- •Санітарно-протиепідемічний режим: мета, завдання, засоби забезпечення.
- •Санітарно-протиепідемічний режим процедурного кабінету
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Санітарно-протиепідемічний режим їдальні
- •Генеральне прибирання в асептичних приміщеннях
- •Внутрішньолікарняні інфекції: проблеми, способи передачі.
- •Групи ризику. Фактори, що впливають на можливість інфікування.
- •Класифікація предметів навколишнього середовища щодо ризику поширення влі:
- •Інфекційний контроль у лікувально-профілактичних закладах.
- •Оброблення рук до і після виконання маніпуляції. Оброблення рук і слизових оболонок в разі контакту з біологічними рідинами.
- •Значення дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення в профілактиці внутрішньолікарняної інфекції.
- •Види, методи та режими дезінфекції в лікувально-профілактичних закладах.
- •Класифікація речовин, що застосовуються для хімічної дезінфекції: ( дезінфекційних речовин )
- •Приготування і використання дезінфекційних розчинів: 10 %, 1 %, 0,5 % хлорного вапна, 0,5 % 1 %, 3 %, 5 % розчинів хлораміну. Правила приготування дезінфікуючого розчину хлорного вапна:
- •Правила зберігання хлоровмісних розчинів.
- •Правила техніки безпеки при роботі з хлоровмісними розчинами.
- •Характеристика сучасних засобів дезінфекції (ахд-2000, бонадерм, дезактин, кутасепт, сайдекс, стериліум, сульфохлорантин, хлорантоїн тощо).
- •Методичні вказівки щодо застосування засобу "Дезактін" з метою дезінфекції об’єктів та достерилізаційного очищення виробів медичного призначення
- •Загальні положення
- •1.1. Назва засобу - дезінфекційний засіб "Дезактін" за
- •1.3. Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин, мас. %:
- •Способи застосування засобу з метою дезінфекції
- •4. Застережні заходи при роботі із засобом
- •Дезінфекція предметів догляду за пацієнтом.
- •.Дезінфекція і утилізація одноразових медичних виробів.
Санітарно-протиепідемічний режим їдальні
У лікарнях частіше існує централізована система приготування їжі, при якій у харчоблоці готують їжу для всіх відділень лікарні, а потім доставляють її у роздавальну відділення в емальованому промаркованому посуді з кришками ("1-а страва", "2-а страва", "3-я страва").
Для їдальні виділяється простора кімната залежно від кількості хворих у відділенні. Столи у їдальні мають бути з пластиковим покриттям або дерев'яними, накритими зверху клейонками. Роздавальну оснащують електроплитою для підігрівання їжі, шафами для зберігання столового посуду, одноденного запасу хліба, цукру, холодильником, електрокип'ятильником, трьома раковинами з подачею холодної і гарячої води (1-а — для знежирення посуду, 2-а — для дезінфекції, 3-я — для промивання чистою водою), посудом для відходів. Ходячие больные принимают еду в буфетной. Роздачу їжі здійснює буфетниця, а допомагає їй чергова медична сестра, яка годує тяжкохворих у ліжку. Перед роздачею їжі буфетниця надягає чистий халат. Окремий спецодяг буфетниця використовує для доставки приготованих страв із харчоблоку у відділення, миття використаного посуду, а також для прибирання приміщень.
Прибирання у їдальні і роздавальній здійснюється тричі на день: після сніданку, обіду і вечері вологим способом із застосуванням дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання проводять 1 раз у 7 днів.
Після їжі зі столів прибирають посуд, столи протирають спочатку ганчіркою, змоченою у дезінфекційному розчині, потім серветкою, зволоженою водою, далі — сухою. Для прибирання використовують промаркований інвентар. Залишки їжі складають у спеціальне емальоване відро, на 30 хв засипають хлорним вапном (200г/кг), перемішують потім виливають у каналізацію. Відра обробляють 2 % розчином соди. Після цього проводять вологе прибирання підлоги. Використані серветки, ганчірки, замочують у дезінфекційному розчині, ополіскують водою, висушують і зберігають у спеціально відведеному місці.
У приміщенні їдальні на видному місці має бути інструкція про миття і дезінфекцію посуду:
Механічне видалення залишків їжі;
Знежирюють використаний посуд у гарячій воді з додаванням гірчичного порошку, в 2% р -ні NaHCO3 или в миючому розчині при т-рі 450;
Знезараження у 1 % розчині хлорного вапна при т-рі 500 – 30 хв;
Промити гарячою водою, сполоснути
5. Просушити в сушильній шафі у вертикальному положенні; 6. Ганчірки, мочалки після миття посуду замочують в 1% хлораміну на 1 годину.
Для миття посуду можуть використовуватися посудомийні комбайни, в яких чисто вимитий посуд висушується при температурі 70 °С.
Чистий посуд (тарілки, виделки, ложки, склянки) зберігають у сухому вигляді на стелажах.
Генеральне прибирання в асептичних приміщеннях
Генеральне прибирання проводиться в операційних залах, пологових залах, палатах новонароджених, перев'язувальних та процедурних кабінетах, палатах інтенсивної терапії, реанімації, загальних палатах за принципом вирішальної дезінфекції не рідше 1 разу на тиждень. В індивідуальних пологових залах — щоразу після пологів, у загальних пологових залах — через кожні 3 дні; у палатах новонароджених — через кожні 3 дні; у планових операційних — не рідше 1 разу на тиждень, але при великому навантажені на операційний зал — наприкінці робочого дня; в ургентних операційних — по закінченню чергування; у гнійних операційних — наприкінці робочого дня; у перев'язній чистій — 1 раз на тиждень; у гнійній перев'язній — 1 раз на тиждень, а при великому потоці хворих — частіше; у маніпуляційному кабінеті — 1 раз на тиждень.
Найчастіше для дезінфекції використовують 6 % розчин пероксиду водню з 0,5 % розчином мийного засобу ("Лотос", "Біолот", "Біомий").
Генеральне прибирання обов'язково потрібно проводити у захисному одязі (технічний халат, шапочка чи косинка, захисні окуляри, маска чи респіратор, гумові рукавички).
Для проведення прибирання необхідно мати: відро для дезінфекційного розчину, відро для чистої води, гідропульт або автомакс для розпилювання дезінфекційного розчину, щітку, швабру, ганчірку (З шт.), драбину.
Усе обладнання та засоби, за допомогою яких проводилось генеральне прибирання підлягають дезінфекції.
Зберігаються у недоступному для хворих місці.