3. Нагромадження капіталу.

Сутність нагромадження капіталу зводиться до того яким чином підприємець використовує свій прибуток, який є перетвореною формою додаткової вартості (згідно дії закону вартості). Існують два види суспільного виробництва:

- просте

- розширене

Повторення процесу виробництва називається відтворенням (також просте та розширене).

При простому відтворенні додаткова вартість m переходить в потреби підприємця.

За сучасних умов така форма ведення господарства веде до краху підприємства, тому вони повинні частину прибутку вкладати у розвиток виробництва.

Для сьогоднішнього рівня існування виробництва характерне розширене відтворення.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств використовується певна система показників, яка складається з семи основних :

1) Продуктивність праці П_р вона визначається як: П_р=Q/T

Q – випуск продукції у грошовому виразі

T – середньо річна чисельність робітників і кількість годин реально відпрацьованих за певний календарний період (день, тиждень, декада, місяць, квартал, півріччя, рік).

Продуктивність праці розраховується на рівні бригади, цеху, підприємства.

Економічний сенс показника продуктивності праці – це кількість продукції у грошовому виразі (кількість грошових одиниць продукції) у розрахунку на одного середньо списочного робітника або за одну відпрацьовану годину (зміну).

2) Трудомісткість – зворотний до продуктивності праці.

3) Матеріаловіддача – це кількість створеної продукції у грошовому виразі на кожну грошову одиницю витрат предметів праці (сировина, матеріал).

М_в=Q/вартість предметів праці

4) Матеріаломісткість – зворотний показник. Показує скільки грошових одиниць витрачених предметів праці приходиться на одну грошову одиницю продукції.

5) Фондовіддача – показує скільки грошових одиниць продукції приходиться на одну грошову одиницю середньорічної вартості засобів праці.

Ф_в= Q/К_осн

6) Фондомісткість – показує скільки грошових одиниць вартості засобів праці втілено у кожну грошову одиницю виготовленої продукції.

7) Ефективність виробництва

Q – обсяг виготовленої продукції.

c + v – вартість авансованого капіталу.

4. Кругооборот та оборот капіталу. Виробничі фонди підприємства. Амортизація.

Капітал існує тільки під час руху. Капітал існує у наступних формах: індивідуальний, колективний, акціонерний, приватний, реальний, фіктивний, постійний, змінний, основний, оборотний, промисловий, торговий, грошовий, позиковий, авансований, діючий (функціонуючий) і т. ін.

Рух майбутнього капіталу починається з того моменту, як підприємець знаходить кошти, які складають авансований капітал.

К_ав = c + v

Як тільки починається процес виробництва капітал переходить до діючого.

K = c + v + m

Під час свого руху капітал проходить поступово три основні стадії

Основною є ІІ стадія, яка відбувається безперервно і саме на цій стадії відбувається зростання вартості за рахунок функціонування найманої робочої сили, тобто процес створення додаткової вартості. І і ІІІ стадії – це стадії обігу, які відбуваються час від часу, коли в цьому виникає потреба.

І ст. – грошовий (позиковий)

ІІ ст. – промисловий

ІІІ ст. – торговий

Капітал діючий крім розподілу на постійний і змінний ще й ділиться на основний і оборотний. Це виходить з того, що елементи капіталу по різному приймають участь у створенні продукту.

Структура капіталу.

Елементи, що складають основний капітал, переносять свою вартість на вартість знов створеного продукту, поступово, поетапно, не втрачаючи при цьому своїх споживчих властивостей і можуть приймати участь у багатьох технологічних циклах. З цієї їх властивості виходить поняття амортизації. Елементи, що складають оборотний капітал переносять свою вартість на вартість знов створеного продукту відразу повністю, втрачаючи при цьому свої споживчі властивості і для поновлення виробничого процесу вимагають додаткових кількостей цих споживчих вартостей.

Амортизація – це відшкодування витрат від зносу елементів основного капіталу. Знос існує у двох основних формах:

1. фізичний – виходить з того, що у процесі експлуатації елементи, що складають основний капітал, поступово втрачають свою вартість. Термін використання певного засобу праці вказано у його технічному паспорті. Відповідно до цього враховується середньорічна норма і маса амортизаційних відрахувань.

А= первісна ціна / строк служби

Н_А=А / первісна ціна *100 %

2. моральний знос. З середини 50-х рр. ХХ ст. з’являється поняття морального зносу, який проходить у двох напрямках:

- коли з’являються принципово нові засоби праці

- завдяки запровадженню нових технологій у галузях, які створюють засоби виробництва, знижується ціна вже діючих засобів виробництва, як результат – підвищення продуктивності праці.

Щоб подолати ще й моральний знос використовують метод прискореної амортизації, який виходить з того, що штучно скорочують термін експлуатації певного засобу праці, який позначено у технічному паспорті (наприклад замість 15 ставлять 8-10 р. замість 10 – 5-7 р. у залежності від галузі).

Норми амортизації по всіх групах засобів праці встановлює держава.