- •5.2 Монтескє про форми державного правління та основні закони демократії
- •5.3 Ідея народного сувернітету Руссо
- •6.1 Ідеї Канта про людську свободу та державу
- •6.2 Основні положення політичної теорії Гегеля
- •6.3 Ключові позиції марксизму
- •7.1 Інститування й теоретичні передумови формування політичної думки
- •7.2 Основні напрямки(проблемні підходи) західної політології
- •8.1. Суспільно-політичні проблеми у творах Іларіона Нестора, Мудрого Мономаха автора Слово о полку Ігоревім"
- •8.2 Провідні політичні ідеї українських мислителів-гуманістів Філалета, Могили
- •8.3 Конституція Орлика як політико-юридичне вираження української національно-державної ідеї
- •9.1 Кирило-Мефодіївське товариство:проблеми державно-політичного та соціального устрою
- •9.2 Ліберальні та автономно-феодалістичні ідеї Драгоманова
- •9.3 Націонал-державництво Франка
- •10.1 Базові характериситки консерватизму Липинського
- •10.2 Правові ідеї інтегрального націоналізму
- •10.3 Основні положення національно-комуністичного напряму( Мазлах Хвильовий Винниченко Волобуєв)
- •10.4 Особливості розвитку української політичної думки в 60-90 роки
- •11.1 Сутність структура та функції політики
- •11.2 Субєкти політики
- •11.3 Політичний конфлікт: суть, типологія, крайні форми прояву, способи врегулювання
- •12.1 Сутність, аспекти та фази політичної діяльності. Політична поведінка суть та типи
- •12.2 Сутність влади та її типологія. Політична та державна влада
- •Тема 13.Національна ідея. Політична еліта і лідерство.
- •1. Політична еліта: поняття концепції, функції типи,
- •2. Політичний лідер: суть, концепції (витоки), функції, типологія, способи утвердження.
- •Тема 14. Політична система суспільства.
- •1. Суть, структура, закономірності та функції політичної системи.
- •2. Типологія політичних систем
- •3. Основні напрямки розвитку та вдосконалення політичної системи України.
- •Тема 15. Держава – головний інститут політичної системи.
- •1. Поняття, ознаки, концепції, функції та основні органи держави.
- •2. Форми державного правління та устрою.
- •3. Політичний режим: суть та типи.
- •Тема 16. Правова держава та громадське суспільство.
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •2. Громадське суспільство: історичні уявлення, основні риси, інститути, взаємозв’язок з державою.
- •3. Проблеми становлення правової держави і громадського суспільства в Україні.
- •Тема 17. Політичні партії і партійні системи.
- •1. Сутність політичних партій, їх генезис, базові параметри та функції.
- •2. Типологія політичних партій і партійних систем.
- •Тема 18. Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •1. Виборча система: суть та основні типи.
- •2. Взаємозв’язок форм правління, партійних і виборчих систем.
- •Тема 19. Політична свідомість а ідеологія.
- •1. Політична свідомість: сутність та основні рівні.
- •2. Суть та функції політичної ідеології. Основні ідейно політичні течії та політичний екстремізм.
- •3. Взаємовплив політичних ідеологій.
- •1. Поняття, структура, типи та функції політичної культури.
- •2. Політична соціалізація: сутність, фази, типи та функції.
- •3. Особливості політичної культури сучасної України.
- •Тема 21. Міжнародна зовнішня політика.
- •1. Міжнародна політика: суть, засоби, форми, основні принципи реалізації.
- •2. Особливості, цілі й функції зовнішньої політики.
- •3. Національна безпека та національні інтереси країни.
- •Тема 22. Міжнародні відносини.
- •1. Міжнародні відносини: суть, особливості, структура. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародних відносин.
- •2. Глобальні проблеми сучасності в структурі міжнародних відносин.
- •3. Україна в системі міжнародних відносин.
Тема 16. Правова держава та громадське суспільство.
1. Сутність та основні ознаки правової держави.
Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.
ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ. До таких ознак належать:
– народний суверенітет;
– верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;
– вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;
– поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, що створює систему стримування і противаг між ними;
– гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об’єднань громадян та індивідів;
– можливість громадських об’єднань та громадян брати участь в управлінні суспільством; дотримання принципів прямого, рівного, загального виборчого права;
– контроль державної влади з боку суспільства, громадян та їх організацій;
– відповідальність держави перед світовим співтовариством правових держав;
– органічний зв’язок прав і свобод людини і громадянина з їх обов’язками, відповідальністю, законослухняністю, самоконтролем, самосвідомістю.
2. Громадське суспільство: історичні уявлення, основні риси, інститути, взаємозв’язок з державою.
Громадянське суспільство - це спільність вільних, рівноправних людей, які проживають на визначеній території, об'єднаних системою суспільних відносин, що служать основою реалізації їхніх загальних і особистих інтересів, забезпечених державою. Для громадянського суспільства характерні такі основні ознаки: s визнання людини, її прав і свобод найвищою суспільною цінністю; s пріоритет суспільства над державою, котра існує насамперед як регулятор суспільних відносин і
гарант здійснення прав особи; ^ рівноправність і захищеність усіх форм власності,
насамперед приватної; ^ подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь праці та результатів своєї трудової діяльності; ^ забезпечення економічної свободи громадян та їхніх
об'єднань; • наявність плюралізму в усіх сферах матеріального і духовного життя; s надійна й ефективна система соціального захисту кожної людини; s ідеологічна і політична свобода особистості, наявність демократичних інститутів і механізмів, які забезпечують кожній людині можливість активного впливу на державну політику.
В Україні до інститутів громадянського суспільства відносять:
громадські організації релігійні організації благодійні організації, професійні спілки
об'єднання професійних спілок, творчі спілки, асоціації, організації роботодавців, недержавні засоби масової інформації інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства України.ромадянське суспільство й державаперебувають у тісному взаємозв'язку, перше неможливе без другого. Завдяки державі людська спільнота набуває цивілізованості і стає суспільством. Громадянське суспільство — це не тільки школа і церква, а й громадянська війна, протистояння соціальних інтересів, антисуспільна поведінка, мафія тощо, з якими може впоратися лише держава. Зрештою, сам сенс концепції громадянського суспільства існує лише при розгляді цього суспільства у співвідношенні з державою.
Водночас держава не може існувати поза суспільством. Вона похідна від громадянського суспільства, і призначення її полягає в тому, щоб слугувати йому. Громадянське суспільство є противагою державі у її постійному прагненні до панування над суспільством. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави.
