
- •Загальні вказівки
- •Лабораторна робота 1. Дослідження методів розв’язання транспортних задач
- •Теоретичні відомості
- •Типи моделей
- •Завдання для виконання
- •Порядок виконання
- •Порядок виконання
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Інсталяція засобу поиск решения.
- •Засіб поиск решения
- •Аналіз результатів
- •Можна вибирати декілька типів звітів одночасно. Моделі оптимізації
- •Оптимізація моделі за допомогою засобу Поиск решения
- •Завдання для виконання
- •Математична модель задачі.
- •Розв’язання задачі
- •Варіанти завдань
- •Загальний час роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження можливостей побудови маршруту руху транспортних засобів
- •Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Порядок виконання завдання
- •Порядок виконання завдання
- •Дані системи gps
- •Маршрути руху
- •Контрольні питання
- •Internet - це обширна комп'ютерна мережа, яка включає комп'ютерні вузли, розміщені по всьому світу і сполучені один з одним за допомогою різних засобів зв'язку.
- •2. Ресурси Internet
- •3. Сервер
- •4. Сервіс-провайдер
- •5. Маршрутизатори
- •6. Хост-комп'ютери
- •7. Сервіси (служби) Internet
- •8. Протоколи Internet
- •9. Адресація в Internet. Ip-адреси
- •10. Браузер
- •11. Адресний рядок
- •12. Рядок стану
- •13. Команди управління браузером
- •14. Закладки
- •15. Журнал відвідувань
- •16. Пересування за гіперпосиланнями
- •17. Механізми пошуку в Internet.
- •Завдання для виконання
- •Порядок виконання завдання
- •Контрольні питання
- •Література
9. Адресація в Internet. Ip-адреси
Унікальні номери, які використовуються для ідентифікації комп'ютерів, підключених в Internet, називаються IP-адресами.
IP- адреса складається з 4 номерів (кожний з них за своєю величиною не більше числа 255 в десятковому численні). Вони відокремлені один від одного крапками.
Наприклад, 192.33.31.22,
де:
крайнє ліве число (192) позначає номер великої мережі;
числа, які стоять праворуч (33.31), означають більш дрібні ділянки мереж;
крайнє число праворуч (22) позначає номер конкретного комп'ютера.
Доменні адреси. З IP-адресами існує багато проблем. Вони не є інтуїтивно зрозумілими і тому дуже важко запам'ятовуються. Щоб полегшити розуміння адреси, для ідентифікації ділянок мережі почали використовувати спеціальні назви (домени). Їх об'єднують в одне загальне ім'я, що складається з частин (сегментів), відокремлених один від одного крапками. Наприклад, khadi.kharkov.uа. Таке ім'я називається доменним (іноді також говорять URL або Uniform Resource Locator).
На відміну від IP-адреси, доменна адреса звичайно:
починається з назви протоколу, відокремленого від решти частини імені двокрапкою і двома похилими рисками (http://);
потім іде назва організації, яка підтримує даний вузол (WWW.khadi.kharkov);
суфікс позначає тип організації або країну, в якій знаходиться вузол (.ua).
Наприклад, адреса http://www.khadi.kharkov.ua позначає:
http:// - Доступ до вузла здійснюється за допомогою протоколу http;
www - Вузол знаходиться на Web вузлі;
khadi.kharkov - Вузол належить Харківському національному автомобільно-дорожньому університету, розташованому в місті Харкові;
.ua - Вузол знаходиться в Україні.
Суфікси доменних імен (домени верхнього рівня) можуть багато розказати про кожну конкретну адресу.
Використовуються такі суфікси:
.com - комерційні домени, тобто ці адреси належать фірмам або компаніям;
.edu - означає учбову установу;
.gov - домен верхнього рівня, для комп'ютерів урядових структур;
.mil - відноситься до військового відомства;
.net - відноситься до установ, які управляють мережами;
.org - як правило, використовується для приватних компаній, які не підходять до вищезгаданих категорій.
Для країн існують особисті домени верхнього рівня, які указують на назву країни.
Наприклад:
.uа - Україна;
.ru - Росія;
.de - Німеччина;
.ch - Швейцарія;
.it - Італія.
Можна використовувати скорочену форму введення доменної адреси без вказівки протоколу. При цьому передбачається робота за протоколом типу http (Hyper-Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпертексту), який автоматично додається до вказаної адреси. У відповідь на цей запит сервер знаходить потрібну сторінку і відправляє її користувачу.
10. Браузер
Браузер (оглядач Internet) - це програма, яка встановлюється і працює на комп'ютері і допомагає подорожувати по Internet.
Передаючи інформацію з Internet до користувача, і від користувача в Internet, браузер використовує сучасну комп'ютерну архітектуру «клієнт/сервер», в якій браузеру відводиться роль візуального і звукового елементу зв'язку між Internet і людиною, а сервером є віддалений комп'ютер із специфічними програмами, який, обробляючи запити клієнта, виконує всю решту роботи: аналіз запиту, пошук інформації, формування відповіді тощо.
Прийнято говорити, що браузер - це програма-клієнт, призначена для інтерактивної роботи з користувачем.
Додатково на браузер покладають і інші обов'язки, наприклад, обробку електронної пошти і роботу з телеконференціями. Як багатофункціональну програму, браузер можна використовувати і в автономному режимі - без підключення до Internet (режим Off-line) - для перегляду HTML-документів або малюнків у форматах GIF, JPG та ін.
Одним з найпопулярніших браузерів є продукт фірми Microsoft – Internet Explorer.
Браузер
можна викликати різними способами,
найбільш простий для користувача -
клацнути
по значку браузера на Робочому столі
(
),
або
вибрати браузер в Головному
меню операційної
системи.
Домашня сторінка (головна сторінка, Home page) - це адреса початкової сторінки, встановлена при настройці браузера. З цієї адреси завантажується перша сторінка при запуску браузера.