- •1) Опишіть особливості початку розвитку лісового насінництва в Європі. Виникнення перших фірм по заготівлі насіння та веденні обліку і контролю за якістю насіння.
- •2) Основні аспекти та завдання лісового насінництва.
- •3)Особливості морфологічної будови лісового насіння. Типи насіння і плодів лісових культур.
- •4)Які фактори впливають на плодоношення лісових культур?
- •5.Періодичність плодоношення, від чого воно залежить, і в чому проявляється?
- •6.Періодичність плодоношення основних лісоутворюючих порід та їх особливість
- •7.Врожайність насіння основних лісоутворюючих порід.
- •8.Як впливає на врожайність лісових порід густота деревостану?
- •9 . Як впливає на плодоношення лісових порід родючість грунту?
- •10 Як впливає на плодоношення лісових порід погодні умови?
- •12. Що таке довготерміновий прогноз врожайності деревних порід?
- •13)Які екологічні умови необхідні для того щоб відбулося плодоношення деревних порід.
- •14)Способи короткотермінового прогнозу врожайності деревних порід?в чому вони полягають.
- •15. Які умови потрібні для проростання насіння.
- •16. Який вихід чистого насіння з лісонасінної сировини Сзв, Ялє, Мдє та інших шпилькових порід?
- •Фізіологічна і врожайна стиглість деревних порід.
- •На які групи за строками достигання насіння діляться деревні породи? Наведіть приклади.
- •20. Строки збирання насіння деревних порід України
- •21.Як впливають економічні фактори на строки та інтенсивність плодоношення
- •22.Періодичність плодоношення,якими факторами вона обумовлюється….
- •23. Яке допустиме розходження в масі двох проб може бути при визначенні маси 1000 насінин?
- •25.При яких умовах вважається закінченим аналіз на визначення вологості насіння ?
- •26.Класифікація плодів та насіння деревних порід
- •27.Основні положення насіннєвого контролю та правила відбору середніх зразків насіння для визначення їх посівних якостей.
- •28.Способи поширення плодів і насіння деревних порід
- •31)Особливості отримання насіння з соковитих плодів. Орієнтований вихід насіння.
- •32)Прийом середнього взірця на лісонасіннєвій станції.
- •33. Що таке стан вимушеного і глибокого спокою насіння? Які фактори його спричиняють.
- •34. Тара для зберігання насіння.
- •35.Одержання насіння зі сухих плодів
- •36. Спостереження за насінням під час зберігання.
- •37. Якими ознаками характеризуються посівні якості насіння? Як вони визначаються?
- •38. Особливості зберігання резервного фонду насіння.
- •43.Оформлення відбору середнього взірця та відправлення його на аналіз.
- •44 Способи підготовки насіння до сівби
- •45. Розмноження та відтворення дерев і чагарників
- •46. Виділення вихідного зразка.
- •47. Опишіть технологію переробки лісонасіннєвої сировини хвойних порід.
- •48.Типип спокою насіння, його причини та подолання.
- •49. Особливості визначення чистоти насіння.
- •50. Основні способи та технологія зберігання насіння листя них порід
- •51. Обстеження лісонасіниих об'єктів перед заготівлею насіння та оцінка його якості.
- •52. Вологість насіння та особливості її визначення.
- •53. Основні способи та технології зберігання насіння хвойних порід.
- •54.У насінництві основних лісо утворюючих порід існує два напрями переведення на генетико-селекційну основу - популяційний і плантаційний.
- •55. Визначення вологості насіння за допомогою “кобальтового” папірця.
- •56. Класифікація органічного спокою насіння.
- •58. Визначення маси 1000 насінин.
- •59. Обладнання та пристрої для заготівлі лісо насіннєвої сировини:
- •Модуль номер №2 питання 1-25
- •1. Умови зберігання життєздатності насіння.
- •2. Особливості спокою насіння лісових деревних рослин.
- •4. Особливості транспортування лісового насіння.
- •6. Після визрівання насіння знаходиться в стані вимушеного або глибокого
- •9.Осовний спосіб підготовки насіння до сівби
- •10. Лісівничо- лісокультурне і біологічне значеннягеографівчних культур Історія створеня географічних культур
- •11) Загальні засади лісо насіннєвого районуванн
- •12.Лісонасінне районування осн.
- •13. .Напрями розвитку лісонасіннєвої справи.
- •14. Засади форми лісонасіневої бази на підприємствах лісового комплексу Українм
- •15)Селекційно-генетична характеристика лісового насіння.
- •16.Селекційна оцінка та відбір господарсько цінних дерев і насаджень.
- •17. Плюсові, нормальні та мінусові дерева ти насдження.
- •18.Лісонасінні ділянки та плантації
- •19.Плюсові,нормальні, мінусові насадження
- •20.Тимчасові лісонасінні
- •21.Селекціцно-генетичні ознаки насіння
- •22 Генетична оцінка плюсових дерев і насаджень.
- •23. Лісовий генофонд
- •25.Архівно-маточна плантація
53. Основні способи та технології зберігання насіння хвойних порід.
Насіння хвойних порід попередньо просушують , очищають і зберігають у заповнених до верху герметично закритих скляних бутлях місткістю 20-25 л або в металевому посуді при температурі 1-5о С.Пробки та покришки заливають воском, смолою або сургачем. При тривалому зберіганні 5-6 років в тару кладуть речовину яка поглинає вологу що виділяється з насіння ( наприклад хлористий калій). Насіння яке зберігається у бутлях оглядають не рідше ніж 1 раз на місяць. Якщо насіння змінило колір , втратило блиск чи з'явився наліт насіння висипають на брезент і просушують. Якщо насіння зберігається у непрозорій тарі то його стан оцінюють за контрольною пробою яка зберігається в таких же умовах. Стан насіння також оцінюють за зміною кольору кобальтового папірця , який вкладений у бутель разом з насінням. Насіння кедрових сосен можна зберігати 2-4 місяці в ящиках або засіках у сухих прохолодних складах або спеціальних приміщеннях при температурі близько 00 С . Тривала дія на насіння низьких температур призводить до втрати посівної якості насіння тому його заборонено зберігати тривалий час у приміщення де взимку можлива тривала дія низьких температур
54.У насінництві основних лісо утворюючих порід існує два напрями переведення на генетико-селекційну основу - популяційний і плантаційний.
Популяційний напрям передбачає використання для створення нових лісів кращих насаджень, переважно природного походження, які виділені при масовому відборі-інвентаризації лісів. Для розмноження в оптимальних умовах місцезростання беруть насіння як безпосередньо з кращих насаджень, так і з попередньо створених постійних лісо насінних ділянок. Перевага полягає в тому, що в разі насінного розмноження зберігається генетична різноманітність порід, пристосування до місцевих лісо рослинних умов, не звужується популяційна мінливість майбутніх насаджень. Недолік в тому що їх продуктивність не перевищують продуктивності материнських деревостанів.
Плантаційний напрям ґрунтується на використанні матеріалу з плюсових дерев, що розмножений вегетативним або насінним способом, а вже з прищеплених саджанців або насінного потомства плюсових дерев створюють насінні плантації, які в першому випадку називають клоновими, у другому-родинними. Порівняно невелика генетична різноманітність плантацій може бути збагачення шляхом збільшення кількості клонів або насінних потомств на плантації.
55. Визначення вологості насіння за допомогою “кобальтового” папірця.
Швидкий метод визначення вологості насіння сосни та ялини. Він грунтується на використанні особливості хлористого кобальту змінювати свій колір залежно від вологості навколишнього середовища. Вологість насіння визначають таким чином.
Насіння зразка насипають у стакан на 1/2 його об’єму, пінцетом вкладають смужку просушеного над полум’ям “кобальтового” папірця, досипають насіння до 3/4 об’єму стаканчика, закривають покришкою, заклеюють ізоляційною стрічкою і декілька разів струшують. Через 20 хвилин стаканчик відкривають і пінцетом швидко виймають “кобальтовий” папірець. Його колір свідчить про вологість насіння: яскраво-голубий - насіння пересушене, синій - насіння сухе, бузковий - насіння нормальної вологості, червоний - насіння вологе, яскраво- червоний - насіння дуже вологе.
На тривале зберігання дозволяється закладати сухе насіння. Насіння нормальної вологості можна зберігати лише до першого весняного висіву. Вологе та дуже вологе насіння потрібно просушувати. Пересушувати насіння не рекомендується. Під час зберігання слід постійно спостерігати за зміною вологості насіння.
Якшо насіння зберігається у скляній герметично закритій тарі, то після заповнення тари на насіння кладуть “кобальтовий” папірець. Зі зміни кольору цього паперу судять про зміну вологості насіння, не відкриваючи тари.
При зберіганні насіння в герметично непрозорій тарі вологість насіння визначають, як мінімум, два рази в рік: після закінчення весняних посівних робіт і на початку зими при встановленні сухої морозної погоди.
Щоб не відкривати герметично закупорену непрозору тару без необхідності, поряд з нею встановлюють прозору тару (банку, пляшку), в яку вкладають те ж саме насіння, що і в непрозору тару, ставлять “кобальтовий “ папірець і герметично закривають. Зміна вологості насіння відбуватиметься аналогічно в обох місцях тари, і за зміною вологості насіння в банці чи пляшці роблять висновок про зберігання насіння в непрозорій тарі.