17. Плюсові, нормальні та мінусові дерева ти насдження.

Для селекційної оцінки дерева поділяють на три основні категорії: плюсові, нормальні та мінусові.

Плюсові дерева перевершують за однією або цілим комплексом господарсько цінних ознак інші дерева такого ж віку, що зростають у таких самих умовах (рис. 8.2-8.3). Плюсові дерева відбирають у різних типах лісорослинних умов, у стиглих, пристигаючих, а в разі їх нестачі - і в середньовікових природних насадженнях; у лісових культурах тих же вікових діапазонів, вирощених із насіння відомого походження; у високопродуктивних культурах порід-інтродуцентів.

Ознаки, за якими відбирають плюсові дерева, залежать від мети селекції. Для селекції, спрямованої на підвищення продуктивності та якості лісів, до категорії плюсових залічують найбільші за висотою та діаметром дерева, що мають прямі добре очищені від сучків повнодеревні стовбури, високопідняту та рівномірно розвинену крону. Відбираючи плюсові дерева, до уваги беруть не тільки показники якості та росту, але й стійкість проти шкідників, хвороб і несприятливих чинників навколишнього середовища, а також характер плодоношення.

В одновікових чистих за складом високоповнотних насадженнях діаметр плюсових дерев повинен перевищувати середній діаметр насадження на 60...70%, висота - на 15%. У разі відсутності таких дерев у насадженні до плюсових залічують дерева, які перевищують середні таксаційні показники насадження за діаметром не менше ніж на 30%, за висотою - не менш ніж на 10%. При цьому порівнювані за показниками росту та продуктивності дерева повинні належати до одної фенологічної форми - ранньої чи пізньої (для дуба, бука, осики, ялини та ін.).

У різновікових насадженнях плюсовими можна вважати також менші за діаметром, але молодші дерева, що мають високоякісний стовбур та високопідняту крону і відзначаються великими приростами за висотою та діаметром. Якщо вік дерев у таких насадженнях відріз­ниться більш ніж на один клас віку, то плюсові дерева відбирають в межах кожної вікової групи.

У разі цільового відбору плюсо­вих дерев (особливі технічні власти­вості деревини, продуктивність біомаси, вміст танідів у корі, смоло-продуктивність, якість живиці, плодоношення та якість плодів і насіння, стійкість проти фітозахворювань та пошкоджень ентомо-шкідниками, несприятливих природних та антропогенних чинників) до них висувають відповідні додаткові вимоги.

У порід-інтродуцентів плюсовими вважають дерева, що відзначаються високою біологічною стійкістю в нових кліматичних умовах і мають ліпші показники росту, продуктивності, якості стовбура тощо.

Під час рубки нормального насадження, в якому відібрані плюсові дерева, потрібно передбачити їх захист від пошкоджень. Для цього навколо плюсових дерев залишають захисні куртини радіусом 20...25 м.

Живці та насіння, що заготовляють з плюсових дерев, використовують для створення лісонасінних плантацій та випробувальних культур, які потрібні для перевірки плюсових дерев за потомством. їхні спадкові властивості оцінюють методами ранньої діагностики і за спеціально закладеними дослідними культурами насінного та вегетативного потомства. При цьому якщо вегетативне і насінне потомство стійко успадковує найважливіші цінні ознаки та властивості плюсових дерев, то такі дерева зараховують до елітних.

Мінусові дерева мають незадовільні характеристики за трьома основними показниками - продуктивністю, якістю, станом, або хоча б за одним чи двома із них. До цієї категорії належать усі слаборослі екземпляри, діаметр яких не перевищує 80% середнього діаметра насадження, а також інші дерева незалежно від діаметра, але з різко вираженими дефектами - кривостовбурні, сучкуваті, суховершинні, зі сильними потовщеннями на стовбурі, з погано розвинутою кроною, двійчатки, пошкоджені шкідниками та хворобами, з сильними механічними пошкодженнями. Збирати насіння для лісовирощування з таких дерев заборонено. Кількість мінусових дерев у насадженні коливається в широких межах, але завжди участь їх, особливо тонкоміру, у деревостані більш або менш істотна.

Нормальні дерева -всі інші дерева, за винятком плюсо­вих і мінусових, які становлять основну частину насадження і мають середні показники росту, продуктивності, якості та стану. З нормальних дерев заготовляють насіння для господарських потреб. Для вирощування високопродуктивних насаджень передовсім використовують насіння з кращих нормальних дерев, які за ознаками і властивостями наближаються до плюсових.

З огляду на це, нормальні дерева поділяють на дві підгрупи (М. М. Вересин и др., 1985): а) середні - діаметр стовбура в межах 0,8-1,2 середнього діаметра насадження; за якістю стовбурів це ділові та напівділові дерева; санітарний стан їх задовільний або добрий; з таких дерев заготовляють насіння для створення виробничих культур; б) кращі середні - діаметр стовбура понад 1,2 середнього діаметра насадження; за якістю стовбурів - ділові та напівділові дерева; санітарний стан задовільний або добрий; насіння використовують для вирощування підщеп під час створення клонових плантацій, а також для закладання виробничих культур.

Залежно від якості дерев розрізняють плюсові, мінусові та нормальні насадження. При генетико-селекційній оцінці насаджень беруть до уваги співвідношення плюсових, нормальних і мінусових дерев. Основою для поділу насаджень на селекційні категорії є їхня продуктивність та частка у складі мінусових дерев, а також плюсових і кращих нормальних дерев.

Плюсові насадження - найбільш високопродуктивні та високоякісні для даного лісорослинного району насадження, у складі верхнього ярусу яких участь плюсових і кращих нормальних дерев максимальна для даного типу лісорослинних умов. Такі насадження є насінними заказниками і використовуються для збирання поліпшеного насіння, а також заготівлі живців для створення насінних плантацій. Плюсові насадження трапляються рідко, тому підлягають ретельній охороні. Тут провадять суцільну подеревну селекційну інвентаризацію і відбирають плюсові дерева. Такі насадження до розрахункової лісосіки не зараховують. Під час рубок догляду з таких насаджень видаляють мінусові дерева головної породи, а також дерева супутніх порід, якщо вони затримують ріст (обхльостують, затінюють) плюсових дерев. На кожне плюсове насадження складають паспорт; кожне з них перебуває на державному обліку як цінний генофонд.

Плюсові насадження - головним чином насадження природного насінного походження. Насадження порослевого походження до категорії плюсових можуть бути зараховані лише у випадку їх високої продуктивності та стійкості, а також відсутності в даних типах лісорослинних умов насаджень насінного походження. До плюсових насаджень можна віднести також лісові культури, але лише у випадку дуже високої продуктивності та якості деревостанів, відмінного стану та відомого походження насіння (П.І.Молотков та ін., 1989).

Нормальним насадженням властиві висока та середня продуктивність (вищі та середні класи бонітету), добра та середня якість для даного типу лісорослинних умов. їх використовують для закладання постійних і тимчасових лісонасінних ділянок, збору насіння для лісокультурних потреб. Із нормальних насаджень відбирають кращі нормальні насадження, які використовують для закладання тимчасових, а для дуба, бука, горіхоплідних - постійних лісонасінних ділянок.

Мінусові насадження мають низькі продуктивність і якість. У таких насадженнях переважають мінусові дерева. Збір насіння в них для потреб лісовирощування та насінництва заборонений.