48.Типип спокою насіння, його причини та подолання.

Властивість насіння тривалий час зберігати життєздатність у несприятливих умовах навколишнього середовища є однією з найважливіших умов виживання рослинних організмів, що виявляється у припиненні росту зародка насінини після достигання, тобто впадання його в стан спокою.

Вимушений спокій- у випадках коли насіння не проростає внаслідок відсутності належних умов зовнішнього середовища( кисню, тепла, води).

Стан насіння, коли спокій зумовлений не чинниками зовнішнього середовища, а внутрішніми причинами, називають органічним або глибоким спокоєм.

Для насіння що перебуває у вимушеному спокої, достатньо забезпечити потрібну для бубнявіння вологість, доступ кисню і належні температурні умови, і воно починає проростати.

Натомість проростання насіння, що перебуває у стані органічного спокою, можливе лише за умови його спеціальної підготовки,яка полягає в дії певного комплексу чинників з метою нейтралізації механізмів, що гальмують проростання.

Крім вимушеного та органічного спокою можливей так званий вторинний спокій, який виникає внаслідок потрапляння насіння, проростання якого почалось, у несприятливі умови.

49. Особливості визначення чистоти насіння.

Чистота насіння-вміст чистого насіння досліджуваної породи в однорідній партії. Цей показник визначається відношенням маси чистого насіння до початкової маси взятої наважки, вираженої у відсотках.Наважку виділяють зі середнього зразка.Чистоту насіння визначають за результатами однієї наважки.

Наважкі зі середнього зразка для аналізу насіння на чистоту відбирають двома способами-виїмок або хрестоподібного ділення.

Виділену наважку насіння для аналізу висипають на розбірну дощечку і за допомогою шпателя ділять на три частини: чисте насыння, выдходи насыння і домішки.

До чистого насіння зараховують: ціле нормально розвинене насіння незалежно від його кольору, дрібне насіння, яке за розмірами більше або дорівнює половині середнього нормально розвиненого насіння, насіння що наклюнулось коли корінець пробив шкірку але ще не вийшов поза неї.

До відходів досліджуваної породи належать насіння що проросло, дрібне недорозвинене насіння яке за розмірами менше ніж половина середнього нормального розвиненогог насіння, порожнє та сплющене насіння.

до домішок зараховують насіння с/г культур і бурянів, насіння ін. видів дерев і чагарників, живих шкідників насіння їхні личинки та лялечки, мертве сміття, пліски всіх плісконосних порід.

50. Основні способи та технологія зберігання насіння листя них порід

Насіння вільхи, берези, в'язових, липи, граба, та багатьох інших деревних і чагарникових рослин зберігають у герметично закупореній скляній або металевій тарі. Насіння клена та ясена до стратифікації зберігають у дерев'яних ящиках шаром до 20 см.

У дерев'яних ящиках зберігають також насіння кісточкових порід, липи та бруслини, чергуючи насіння (3...5 см) з піском (2...З см)

Насіння різних видів горіха просушують до потрібної вологості і зберігають в добре провітрюваних прохолодних приміщеннях в ящиках, мішках чи засіках. Тривалий час горіхи можна зберігати в холодильниках при температурі 0°С.

Насіння берези зберігають переважно в прохолодних приміщеннях у герметично закритій скляній або металевій тарі. Зберігання прн температурі 4 С і вологості 4...7% у прохолодних сухих приміщеннях у дерев'яних ящиках, де шари насіння завтовшки 4 см перекладають газетним або обгортковим папером; у підвішених до стелі мішках у сухих прохолодних приміщеннях.

Насіння бука також можна зберігати різними способами. в ящиках у суміші з вологим піском або тирсою у прохолодних приміщеннях при температурі повітря +5...7°С; у неглибоких ящиках і льодовнях; товщина шару насіння при цьому не перевищує 7 см; у лісі на поверхні ґрунту під снігом, де шари насіння завтовшки 5...6 см чергуються зі шарами снігу завтовшки 10 см. Купу накривають шаром листя завтовшки 10 см і шаром снігу -25...30 см; іноді листя не кладуть. Сніг накривають листям або тирсою для попередження його швидкого танення.

Жолуді дуба під час зберігання потрібно попереджати зараження жолудів грибковими захворюваннями внаслідок високої вологості навколишнього середовища і власне жолудів. Для цього на зимове зберігання жолуді доцільно закладати не шарами, а в суміші з піском (1 частина жолудів і 2 частини піску).

Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезинфікованих неопалюваних добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі корзини, дерев'яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду, і 10 см - при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см.

Оптимальний режим зберігання жолудів - температура від 0 до З С, необхідна вологість та помірна аерація.

Слід пам'ятати, що жолуді при високих температурі та вологості, здатні проростати одразу після достигання.

Велику кількість жолудів зберігають у траншеях, ямах, під листям і снігом у лісі. Жолуді також зберігають у підвалах, овочесховищах, погребах, спеціально побудованих жолудесховищах, у льодових сховищах, у проточній воді та деякими іншими способами.