2.6. Нові породи, виведені в Україні

Породи великої рогатої худоби.

Українську червоно-рябу молочну породу створено в 1992 р. методом складного відтворного схрещування впродовж більше деся­ти років з використанням симентальської, червоно-рябої голштин- ської, монбельярдської і айрширської порід. Нова порода має центральний та південно-східний внутрішньопородні типи: вінни­цький, київський, прилуцький, харківський, черкаський заводські типи, заводські лінії Імпрувера 333471, Сьюприма 333470, Хановера 1629391, Шеврея 6241, Майєрдел Сайтейшна 1599075, Дон Жуана 7960 та 58 заводських родин.

Від корови Русалки 4725 держплемзаводу «Христинівський» упродовж трьох лактацій надоювали за 305 днів 10 489-13 672 кг молока. Забійні якості бугайців 15-місячного віку були на рівні 56 — 59 % забійного виходу.

Стандарт породи: І лактація — 3000 кг, II лактація — 3400, III лактація — 3800 кг молока; жирномолочність — 3,7 %; білковомо- лочність — 3,3 % Висота у холці первісток 132, повновікових корів. 1^7 см. Інтенсивність молоковіддачі — 1,6 кг/хв. Жива маса корів: І лактація — 500 кг, II лактація — 550, III лактація — 600 кг. Жива маса телиць 12-місячного віку — 280, бугайців — 350 кг; 18- місячного віку — відповідно 385 і 500 кг.

Подальша робота з молодою червоно-рябою породою полягає у консолідації породи за типом і продуктивністю. Порода створюва лась упродовж досить короткого строку — з 1978 по 1992 р. За такий час неможливо сучасними методами довести породу до високої кон­солідації. Тому потрібна робота з породою за комплексом ознак. Особливо слід враховувати її пристосованість до умов поширення, а також здійснювати селекцію за стійкістю до різних захворювань, у тому числі до лейкозу, маститів, захворювання кінцівок та ін., за міцністю конституції.

Порода високопродуктивна, потребує кращих умов годівлі, утри­мання, більш жорсткого відбору і цілеспрямованого добору. Ком­плекс зоотехнічно-організаційних заходів забезпечить консолідацію тварин нової цінної породи.

У країнська м'ясна порода (мал. 5) у 1993 р. в Україні було апробовано і затверджено м'ясну породу. Роботу з її створення було розпочато в 1961 р. у господарствах зон Лісостепу й Полісся. Методика, розроблена М.А.Кравченком, Ф.Ф. Ейснером, П.Л.Погребняком та ін., передбачала поетапне ство­рення породи на основі

складного відтворного

Мал. 5. Корова Волга 7659 української м'ясної породи

схрещування порід симентальської, сірої української, шароле та кіанської.

За добре розробленою схемою схрещування і організацією вироб­ництва впродовж короткого часу було отримано помісі першого й другого поколінь три- і чотирипородних тварин. Створені тварини відповідали вимогам розроблених стандартів, що дало можливість завершити формування двох внутрішньопородних типів: чернігів­ського (з більшою частиною кр.ові породи шароле) і придніпровсько­го (з більшою частиною крові породи кіанської), як проміжних ета­пів створення м'ясної породи. Ці типи було затверджено у 1979 р. Наступним етапом, як і передбачалося методикою, було об'єднання особливостей чернігівського і придніпровського типів, отримання запланованого бажаного генотипу породи, що мала 3/8 крові шаро­ле, 3/8 крові кіанської, 1/8 крові симентальської і 1/8 крові сірої української порід.

Селекційний процес при цьому був спрямований на поєднання бажаних якостей внутрішньопородних типів: великих розмірів, ви­сокої енергії росту і довгорослості — придніпровського, з добрими відгодівельними та м'ясними якостями, високою якістю м'яса — чер­нігівського типу, що й було досягнуто. Тварини української м'ясної породи характеризуються спокійним норовом, легким отеленням, пристосованістю до умов промислових комплексів і відповідають вимогам цільового стандарту (табл. 1).

Таблиця 1. Цільові стандарти української м'ясної породи

Показник	Значення показника
Жива маса, кг
повновікових бугаїв	1100
повновікових корів	600
телят при народженні	36-40
бугайців у віці, міс
8	280
12	400
15	500
18	570
телиць у віці, міс
8	260
12	340
15	400
18	440
Середньодобові прирости за період відгодівлі, г	1100
Маса туші, кг, не менше	350
Забійний вихід, %, не менше	60
Вихід жиру, %	2-3
Масова частка кісток у туші, %	17
Затрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.	6,5-7

Нова асканійська м'ясна порода формується на багатопородній основі: зебу х санта-гертруда х червона степова, зебу х герефорд х чер­вона степова, зебу х шароле х червона степова тощо.

Волинська м'ясна. Створена у 1994 р. В основу виведення во­линської м'ясної породи покладено метод складного відтворного схрещування місцевої чорно-рябої та червоної польської худоби з плідниками абердин-ангуської, герефордської та лімузинської по­рід. Порода характеризується високою енергією росту, високоросліс- тю, великою живою масою, масивністю мускулатури, червоною мас­тю, легкістю отелень, невибагливістю до кормів. Витрати кормів на 1 кг приросту становлять 6 — 8 кбрм. од.

Жива маса повновікових корів становить 500-550, бугаїв-плід- ників — 1000 кг, жива маса телят при народженні — 28-32 кг. За­бійний вихід — 65 %.

Створено лінії плідників Цебрика, Ямба, Мудрого, Красавчика, Сонного-Кактуса. Породу створювали на Поліссі та Прикарпатті: КСП «Зоря» Ковельського району, Ковельському відгодівельному господарстві та ін. Автори програми виведення породи: Т.С.Янко, С.В.Тулайдан, В.Ю.Потапчук, М.В.Зубець, В.П.Вуркат, Є.М.Доро- тюк, О.Г.Тимченко та ін.

Поліська м'ясна. Створена у 1999 р. методом складного відтвор­ного схрещування чернігівського, придніпровського м'ясних типів (як материнська основа) з помісними плідниками генотипу 1/2 абер- дин-ангуська х 1/4 шаролезька х1/4 симентальська і наближених до них. Порода створювалась у північних районах Рівненської, Волин­ської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської та інших областей.

Тварини безрогі, світлої масті, мають спокійний норов, отелення легкі. Жива маса дорослих корів — 550-600, бугаїв — 1000 кг. Се редньодобові прирости у бугайців — 1000- 1250 г, забійний вихід 65 % Витрати кормів на 1 кг приросту — 7-8 корм. од. Створено заводські лінії Іриса, Каскадера, Тонака, Омара, Лайнера, Пакета, В.-Селектора. Автори породи: С.С.Спека, М.В.Зубець, В.П.Буркат, Д.Т.Вінничук та ін.

Слід зазначити, що в Україні та інших зонах інтенсивно ведеться робота зі створення нових типів м'ясної худоби. Так, у степо­вій зоні створено укрупнений тип породи санта-гертруда шляхом як чистопородного розведення, так і з використанням схрещування з червоною степовою худобою та її помісями з шортгорнською породою (Ю.С.Мусієнко, 1993). Доведено дослідами і перевірено практикою, що на півдні України слід використовувати генофонд укрупненого типу санта-гертруда як для створення масиву племінного м'ясного скотарства нової асканійської м'ясної породи, так і для отримання тварин бажаного типу товарних стад для інтенсивної відгодівлі на комплексах. Потрібно також використовувати бугаїв-плідників зебу подібного походження (кубинський зебу, санта-гертруда, австралій­ські брафорди) для гібридизації та отримання надремонтних телиць молочних порід.

Породи свиней

У країнська м'ясна порода (мал. 6).виведена в 1993 р. об'єднанням ге­нотипів свиней полтавської, харківської та білоруської селекцій і затверджена як порода в 1993 р. Жива маса дорослих кнурів стано­вить 300 - 340 кг, довжина тулуба — 182 - 186 см; свиноматок від­повідно 242 - 254 кг та 168 - 172 см. Багатоплідність — 10,8 - 11,5 Мал.6. Свиноматка української м'ясної породи поросяти; молочність- 57-59 кг. Маса гнізда поросят у разі відлу­чення в 2-місячному віці — 189 - 209 кг.

Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175- 185 днів. При цьому середньодобовий приріст становить 740 - 820 г, витрати кор­му на 1 кг приросту 3,5 - 3,8 к. од., довжина туші — 96 см, товщина сала — 24 - 26 мм, маса окосту — 11 - 11,2 кг, площа «м язового віч­ка» — 36 см2. Свиней зазначеної породи можна відгодовувати до м'ясних кондицій — до досягнення живої маси 130 кг 1 більше.

Племінні заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропет­ровської, «Еліта» Київської, «Чувиріне» Хар­ківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів, молодняк яких характеризується вищими м'ясними якостями (вихід м'яса з туші 61 - 62 %), коротшим періодом відгодівлі (на 2-12 днів) та меншими на 0,15 - 0,34 к. од. на 1 кг приросту живої маси витратами кормів, а у гібридних свиноматок спостерігається вища багатоплідність, краща збереженість поросят та більша жива маса при відлученні.

Полтавська м'ясна порода (мал. 7.) виведена складним відтворним схрещуванням та об'єднанням генотипів кількох порід: великої білої, миргородської, ландрас, п'єтрен, уессекс-седлбек. Це великі широкотілі з добре розвиненими м'ясними формами тварини, порівняно довгим, широким та глибоким тулубом, масивними окостами, легкою головою з невеликими горизонтально поставленими вухами, білої масті.

Мал.7 . Кнур полтавської м'ясної породи

Жива маса дорослих кнурів становить 340, свиноматок — 240 кг довжина тулуба відповідно 182 та 165 см; багатоплідність — 10 – ц. поросят. Живої маси 100 кг молодняк досягає за 180- 185 днів за середньодобового приросту 750 - 800 г і витрати корму на 1 кг при­росту 3,7 - 3,8 к. од.

Племінні господарства з розведення породи: «Світанок» Полтав­ської, «Прогрес» Кіровоградської, «Снятинське» Львівської, племзавод Стрілецького кінного заводу Луганської областей. Тварин пол­тавської м'ясної породи розводять у десяти областях України. Вони рекомендовані для використання майже в усіх областях у регіональ­них системах розведення переважно для одержання породно-ліній- них гібридів як батьківська форма.