Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль Лісові.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
170.72 Кб
Скачать

53. Основні способи та технології зберігання насіння хвойних порід.

Насіння хвойних порід попередньо просушують , очищають і зберігають у заповнених до верху герметично закритих скляних бутлях місткістю 20-25 л або в металевому посуді при температурі 1-5о С.Пробки та покришки заливають воском, смолою або сургачем. При тривалому зберіганні 5-6 років в тару кладуть речовину яка поглинає вологу що виділяється з насіння ( наприклад хлористий калій). Насіння яке зберігається у бутлях оглядають не рідше ніж 1 раз на місяць. Якщо насіння змінило колір , втратило блиск чи з'явився наліт насіння висипають на брезент і просушують. Якщо насіння зберігається у непрозорій тарі то його стан оцінюють за контрольною пробою яка зберігається в таких же умовах. Стан насіння також оцінюють за зміною кольору кобальтового папірця , який вкладений у бутель разом з насінням. Насіння кедрових сосен можна зберігати 2-4 місяці в ящиках або засіках у сухих прохолодних складах або спеціальних приміщеннях при температурі близько 00 С . Тривала дія на насіння низьких температур призводить до втрати посівної якості насіння тому його заборонено зберігати тривалий час у приміщення де взимку можлива тривала дія низьких температур

54.У насінництві основних лісо утворюючих порід існує два напрями переведення на генетико-селекційну основу - популяційний і плантаційний.

Популяційний напрям передбачає використання для створення нових лісів кращих насаджень, переважно природного походження, які виділені при масовому відборі-інвентаризації лісів. Для розмноження в оптимальних умовах місцезростання беруть насіння як безпосередньо з кращих насаджень, так і з попередньо створених постійних лісо насінних ділянок. Перевага полягає в тому, що в разі насінного розмноження зберігається генетична різноманітність порід, пристосування до місцевих лісо рослинних умов, не звужується популяційна мінливість майбутніх насаджень. Недолік в тому що їх продуктивність не перевищують продуктивності материнських деревостанів.

Плантаційний напрям ґрунтується на використанні матеріалу з плюсових дерев, що розмножений вегетативним або насінним способом, а вже з прищеплених саджанців або насінного потомства плюсових дерев створюють насінні плантації, які в першому випадку називають клоновими, у другому-родинними. Порівняно невелика генетична різноманітність плантацій може бути збагачення шляхом збільшення кількості клонів або насінних потомств на плантації.

55. Визначення вологості насіння за допомогою “кобальтового” папірця.

Швидкий метод визначення воло­гості насіння сосни та ялини. Він грунтується на використанні особливості хло­ристого кобальту змінювати свій колір залежно від вологості навколишнього середовища. Вологість насіння визначають таким чином.

Насіння зразка насипають у стакан на 1/2 його об’єму, пінцетом вклада­ють смужку просушеного над полум’ям “кобальтового” папірця, досипають на­сіння до 3/4 об’єму стаканчика, закривають покришкою, заклеюють ізоляцій­ною стрічкою і декілька разів струшують. Через 20 хвилин стаканчик відкрива­ють і пінцетом швидко виймають “кобальтовий” папірець. Його колір свідчить про вологість насіння: яскраво-голубий - насіння пересушене, синій - насіння сухе, бузковий - насіння нормальної вологості, червоний - насіння вологе, яс­краво- червоний - насіння дуже вологе.

На тривале зберігання дозволяється закладати сухе насіння. Насіння нор­мальної вологості можна зберігати лише до першого весняного висіву. Вологе та дуже вологе насіння потрібно просушувати. Пересушувати насіння не реко­мендується. Під час зберігання слід постійно спостерігати за зміною вологості насіння.

Якшо насіння зберігається у скляній герметично закритій тарі, то після заповнення тари на насіння кладуть “кобальтовий” папірець. Зі зміни кольору цього паперу судять про зміну вологості насіння, не відкриваючи тари.

При зберіганні насіння в герметично непрозорій тарі вологість насіння визначають, як мінімум, два рази в рік: після закінчення весняних посівних ро­біт і на початку зими при встановленні сухої морозної погоди.

Щоб не відкривати герметично закупорену непрозору тару без необхідно­сті, поряд з нею встановлюють прозору тару (банку, пляшку), в яку вкладають те ж саме насіння, що і в непрозору тару, ставлять “кобальтовий “ папірець і ге­рметично закривають. Зміна вологості насіння відбуватиметься аналогічно в обох місцях тари, і за зміною вологості насіння в банці чи пляшці роблять ви­сновок про зберігання насіння в непрозорій тарі.