителів-гуманістів Філалета, Могили
- •8.3 Конституція Орлика як політико-юридичне вираження української національно-державної ідеї
- •9.1 Кирило-Мефодіївське товариство:проблеми державно-політичного та соціального устрою
- •9.2 Ліберальні та автономно-феодалістичні ідеї Драгоманова
- •9.3 Націонал-державництво Франка
- •10.1 Базові характериситки консерватизму Липинського
- •10.2 Правові ідеї інтегрального націоналізму
- •10.3 Основні положення національно-комуністичного напряму( Мазлах Хвильовий Винниченко Волобуєв)
- •10.4 Особливості розвитку української політичної думки в 60-90 роки
- •11.1 Сутність структура та функції політики
- •11.2 Субєкти політики
- •11.3 Політичний конфлікт: суть, типологія, крайні форми прояву, способи врегулювання
- •12.1 Сутність, аспекти та фази політичної діяльності. Політична поведінка суть та типи
- •12.2 Сутність влади та її типологія. Політична та державна влада
- •Тема 13.Національна ідея. Політична еліта і лідерство.
- •1. Політична еліта: поняття концепції, функції типи,
- •2. Політичний лідер: суть, концепції (витоки), функції, типологія, способи утвердження.
- •Тема 14. Політична система суспільства.
- •1. Суть, структура, закономірності та функції політичної системи.
- •2. Типологія політичних систем
- •3. Основні напрямки розвитку та вдосконалення політичної системи України.
- •Тема 15. Держава – головний інститут політичної системи.
- •1. Поняття, ознаки, концепції, функції та основні органи держави.
- •2. Форми державного правління та устрою.
- •3. Політичний режим: суть та типи.
- •Тема 16. Правова держава та громадське суспільство.
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •2. Громадське суспільство: історичні уявлення, основні риси, інститути, взаємозв’язок з державою.
- •3. Проблеми становлення правової держави і громадського суспільства в Україні.
- •Тема 17. Політичні партії і партійні системи.
- •1. Сутність політичних партій, їх генезис, базові параметри та функції.
- •2. Типологія політичних партій і партійних систем.
- •Тема 18. Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •1. Виборча система: суть та основні типи.
- •2. Взаємозв’язок форм правління, партійних і виборчих систем.
- •Тема 19. Політична свідомість а ідеологія.
- •1. Політична свідомість: сутність та основні рівні.
- •2. Суть та функції політичної ідеології. Основні ідейно політичні течії та політичний екстремізм.
- •3. Взаємовплив політичних ідеологій.
- •1. Поняття, структура, типи та функції політичної культури.
- •2. Політична соціалізація: сутність, фази, типи та функції.
- •3. Особливості політичної культури сучасної України.
- •Тема 21. Міжнародна зовнішня політика.
- •1. Міжнародна політика: суть, засоби, форми, основні принципи реалізації.
- •2. Особливості, цілі й функції зовнішньої політики.
- •3. Національна безпека та національні інтереси країни.
- •Тема 22. Міжнародні відносини.
- •1. Міжнародні відносини: суть, особливості, структура. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародних відносин.
- •2. Глобальні проблеми сучасності в структурі міжнародних відносин.
- •3. Україна в системі міжнародних відносин.
8.2 Провідні політичні ідеї українських мислителів-гуманістів Філалета, Могили
Х.Філалет (основна праця - "Апокрисис") будував свою концепцію у вигляді антитези поглядам польського єзуїта П. Скарги, викладеним у праці "Синод брестський" (1597). Концепція Філалета випливала з таких положень: захист у релігійній формі ідеї рівності людей незалежно від соціального статусу; обов'язковий елемент суспільного клімату - релігійна толерантність, свобода совісті; необхідність дотримання прав народу його володарями; право народу на захист порушених свобод (у тому числі збройний); заперечення абсолютної влади королів, магнатів і папи римського; підпорядкованість дій феодалів суду підданих. Х.Філалет одним із перших українських мислителів, які перебували в річищі гуманістичної та раціоналістичної традицій, запропонував та обґрунтував ідеї суспільного договору і природного права, обмеження влади законом тощо.
П.Могила обстоював ідею верховенства церкви над державою, що об'єктивно сприяло вмотивуванню незалежного від влади папи римського і польського короля існування Української православної церкви та збереженню ідентичності українського народу. Погляди П.Могили на співвідношення впливів церкви й держави в суспільному житті поділяли багато його сучасників і набули значного поширення з утвердженням російського впливу на українських теренах у XVII-XVIII ст.
8.3 Конституція Орлика як політико-юридичне вираження української національно-державної ідеї
9.1 Кирило-Мефодіївське товариство:проблеми державно-політичного та соціального устрою
На думку кирило-мефодіївців, Україна відродиться у формі республіки, стане складовою частиною всеслов'янської федерації. Кирило-мефодіївцям притаманні три основні ідеї: ідея соціальної і національної рівності, ідея українського визволення і слов' янофільство. В основі світогляду два основних орієнтири - християнство і романтизм. Нація - це духовна єдність, в її основі - народний дух, а не царі, монархи, окремі особистості, вона становить рушійну силу історії. Основа духу українців - серце, почуття, що яскраво проявляються в пісні, поезії, фольклорі.Звичайно ж, Кирило-Мефодіївське товариство чітко відстоювало ідеал свободи, рівності і братерства для українського та інших народів, насамперед, слов' янських, які зазнавали соціально-політичного, економічного, національного гніту, але, керуючись таким принципом, відкидало всі форми гноблення, виступало проти царизму і всієї системи самодержавного ладу, заперечувало кріпосне право, гноблення людини людиною.
9.2 Ліберальні та автономно-феодалістичні ідеї Драгоманова
Лібералізм Драгоманова визначається як доктрина, відповідно до якої людська індивідуальність є вищою цінністю. Політично це виражається перш за все у розширенні та зміцненні індивідуальних прав. Драгоманов вірить, що історія свободи є історією обмеження державної влади. Недоторканність особистої сфери важливіша за участь у створенні, формуванні колективної політичної волі, а індивід з його волею є основою всіх можливих соціальних порядків.
У листі до Івана Франка Драгоманов зазначав: "Принципи сучасної всесвітньої цивілізації найбільш відповідні поступові: лібералізм в його найпослідовнішій формі, федералізм - в справах державних, демократизм - в справах соціальних з найтвердішою гарантією - асоціацією в справах економічних, раціоналізм - в справах письменництва, наукових."
Підтримуючи лібералізм за відстоювання ним прав і свобод громадян, М. Драгоманов водночас вважав, що лібералізм мав служити засобом у боротьбі за соціалістичний ідеал. Поділ влади, парламентаризм, демократичні права і свободи, які відстоював лібералізм, мали бути притаманними й соціалізму.
Принцип федералізму був визначальним у поглядах М. Драгоманова й на національне питання. Він заперечував ідею національної державності, вважав, що політичною формою організації- суспільного життя має бути федерація, що складається із самоврядних громад. Україна також має бути федеративним утворенням, яке складається з 20 земель (Київської, Одеської, Харківської, Поліської та ін.) і, у свою чергу, входити до побудованої на федеративних засадах
