- •5.2 Монтескє про форми державного правління та основні закони демократії
- •5.3 Ідея народного сувернітету Руссо
- •6.1 Ідеї Канта про людську свободу та державу
- •6.2 Основні положення політичної теорії Гегеля
- •6.3 Ключові позиції марксизму
- •7.1 Інститування й теоретичні передумови формування політичної думки
- •7.2 Основні напрямки(проблемні підходи) західної політології
- •8.1. Суспільно-політичні проблеми у творах Іларіона Нестора, Мудрого Мономаха автора Слово о полку Ігоревім"
- •8.2 Провідні політичні ідеї українських мислителів-гуманістів Філалета, Могили
- •8.3 Конституція Орлика як політико-юридичне вираження української національно-державної ідеї
- •9.1 Кирило-Мефодіївське товариство:проблеми державно-політичного та соціального устрою
- •9.2 Ліберальні та автономно-феодалістичні ідеї Драгоманова
- •9.3 Націонал-державництво Франка
- •10.1 Базові характериситки консерватизму Липинського
- •10.2 Правові ідеї інтегрального націоналізму
- •10.3 Основні положення національно-комуністичного напряму( Мазлах Хвильовий Винниченко Волобуєв)
- •10.4 Особливості розвитку української політичної думки в 60-90 роки
- •11.1 Сутність структура та функції політики
- •11.2 Субєкти політики
- •11.3 Політичний конфлікт: суть, типологія, крайні форми прояву, способи врегулювання
- •12.1 Сутність, аспекти та фази політичної діяльності. Політична поведінка суть та типи
- •12.2 Сутність влади та її типологія. Політична та державна влада
- •Тема 13.Національна ідея. Політична еліта і лідерство.
- •1. Політична еліта: поняття концепції, функції типи,
- •2. Політичний лідер: суть, концепції (витоки), функції, типологія, способи утвердження.
- •Тема 14. Політична система суспільства.
- •1. Суть, структура, закономірності та функції політичної системи.
- •2. Типологія політичних систем
- •3. Основні напрямки розвитку та вдосконалення політичної системи України.
- •Тема 15. Держава – головний інститут політичної системи.
- •1. Поняття, ознаки, концепції, функції та основні органи держави.
- •2. Форми державного правління та устрою.
- •3. Політичний режим: суть та типи.
- •Тема 16. Правова держава та громадське суспільство.
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •2. Громадське суспільство: історичні уявлення, основні риси, інститути, взаємозв’язок з державою.
- •3. Проблеми становлення правової держави і громадського суспільства в Україні.
- •Тема 17. Політичні партії і партійні системи.
- •1. Сутність політичних партій, їх генезис, базові параметри та функції.
- •2. Типологія політичних партій і партійних систем.
- •Тема 18. Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •1. Виборча система: суть та основні типи.
- •2. Взаємозв’язок форм правління, партійних і виборчих систем.
- •Тема 19. Політична свідомість а ідеологія.
- •1. Політична свідомість: сутність та основні рівні.
- •2. Суть та функції політичної ідеології. Основні ідейно політичні течії та політичний екстремізм.
- •3. Взаємовплив політичних ідеологій.
- •1. Поняття, структура, типи та функції політичної культури.
- •2. Політична соціалізація: сутність, фази, типи та функції.
- •3. Особливості політичної культури сучасної України.
- •Тема 21. Міжнародна зовнішня політика.
- •1. Міжнародна політика: суть, засоби, форми, основні принципи реалізації.
- •2. Особливості, цілі й функції зовнішньої політики.
- •3. Національна безпека та національні інтереси країни.
- •Тема 22. Міжнародні відносини.
- •1. Міжнародні відносини: суть, особливості, структура. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародних відносин.
- •2. Глобальні проблеми сучасності в структурі міжнародних відносин.
- •3. Україна в системі міжнародних відносин.
2. Форми державного правління та устрою.
Форма правління — організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їx взаємини з населенням.
Існують дві основні форми державного правління — монархічна й республіканська.
Монархія — форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена а руках однієї особи — глави держави — спадкоємного монарха.
Республіканська форма правління — верховна влада перебуває в руках або всього народу, або його частини.
Залежно від відповідальності уряду — перед президентом або парламентом — розрізняють три форми республіканського правління:
- президентську,
- парламентську,
- напівпрезидентську.
Фо́рма держа́вного у́строю — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації державної влади.
Виділяють дві форми державного устрою:
просту (унітарну);
складну(федеративну, конфедеративну та ін.).
На поточний момент виділяється три основні форми державного устрою:
Унітарна держава — проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Виділяють централізовані і децентралізовані складні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень.
Федерація — складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями з певним державним суверенітетом. Будується на розподілі функцій управління між центром і суб'єктами федерації.
Конфедерація — тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей. Не володіє самостійним суверенітетом, відсутня єдина система законодавства.
3. Політичний режим: суть та типи.
Політичний режим - система засобів та методів здійснення політичної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення. Будь-який політичний режим визначається, по-перше, процедурами та способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням влади; по-друге, стилем прийняття суспільно-політичних рішень; по-третє, взаємовідносинами між політичною владою та громадянами (населенням) країни.
Виділяється чотири типи політичних режимів: тоталітаризм вважається політичне панування, яке вимагає необмеженого керування підлеглими і їхнє повне підкорення поставленим згори політичним цілям. Примусова уніфікація і невпинна жорстокість тоталітарної влади зазвичай обґрунтовується внутрішніми або зовнішніми загрозами існуванню держави. , авторитаризм розуміється як режим, зміст управління при якому полягає в концентрації влади в руках одного або кількох лідерів, які не приділяють уваги досягненню суспільної згоди стосовно легітимності їх влади., ліберально-демократичний вид демократичного типу державного владарювання, за умов якого демократичні способи, форми і силові методи здійснення структурі державної влади отримують порівняно неповне, обмежений і непослідовну застосування Демократичний — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).