5. Економічні системи

Діяльність людини у суспільстві дуже багатогранна: культура, наука, релігія, політика, ідеологія. Основою будь – якої діяльності людини та суспільства у цілому є економічна діяльність, тому що вона:

- складає умови для інших відносин;

- призводить до змін відносин людей з природою та між собою;

- її рівень визначає становище людини у суспільстві.

Економічна діяльність – це господарська діяльність, яка пов’язана з виробництвом матеріальних благ та задоволення індивідуальних і суспільних потреб. Суспільне виробництво – це цілеспрямована діяльність людей, метою якої є задоволення їх потреб, у цьому процесі взаємодіють основні фактори виробництва.

Закони попиту та пропозиції показують залежність попиту та пропозиції від ринкової ціни, яка регулює спів відношення одного від іншого, а також економічні відносини продавців та покупців. На ринку існують дві стандартні ситуації:

1. Ринкова ціна зростає, при цьому попит зменшується, а пропозиція зростає таким чином, що виграють або виробники або продавці;

2. Ціни на товари знижуються, відповідно розширюється попит і зменшується обсяг простою, виграють продавці та споживачі.

Первинне виробництво складається з чотирьох етапів:

1. виробництво;

2. розподіл;

3. обмін;

4. споживання.

Виробництво – безпосередній процес створення життєвих благ.

Розподіл – отримання в грошовій формі відшкодування внеску у процес виробництва( підприємницький дохід, позиковий відсоток, рента, заробітна плата тощо).

Обмін – опосередкований грошовий обмін продуктами різних сфер діяльності людини.

Споживання – безпосередній процес задоволення суспільних потреб( виробничих та особистих).

У процесі суспільного виробництва відбувається поєднання основних факторів, без яких воно неможливе: земля, праця, капітал421 людства;

2) земля – поле діяльності людей, їх господарська діяльність( сільськогосподарські угіддя, ділянки під будівництво, населені пункти, засвоєння природних ресурсів).

Праця – це цілеспрямована, свідома діяльність людей, метою якої є створення життєвих благ.

Капітал – вартість матеріально – речових факторів виробництва, а також тимчасово залучених грошових коштів, тобто інвестицій.

Підприємницька діяльність – це здатність до отримання максимального ефекту від використання основних факторів виробництва з мінімальними витратами та ризиком.

Для того щоб суспільне виробництво існувало постійно розвиваючись, повинна існувати певна система економіки, яка цьому сприяє.

Система – це сукупність певних систем або підсистем і зв’язки між ними, якій властиві ознаки цілісності: організованість, наявність інтеграційних властивостей і функцій, закономірність і загальна мета.

Економічна система – сукупність усіх видів економічної діяльності та відносин між людьми у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл, обмін на споживчі товари та послуги, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства. Для системи взагалі, в тому числі й економічної, характерні такі властивості: структурність, цілісність, ієрархічність, функціональність, цілеспрямованість. Основними елементами економічної системи є:

1. продуктивні сили;

2. техніко – економічні відносини;

3. виробничі відносини, або відносини економічної власності;

4. господарський механізм.

2. Продуктивна система суспільства складається з двох елементів: засоби виробництва та робоча сила( засоби праці та предмет праці). Засоби праці бувають пасивні та активні. До пасивних належать: ділянки землі, будівлі, споруди, конструкції. До активних відносять: верстати, обладнання, науку, технології, машини, транспорт, інформаційний простір.

Засоби праці – це те, за допомогою чого людина перетворює речовину природи.

Предмети праці – це те, на що людина впливає за допомогою засобів праці. Предметами праці бувають: природна та штучна сировина, напівфабрикати, палива, мастила та т. ін.

Робоча сила – здатність людини до цілеспрямованої та свідомої діяльності з перетворенням навколишнього середовища з метою задоволення своїх потреб.

2. Техніко – економічні відносини – це відносини між людьми з приводу поділу та спеціалізації праці, поєднання факторів виробництва при створенні життєвих благ.

3. Виробничі відносини – це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживанням життєвих благ у суспільстві, які базуються на відносинах економічної власності.

4. Господарський механізм – це система підходів та заходів, спрямованих на ефективну організацію використання продуктивних сил суспільства з метою досягнення стабільності існування і стійкого розвитку економічного життя суспільства. Він складається з:

1. механізму використання економічного закону;

2. механізм розв’язання суперечностей економічної системи;

3. функція та спосіб реалізації;

4. механізм узгодження економічних інтересів;

5. функція розвитку людини і її потреб.

За історію людства склалися такі економічні системи: традиційна, ринкова, командна, змішана.