12. Що таке довготерміновий прогноз врожайності деревних порід?

Довготермінове прогнозування має на меті передбачення рясності плодоношення на більш тривалий період 2-3 роки.

Довготерміновий метод прогнозування поділяють на:

1. Ентомологічний

2. Метеорологічний

Ентомологічний метод розробив Г. В. Стадницький для прогнозування врожаю шишок ялини європейської. У середньовікових і пристигаючих насадженнях закладають пробні ділянки (5...10га), на яких збирають наприкінці жовтня-початок листопада не менше 300 шишок урожаю поточного року. Зібрані шишки 1-2 дні підсушують на відкритому повітрі, потім зберігають у теплих приміщеннях у поліетиленових пакетах заповнюючи їх на 1/3 об єму. Через 10-12 днів при температурі 15-18˚С з шишок починають вилітати метелики ялинової шишкової листовійки. Літ триває майже 2 тижні, метеликів обліковують кожні 2 дні і видаляють з пакетів. Отриманий результат порівнюють зі шкалою, розробленою автором методу.

Метеорологічний метод Д. Я. Гіргідова для прогнозування врожаю насіння сосни звичайної за три роки, ялини європейської за 2 роки до визрівання насіння. Якщо дефіцит вологості повітря на 13 годину в період закладання генеративних бруньок перевищує середньорічну норму за кілька років, можна очікувати добрий урожай шишок сосни через два роки, ялини через рік. У разі низького показника дефіциту вологості повітря врожай буде слабким або поганим.

13)Які екологічні умови необхідні для того щоб відбулося плодоношення деревних порід.

Основними чинниками зовнішнього середовища, які впливають на плодоношенність це освітленні, живленя і тепло. Зі зростанням інтенсивності освітлення початок плодоношення пришвидшується, збільшуються врожай і маса насіння. У гірших лісо рослинних умовах період репродуктивної здатності дерев починається раніше; з підвищенням трофності грунту понад оптимальну величину початок плодоношення настас дещо пізніше .У південних районах деревні породи починають плодоносити раніше, ніж особини того ж виду, які зростають у північних районах.У лісових культурах рослини досігають стадії зрілості раніше, ніж у природних насадженнях. Це зумовлене ліпшими умовами для зростанні у штучних деревостанах, де дерева менше конкурують між собою за світло вологу та живильні речовини. На початок плодоношенні впливає місце зростанні дерев, У дерев, шо ростуть окремо або на узліссі, плодоношення рясніше і настає раніше, ніж у дерев, які зростають у зімкнутих насадженнях, де гірші умови живленні та освітленій.

14)Способи короткотермінового прогнозу врожайності деревних порід?в чому вони полягають.

1)Окомірного. Поділяються

1.1)Окомірно (бальні) Грунтується на використані шкали Корчагіна .Проводять окомірну оцінку 15-20 дерев і визначають середнє арифметичне балів плодоношення всіх дерев.

1.2)Окомірно статистичні. Використовують метод Каппера. Визначають бал цвітіння або плодоношення досліджувальної породина кожній категорії лісонасіних об’єктів , розраховують середній бал де були закладені пробні площі.

2)Кількісного обліку.Поділяюься.

2.1 Модельних дерев.Розробив Правдін Л.Ф.Він полягає у зрубувані 5 модельних дерев на пробній площі і підрахунку плодів на ньому.

2.2 Пробних гілок. Грунтується на підрахунку плодів на гілці довжиною 1 м. Розробив І.І.Рацом

2.3 Розрахунково статистичний.Використовується в середньовікових пристигаючих і стиглих насадженнях.задопомогою бінокля підраховують к-сть плодів і визначають бал плодоношення за таб. О.О.Молчанова.

2.4.Насінємірів.Розроблений для дрібного насіння .На ділянці розтавляють 50-100 ящиків або насінє приймачів з загальною площею 0,25 М² .

2.5.Облікових площадок.Розміщуються на ділянці 0,25 га.ощищають поверхню від підстилки .Метод використовується для великих плодів.Насіння збирають і визначають урожайність.

2.6.Метод ЦНДІГіСа.Використовуються для точнішого визначення ступення плодоношення та збору насіння хвойних порід і дуба на великих ЛНП.