4. Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах.

Епідеміологічний нагляд ( інфекційний контроль ) за внутрішньолікарняною інфекцією включає облік, реєстрацію захворювань, розшифровування етіологічної структури, вивчення циркуляції патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. У цю роботу входить контроль за здоров'ям медичного персоналу (захворюваність і носійство епідеміологічно небезпечних мікроорганізмів). Складовою частиною епідеміологічного нагляду є контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів у лікувально-профілактичних закладах.

У кожній лікувально-профілактичній установі 1 раз на місяць проводять аналіз захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції і розробляють конкретні рекомендації з виконання профілактичних і протиепідемічних заходів. Найбільш поширеними нозологічними формами, які підлягають реєстрації, є генералізовані форми (сепсис, менінгіт, остеомієліт), пневмонії (у пологових

закладах, відділеннях новонароджених і недоношених, у дитячих стаціонарах, у реанімаційних відділеннях лікарень), захворювання шкіри і підшкірної основи (піодермія, абсцес, флегмона), омфаліт, кон'юнктивіт, отит, мастит, ендометрит, ранова післяопераційна інфекція, гострі кишкові захворювання встановленої і невстановленої етіології, уретрит, цистит, пієлонефрит.

Звичайно, епідеміологічне обстеження проводиться епідеміологом за участю завідувача відділення і заступника головного лікаря лікарні при наявності трьох і більше випадків внутрішньолікарняних інфекцій і кожного випадку сепсису.

В інших випадках обстеження виконують заступник головного лікаря за участю лікаря і куратора. На кожне внутрішньолікарняне інфекційне захворювання заповнюють "екстрене повідомлення", яке передають в санепідемстанцію. Виявленого інфекційного хворого переводять в окрему палату (ізолятор), а потім в інфекційну лікарню. Хворі з гнійно-септичними інфекціями повинні бути переведені в спеціалізоване відділення гнійної хірургії.

5. Оброблення рук до і після виконання маніпуляції. Оброблення рук і слизових оболонок в разі контакту з біологічними рідинами.

Гігієнічна дезінфекція рук проводиться з метою зменшення кількості патогенних мікроорганізмів на шкірі рук, застосовується у таких випадках:

- перед прямим контактом з пацієнтом;

- перед виконанням інвазійних процедур;

- до та після маніпуляцій з ранами і катетерами;

- до і після вдягання рукавичок;

- після контакту з біологічними рідинами організму чи після можливого

- мікробного осіменіння;

- перед процедурами пацієнтам з ослабленим імунітетом;

- перед обстеженням чистої ділянки після контакту з контамінованою

- ділянкою тіла тощо.

Є два способи гігієнічної дезінфекції рук: гігієнічне миття рук та оброблення (протирання) рук антисептиком.

Гігієнічне миття рук— це миття рук за допомогою води та мила або іншого мийного засобу, що містить антисептичний препарат. У результаті гігієнічного миття видаляється більша частина транзиторної мікрофлори, проте навіть при рутинному митті деякі ділянки шкіри (внутрішні поверхні, кінчики пальців) залишаються контамінованими.

Оброблення рук антисептиком частіше застосовується на практиці і за результатами лабораторних досліджень є більш ефективним. Руки протирають достатньою кількістю антисептичного засобу без додавання до нього води до початку та під час процедури (найчастіше це препарат на основі комбінації спиртів з різноманітними антисептичними добавками), щоб шкіра залишалась вологою протягом І необхідного часу експозиції (від 30 до 60 с — залежно від рекомендацій виробника).

Найбільш ретельно при цьому потрібно обробляти нігті та кінчики пальців.

Гігієнічне оброблення рук (з використанням антисептика) після виконання медичних маніпуляцій повинно проводитись перед миттям, а не навпаки, щоб уникнути контамінації навколишніх поверхонь виливанням забрудненої води. Під час догляду за пацієнтами з інфекціями, викликаними спороутворюючими бактеріями (наприклад, Clostridium difficile), використання тільки антисептичних засобів без попереднього миття рук не забезпечить надійної деконтамінації у зв'язку з тим, що вони не мають спороцидної активності. У таких випадках, а також якщо шкіру необхідно очистити від видимих забруднень (у тому числі органічного походження), попереднє гігієнічне миття рук є обов'язковим заходом перед обробленням рук антисептиком.

Важливою умовою ефективності гігієнічного оброблення рук є дотримання таких правил:

- при проведенні гігієнічної дезінфекції рук шляхом протирання спиртовим антисептиком необхідно нанести засіб на долоню однієї руки та розтирати по всій поверхні кистей та пальців обох рук до їх повного висихання;

- при митті рук їх спочатку треба змочити водою, потім нанести необхідну кількість засобу і ретельно протирати руки щонайменше протягом 15 с, щоб обробити всю поверхню кистей та пальців; потім вимити руки водою та ретельно висушити їх з допомогою одноразового рушника, який використати для закриття крана;

- доцільно користуватися невеликими кусками мила та застосовувати підставки у вигляді решіток для його швидшого висихання;

- не рекомендується використовувати багаторазові рушники з тканин.

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруднення їх біоматеріалом пацієнта під час надання їм медичної допомоги, повинно кваліфікуватись як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ або інший збудник інфекційного захворювання.

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруднення їх біоматеріалом пацієнта під час надання їм медичної допомоги, повинно кваліфікуватись як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ або інший збудник інфекційного захворювання.

Якщо контакт з кров'ю, іншими біологічними рідинами чи матеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), потерпі-лий повинен:

зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

видавити кров із рани;

ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70%-й розчин етило-вого спирту, 5%-ю настоянкою йоду при порізах, 3%-м перекисом водню);

ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70%-м розчином етилового спирту;

на рану накласти пластир, надіти напальчник;

при необхідності продовжувати роботу - одягти нові гумові рукавички;

терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

У випадках забруднення кров'ю або іншими біорідинами без ушкодження шкіри:

обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (3%-й розчин перекису водню, 3%-й розчин хлораміну);

промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

У разі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки:

ротової порожнини - прополоскати 70%-м розчином етилового спирту;

порожнини носа - закапати 30%-м розчином альбуциду;

очі - промити водою (чистими руками), закапати 30%-м розчином альбу-циду.

Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05%-й розчин перманганату калію.