8.Як впливає на врожайність лісових порід густота деревостану?

Для нормального росту і розвитку самосіву та підросту необхідні відповідне освітлення, мінеральні речовини і волога з ґрунту.Оптимальне забезпечення цих факторів відбувається у лісових насадженнях з повнотою деревостану близькою до 0,6, де спостерігається найбільша кількість природного поновлення сосни [9].Для розвитку самосіву, як правило, необхідний захист материнського намету, а для підросту характерна поступово наростаюча можливість самостійного створення лісового середовища. Так, наприклад, підріст 2-3 років ще сильно страждає від заморозків та осоння і потребує лісового середовища, а підріст віком 5-10 років стійкий до заморозків та осоння і потребує умов відкритого простору [10].Найбільш успішне насіннєве поновлення під наметом материнських насаджень спостерігається при повноті 0,6-0,7, тому що при більшій повноті підріст відчуває нестачу світла, а при меншій - конкуренцію з боку сильно розвинутого живого надґрунтового покриву [12].Тривалість життя самосіву і підросту під наметом материнського деревостану залежить від біологічних властивостей деревних порід і коливається від одного до кількох десятків років. Наприклад, підріст берези і осики може рости під наметом лісу 1-3 роки, сосни - 2-7 роки, ялини, ялиці, бука - до 50-60 років, підріст дуба на третій рік перетворюється у торчки [4].Успіх природного насіннєвого поновлення в лісах України багато в чому залежить від лісорослинних умов. Відновлення однієї і тієї ж породи покращується із підвищенням вологості і трофності ґрунту [19].Вплив підліску на природне лісопоновлення часто буває вирішальним. Так, у соснових лісах на піщаних ґрунтах з підліском із ліщини підріст сосни сильно страждає через густо облиствленні кущі і поверхневу кореневу систему ліщини. Підліскові породи з ажурною (бруслина) не конкурують з підростом [15].Надмірно розвинений підлісок створює поновленню головних порід відчутну конкуренцію. Необхідно враховувати зміну густоти і зімкнутості підліску у часі. Позитивний вплив підліску на початку може, при подальшому розростанню змінитися на негативний. Так часто буває із ліщиною, яка при розростанні пригнічує підріст дуба [8].

9 . Як впливає на плодоношення лісових порід родючість грунту?

Родючість ґрунту є важливим фактором, який впливає не лише на інтенсивність росту і розвитку рослин, а й на періодичність плодоношення. У сприятли віших ґрунтових умовах підвищується врожай насіння, збільшується його маса та зменшується кількість пустого насіння, а період між насінними роками зменшується.

Багатий на поживні речовини ґрунт, оптимальні умови зво ложення, освітлення, достатня площа живлення посилюють плодо ношення деревних порід і чагарників, зменшують період між плодоношенням, підвищують стійкість рослини до хвороб та шкідників.

10 Як впливає на плодоношення лісових порід погодні умови?

Чим тепліший клімат, в якому зростають деревні породи, тим частіше настають насінні роки. Температура повітря безпосередньо впливає на визрівання насіння та їхню від цього чинника залежить тривалість вегетаційного періоду.Погодні умови у рік, що передує цвітінню. Несприятливі погодні умови в цей період негативно впливають на процес закладання генеративних бруньок.. У цей же період на майбутній урожай негативно впливає посуха, яка порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів, висушує бруньки і спричиняє їх опадання. Нормальному розвиткові цих процесів сприяє тепла і суха погода.Погодні умови в період цвітіння рослин і запилення квіток. Посуха, приморозки, затяжні дощі призводять до загибелі квіток і зав'язей. Погодні умови в період дозрівання насіння. Холодне і дощове літо затримує дозрівання плодів і насіння, спричиняє їх загнивання. Бурі та град можуть цілком або майже цілком знищити врожай. Нестача вологи та суховійні вітри знижують схожість, призводять до опадання плодів і насіння. 11. Прогнозування врожайності деревних порід. Види прогнозування плодоношення.

Прогнозування врожаю –це наукову передбачення майбутньої рясності плодоношення.

Розрізняють короткотермінове та довготермінове прогнозування.

Короткотермінове прогнозування короткотермінове прогнозування здійснюють на період часу від закладання квіткових бруньок до достигання насіння.

Довготермінове прогнозування має на меті передбачення рясності плодоношення на більш тривалий період 2-3 роки.

Прогнозування та облік очікуваного врожаю дає змогу виявити можливість забезпечення лісогосподарських підприємств насінням у найближчі роки. Для обліку послуговуються відносними та абсолютними показниками і відповідно до цього розрізняють методи окомірного та кількісного обліку очікуваного врожаю.

Короткотерміновий метод прогнозування поділяють на:

1. Окомірного обліку

А) окомірні (бальні)

Б) окомірно-статистичні

2. Кількісного обліку

А) модельних дерев

Б) пробних гілок

В) розрахунково-статистичний

Г) насіннємірів

Д) облікових площадок

Е) ЦНДІГіСа

Довготерміновий метод прогнозування поділяють на:

1. Ентомологічний

2. Метеорологічний