- •1) Опишіть особливості початку розвитку лісового насінництва в Європі. Виникнення перших фірм по заготівлі насіння та веденні обліку і контролю за якістю насіння.
- •2) Основні аспекти та завдання лісового насінництва.
- •3)Особливості морфологічної будови лісового насіння. Типи насіння і плодів лісових культур.
- •4)Які фактори впливають на плодоношення лісових культур?
- •5.Періодичність плодоношення, від чого воно залежить, і в чому проявляється?
- •6.Періодичність плодоношення основних лісоутворюючих порід та їх особливість
- •7.Врожайність насіння основних лісоутворюючих порід.
- •8.Як впливає на врожайність лісових порід густота деревостану?
- •9 . Як впливає на плодоношення лісових порід родючість грунту?
- •10 Як впливає на плодоношення лісових порід погодні умови?
- •12. Що таке довготерміновий прогноз врожайності деревних порід?
- •13)Які екологічні умови необхідні для того щоб відбулося плодоношення деревних порід.
- •14)Способи короткотермінового прогнозу врожайності деревних порід?в чому вони полягають.
- •15. Які умови потрібні для проростання насіння.
- •16. Який вихід чистого насіння з лісонасінної сировини Сзв, Ялє, Мдє та інших шпилькових порід?
- •Фізіологічна і врожайна стиглість деревних порід.
- •На які групи за строками достигання насіння діляться деревні породи? Наведіть приклади.
- •20. Строки збирання насіння деревних порід України
- •21.Як впливають економічні фактори на строки та інтенсивність плодоношення
- •22.Періодичність плодоношення,якими факторами вона обумовлюється….
- •23. Яке допустиме розходження в масі двох проб може бути при визначенні маси 1000 насінин?
- •25.При яких умовах вважається закінченим аналіз на визначення вологості насіння ?
- •26.Класифікація плодів та насіння деревних порід
- •27.Основні положення насіннєвого контролю та правила відбору середніх зразків насіння для визначення їх посівних якостей.
- •28.Способи поширення плодів і насіння деревних порід
- •31)Особливості отримання насіння з соковитих плодів. Орієнтований вихід насіння.
- •32)Прийом середнього взірця на лісонасіннєвій станції.
- •33. Що таке стан вимушеного і глибокого спокою насіння? Які фактори його спричиняють.
- •34. Тара для зберігання насіння.
- •35.Одержання насіння зі сухих плодів
- •36. Спостереження за насінням під час зберігання.
- •37. Якими ознаками характеризуються посівні якості насіння? Як вони визначаються?
- •38. Особливості зберігання резервного фонду насіння.
- •43.Оформлення відбору середнього взірця та відправлення його на аналіз.
- •44 Способи підготовки насіння до сівби
- •45. Розмноження та відтворення дерев і чагарників
- •46. Виділення вихідного зразка.
- •47. Опишіть технологію переробки лісонасіннєвої сировини хвойних порід.
- •48.Типип спокою насіння, його причини та подолання.
- •49. Особливості визначення чистоти насіння.
- •50. Основні способи та технологія зберігання насіння листя них порід
- •51. Обстеження лісонасіниих об'єктів перед заготівлею насіння та оцінка його якості.
- •52. Вологість насіння та особливості її визначення.
- •53. Основні способи та технології зберігання насіння хвойних порід.
- •54.У насінництві основних лісо утворюючих порід існує два напрями переведення на генетико-селекційну основу - популяційний і плантаційний.
- •55. Визначення вологості насіння за допомогою “кобальтового” папірця.
- •56. Класифікація органічного спокою насіння.
- •58. Визначення маси 1000 насінин.
- •59. Обладнання та пристрої для заготівлі лісо насіннєвої сировини:
- •Модуль номер №2 питання 1-25
- •1. Умови зберігання життєздатності насіння.
- •2. Особливості спокою насіння лісових деревних рослин.
- •4. Особливості транспортування лісового насіння.
- •6. Після визрівання насіння знаходиться в стані вимушеного або глибокого
- •9.Осовний спосіб підготовки насіння до сівби
- •10. Лісівничо- лісокультурне і біологічне значеннягеографівчних культур Історія створеня географічних культур
- •11) Загальні засади лісо насіннєвого районуванн
- •12.Лісонасінне районування осн.
- •13. .Напрями розвитку лісонасіннєвої справи.
- •14. Засади форми лісонасіневої бази на підприємствах лісового комплексу Українм
- •15)Селекційно-генетична характеристика лісового насіння.
- •16.Селекційна оцінка та відбір господарсько цінних дерев і насаджень.
- •17. Плюсові, нормальні та мінусові дерева ти насдження.
- •18.Лісонасінні ділянки та плантації
- •19.Плюсові,нормальні, мінусові насадження
- •20.Тимчасові лісонасінні
- •21.Селекціцно-генетичні ознаки насіння
- •22 Генетична оцінка плюсових дерев і насаджень.
- •23. Лісовий генофонд
- •25.Архівно-маточна плантація
43.Оформлення відбору середнього взірця та відправлення його на аналіз.
Відбір середнього зразка здійснює лісничий, помічник лісничого чи інші спеціалісти лісового господарства. Середні зразки відбирають не пізніше ніж через 10 днів після завершення формування партії насіння.Відбір середнього зразка оформляють актом відповідної форми, де зазначають назву господарства, прізвища осіб, які оглядали партію насіння. Акт підписують усі особи, що брали участь у відборі середнього зразка. Акт складають у трьох примірниках: перший залишається в господарстві. Яка заготовила насіння, другий разом з актом відбору, етикеткою та середнім зразком відправляють в лісонасіннєву інспекцію. Третій передають у бухгалтерію для списання насіння.
Середній зразок відправляють на лісонасіннєву станцію з актом, етикеткою та копією паспорта у термін, який не перевищує 2 діб з часу його відбору.На відібраний середній зразок для попереднього визначення якості насіння складають лише акт відбору з поміткою «Попередній аналіз», потім середній зразок разом з актом відправляють на зональну лісонасіннєву станцію.При поступленні середнього зразка на аналіз перевіряють наявність документів, правильність їх заповнення, оглядають цілісність тари. Визначають відповідність маси середнього зразка масі однорідної партії. Від якої він відібраний і т. д. У разі недотримання встановлених вимог лісонасіннєва станція аналіз середнього зразка не виконує, про що в 3-денний термін ставить до відома відправника із вказанням причин неприйняття насіння на аналіз.
44 Способи підготовки насіння до сівби
Підготовка насіння до сівби - технологічний комплекс заходів, що забезпечують: а) подолання глибокого насінного спокою; б) стимулювання проростання насіння; в) прискорення росту сходів; г) знищення шкідників і хвороб, їхніх личинок та збудників.Стратифікація - найбільш відомий та ефективний спосіб подолання ендогенного чи комбінованого спокою насіння. Слово «стратифікація» походить від латинського хІгаШт, що означає шаруватий. Під стратифікацією розуміють спосіб підготовки насіння до висівання шляхом перешаровування його піском, торфом, тирсою тощо. Однак, як показує досвід, доцільніше не перешаровувати, а перемішувати насіння зі субстратом. При цьому субстрат відокремлює насінини одну від одної, запобігаючи поширенню грибкових захворювань.Стратифікують насіння у траншеях, у мішках з нещільної тканини під снігом (снігування), в поліетиленових мішках, поміщених у холодильні камери, в ящиках, що зберігаються у спеціально обладнаних льохах чи підвалах. У траншеях стратифікують більші партії насіння великих розмірів. Залежно від режиму стратифікації використовують зимові промерзаючі (холодні), зимові непромерзаючі (теплі) та літні траншеї. У холодних траншеях стратифікують насіння з періодом спокою до 3-4 місяців, яке потребує дії температури вище 0°С протягом порівняно короткого періоду часу. Траншеї влаштовують па сухому підвищеному місці завглибшки 60 см та завширшки 100 см. Суміш насіння зі субстратом засипають шаром 30...35 см на дно траншеї, вимощене дошками. Кожних 10 днів суміш перелопачують і зволожують. Перед настанням морозів траншею накривають дошками та соломою шаром 10...25 см. Після настання морозів шар соломи потовщують до 50 см, засипаючи її снігом. Для того щоб затримати танення снігу навесні, його накривають шаром тирси або тієї ж соломи (рис. 5.1, а). Для відтавання насіння траншеї відкривають за декілька днів до висівання. У теплих траншеях стратифікують насіння з періодом підготовки понад 3^1 місяців, яке потребує плюсової температури протягом зимового періоду. На дно траншеї завглибшки 80... 100 см і завширшки 100 см кладуть дошки на підкладки заввишки 20...25 см. У траншеї через кожні два метри влаштовують вентиляцію, використовуючи для цього вентиляційні труби або пучки хмизу чи очерету діаметром 20...30 см та заввишки 2 м. На влаштований на дні траншеї настил насипають шар субстрату завтовшки 10 см, після чого траншею заповнюють сумішшю насіння зі субстратом. Зверху траншею накривають дошками та шаром соломи завтовшки до 50...70 см, накриваючи її снігом завтовшки 35...40 см Стратифікацію в снігу, або снігування, застосовують для насіння багатьох деревних порід, підготовка до проростання яких потребує дії низьких температур. Снігування ефективне не тільки для насіння з глибоким, але й з вимушеним спокоєм, внаслідок чого зростає його енергія проростання та підвищується ґрунтова
Снігують насамперед дрібне насіння хвойних (сосна, ялина, ялиця, модрина та ін.) і листяних (жимолость татарська, ірга, карагана та ін.) порід. Для цього насіння засипають у мішки з цупкої
