1) Опишіть особливості початку розвитку лісового насінництва в Європі. Виникнення перших фірм по заготівлі насіння та веденні обліку і контролю за якістю насіння.

Початок розвитку лісового насінництва, як галузі лісового господарства, безпосередньо пов'язаний з веденням суцільно-лісосічного способу господарювання і відноситься до кінця 18 століття. Саме тоді почалися планомірні рубки лісу в Західній Європі, в зв’язку з чим і виникла необхідність заліснення звільнених з-під лісу ділянок. З цією метою починають заготовляти насіння, яке з початку висівали безпосередньо на зрубах, а згодом почали використовувати як вихідний матеріал для вирощування садибного матеріалу (сіянців, саджанців) в лісових розсадниках. Спочатку на зрубах листяних лісів садили лише саджанці сосни та ялини. Зі збільшенням обсягу лісокультурних робіт звичайно зростали потреби в насінні цих порід, тому почали з’являтися перші насінницькі підприємства, які найбільшого розповсюдженя набули в першій половині позаминулого століття. Перша насінницька фірма була заснована в 1789 році Дармштадті (Німеччина). Пізніше такі підприємства з’явилися в Австрії (1815), Сілезії (1820), Чехії (1910). На якість насіння та інші показники на перших початках не звертали увазу , бо треба було «як дешевше та більше заготовити лісонасінної сировини та з найбільшою вигодою продати насіння». Тільки пізніше почали звертати увагу на якість і інші показники насіння через конкуренцію між окремими фірмами.

2) Основні аспекти та завдання лісового насінництва.

Основним завданням лісового насінництва є отримання достатньої кількості насіння лісових деревних рослин з цінними спадковими властивостями і високими посівними якостями для штучного відновлення насаджень з цих рослин та лісорозведення.

Розрізняють два аспекти лісового насінництва:

1. біологічний (розвиток, метаболізмний процес);

2. технологічний (заготівля лісонасінної сировини, зберігання, тривале зберігання насіння, переробка лісонасінної сировини)

3)Особливості морфологічної будови лісового насіння. Типи насіння і плодів лісових культур.

Насіння квіткових рослин різноманітне за формою і розмірами. Насінина може досягати кількох десятків сантиметрів (пальми) і бути майже непомітною (орхідні, вовчок), мати кулясту, видовжено-кулясту, циліндричну або іншу форму. Завдяки такій формі забезпечується мінімальний контакт поверхні насінини з навколишнім середовищем. Це полегшує їм витримувати несприятливі умови.

В квіткових рослин плід формується з насіннєвої бруньки, стовпчика та зав'язі. Після запліднення насіннєвої бруньки із стінок зав'язі утворюється навколоплідник, який може бути дерев'янистим, твердим (у сім'янок, горішка), м'яким, соковитим (у ягоди). Власне насіння утворюється із насіннєвої бруньки.

Розрізняють такі типи плодів:

За кількістю насіння плоди поділяють на однонасінні, які, як правило, не розкриваються, та багатонасінні, які розкриваються.

4)Які фактори впливають на плодоношення лісових культур?

Основними чинниками зовнішнього середовища, які впливають на плодоношення є освітлення, живлення і тепло. Зі зростанням інтенсивності освітлення початок плодоношення пришвидшується, збільшується врожай і маса насіння. У гірших лісо рослинних умовах період репродуктивної здатності дерев починається раніше, з підвищенням трофності грунту понад оптимальну величину початок плодоношення настає дещо пізніше. У південних районах деревні породи починають плодоносити раніше, ніж особини того ж виду, які зростають у північних районах. У лісових культурах рослини досягають стадії зрілості раніше, ніж у природних насадженнях. Це зумовлене ліпшими умовами для зростання у штучних деревостанах, де дерева менше конкурують між собою за світло вологу та живильні речовини. На початок плодоношення впливає місце зростання дерев . У дерев, що ростуть окремо або на узліссі, плодоношення рясніше і настає раніше, ніж у дерев, які зростають у зімкнутих насадженнях, де гірші умови живлення та освітлення.