9.14. Великомасштабна селекція

Генетичне поліпшення порід сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок племінних стад. У стадах створюють високоцінних тварин в результаті нагромадження бажаних генів шляхом цілеспрямованого добору і підбору та подальшого масового розмноження одержаного від них потомства в товарних стадах. У племінних заводах одержують високоцінних самців і самиць, яких передають у репродукторпі стада для одержання від них потомства. Потомство племінних тварин, одержане в репродукторних стадах, передають у товарні стада для одержання від нього продукції.

У малоплідному тваринництві, такому як, скотарство, генетичне поліпшення товарних стад, в яких знаходиться 95 - 98% поголів'я породи, здійснюють переважно шляхом масового штучного осіменінпя корів спермою бугаїв-поліпшувачів, виведених у племзаводах.

Щоб досягти генетичного поліпшення товарних стад (основних виробників тваринницької продукції) за рахунок одержання потомства від високоцішшх тварин, у племінних стадах ведеться ретельне оцінювання їх генетичних властивостей на основі феиогнпних показників предків, потомства, побічних родичів.

Подальший прогрес у генетичному поліпшенні сільськогосподарських тварин обумовлений інтенсивним використанням видатних тварин-лідерів породи. Селекціонери завжди намагалися перетворити індивідуальні якості високоцінних племінних тварин у групові, тобто, створити на їх основі лінії, заводські стада. З цією метою використовується метод штучного осіменіння і тривалого зберігання консервованої сперми, що значно посилило інтенсивність розмноження високоцінних плідників. Сучасні методи біотехнології створили такі ж можливості і для відтворення маточного поголів'я.

Найінтенсивніше використовують плідників у галузі молочного скотарства, що дає можливість необмежено розповсюджувати в межах породи гени найбільш видатних тварин. У наш час стало можливим осіменяти 100 тис. і більше корів спермою бугая-поліпшувача, оціненого за якістю потомства. У зв'язку з цим селекційна робота має великомасштабний характер і розповсюджується на всю породу. Як наслідок, вплив спадковості плідників на генетичне поліпшення молочної худоби становить близько 90...95%, у вівчарстві 70...80%.

У птахівництві та свинарстві генетичний потенціал плідників використовують для створення високопродуктивних міжпородних і міжлінійних впутрішньопородних гібридів на основі схрещування між собою спеціалізованих інбредних і аутбредних ліній.

Великомасштабна селекція - це централізована система племінної роботи, спрямована на створення в племінних стадах високоцінних тварин та інтенсивне розмноження їх потомків у товарних стадах.

Останнім часом як в Україні, так і за кордоном розроблено методи моделювання селекційного процесу і оптимізації селекційних програм з використанням сучасних досягнень популяційної генетики і Г1С- технологій (її елементом є гепетико-інформаційш технології). Ці методи дають можливість розробити такі програми селекції, які сприяють максимальному генетичному поліпшенню всієї породної популяції за мінімальних витрат на заходи під час проведення племінної роботи.

Великомасштабна селекція — це система взаємопов'язаних науково обґрунтованих селекційних, генетичних, біотехнічних і ор­ганізаційно-господарських заходів, які забезпечують планомірний постійний процес удосконалення досить великої популяції худоби.

Великомасштабна селекція здійснюється за єдиним комплекс­ним планом заходів з удосконалення племінної роботи з породами в зоні їх розведення за максимального використання генетичного по­тенціалу плідників, перевірених за якістю потомства. Вона дає змо­гу об'єднувати племінну роботу окремих господарств у загальну сис­тему заходів, що забезпечують поліпшення спадковості тварин ці­лих регіонів, використовувати в роботі штучне осіменіння з трива­лим зберіганням замороженої сперми, імуногенетичний контроль змін генетичної структури популяцій, генетично-математичннй аналіз і метод трансплантації ембріонів.

Для реалізації цієї системи створено державні, обласні та зона­льні селекційні центри. Найдоцільніше вести великомасштабну се­лекцію основних планових порід худоби в межах області, оскільки в ній діють облплемоб'єднання, племінна робота чітко пов'язана з плановими завданнями щодо відтворення поголів'я та виробництва продукції, господарства мають відносно однакові умови і один на­прям розвитку галузі.

Вчені й селекціонери країни розробили великомасштабні селек­ційні програми виведення нових порід худоби (української м'ясної, селекції чорно-рябої худоби) на 1986 - 2000 рр. В них було передба­чено збереження і ефективне використання генофонду цінних міс­цевих порід, систематичне застосування в скотарстві досягнень ге­нетики, селекції, імуногенетики, біотехнології та інших наук.

Загальна схема великомасштабної селекції охоплює такі основ­ні заходи: організація поетапного добору бугаїв у племінних гос­подарствах, що розводять певну породу; добір оцінених за якістю нашадків як поліпшувачів батьків видатних плідників; виділення із неспоріднених між собою груп породи бугаїв-лідерів; складання плану замовних спаровувань для отримання бугайців, що підля­гають перевірці й оцінюванню; створення елеверів для вирощу­вання та перевірки молодих плідників і організація поетапної пе­ревірки їх; інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів; виве­дення видатних генотипів жіночих особин з метою отримання від них методом трансплантації значної кількості поголів'я бугаїв- поліпшувачів; використання в племінній роботі ЕОМ і прогнозу­вання результатів селекції на основі генетико-математичних ме­тодів; організація повноцінної годівлі, добрих умов утримання і використання тварин, які безпосередньо впливають на формуван­ня генотипу худоби.

9.15. Моделювання селекційного процесу з використанням ЕОМ У сучасному скотарстві для підвищення ефективності управлін­ня і племінної роботи зі стадом та породою при великомасштабній селекції потрібен постійний аналіз продуктивних екстер'єрних, від­творних та інших індивідуальних особливостей тварин.

Для виконання цих завдань застосовують різного класу ЕОМ — від мікро-ЕОМ, які призначені для обслуговування робочих місць спеціалістів тваринницьких ферм і комплексів, до єдиної системи ЕОМ, що здійснює інформаційно-обчислювальне обслуговування низки господарств, районів і областей.

У країні створено широку мережу районних машинообчислюва- льних станцій та спеціалізованих обчислювальних центрів. Вони обладнані сучасними ЕОМ і мають значний досвід використання ЕОМ у племінній справі.

Співробітниками виробничого об'єднання інформаційно-обчис­лювального центру «Агропромсистема» Міністерства аграрної полі­тики України розроблено інформаційно-пошукову систему «Молод­няк», призначену для планування і управління вирощуванням племінного й товарного молодняку великої рогатої худоби.

Розроблена і діє автоматизована інформаційна система «СЕЛЕКС» (Селекція, Економіка, Система). Система є багатоетапною, комплек­сною, автоматизованою системою управління тваринництвом і дає змогу спеціалістам оперативно отримувати в середньому не менш як 100 аналітичних та інформаційних показників щодо кожної тва­рини за звітний період.

Система «СЕЛЕКС-УКРАЇНА» дає змогу вирішувати питання великомасштабної селекції, планування і прогнозування структури стада й породи, виробництва тваринницької продукції, отримання приплоду; є інформаційним забезпеченням для служб зоотехнії, ве­теринарії та штучного осіменіння тварин.

Широке застосування ЕОМ у практиці дає можливість викорис­товувати методи генетико-математичного аналізу в складних про­цесах селекційно-генетичних змін, які відбуваються в популяціях, і точніше передбачити результати селекції, значно зменшити затра­ти часу і праці спеціалістів.

Автоматизація обліку в молочному скотарстві можлива як у господарствах з традиційною, так і з промисловою технологією вироб­ництва. Впровадження ЕОМ у скотарстві потребує відповідної підготовки спеціалістів-селекціонерів і чіткого та об'єктивного зоотехнічного обліку.

Успішне ведення племінної роботи великою мірою залежить від чіткого зоотехнічного і племінного обліку, своєчасного опрацювання та аналізу даних про кожну тварину. Розв'язати це питання в умо­вах концентрації й інтенсифікації тваринництва неможливо без впровадження електронно-обчислювальної техніки, яка дає змогу проводити роботу при мінімальних затратах праці та часу.

Використання електронно-обчислювальних машин значно спро­щує процес одержання даних біометричного опрацювання одночас­но з багатьма показниками, дає можливість визначити племінну цінність тварин і родинних груп у стаді й породі, здійснити найефек­тивніший їх відбір та підбір, розв'язати багато інших питань щодо ведення планомірної селекційно-племінної роботи.

У молочному скотарстві застосовують таку систему збирання, нагромадження й опрацювання даних зоотехнічного та племінного обліку, при якій господарства або держплемоб'єднання передають в

обчислювальний центр (ОЦ) пристосовані для опрацювання даних на ЕОМ бланки обліку (щомісячно) або індивідуальні картки пле­мінного бугая (форма 1-мол.) і племінної корови (телиці) (форма 2-мол.). В обчислювальному центрі дані переносять на технічні носії інформації (магнітні стрічки, диски та ін.), вводять у пам'ять ЕОМ й опрацьовують.

Бланки щомісячного обліку залишають в архіві ОЦ, індиві­дуальні картки повертають у господарства для подальшого їх за­повнення, тому що вони є робочим документом селекціонерів і облі­ковців. Нагромаджена інформація — це основа для створення бан­ків селекційних даних за породами, на підставі яких аналізують матеріали бонітування й складають плани племінної роботи, оці­нюють плідників за розвитком, відтворною здатністю та якістю по- томства, а також результати селекції, здійснюють відбір і підбір тварин.

У господарствах молочного напряму широко впроваджують ав­томатизацію первинного зоотехнічного та племінного обліку на ос­нові системи «Селекс — Україна». Система спрямована на розробку і введення нових систем обліку, звітності, аналізу, прогнозування та планування продуктивності й відтворення по окремих тваринах, фермах, стадах.

Великомасштабна селекція в тваринництві спрямована на інтен­сивне генетичне поліпшення масивів тварин. Вона ґрунтується на досягненнях у галузі популяційної генетики, інтенсивному викори­станні плідників-поліпшувачів при управлінні селекційним проце­сом за допомогою ЕОМ і об'єднує діяльність господарств усіх кате­горій в єдине ціле.

Система великомасштабної селекції худоби молочних порід базу­ється на таких загальних принципах, як: оцінка та відбір матерів і батьків ремонтних бугайців за єдиною програмою для всієї породи незалежно від її ареалу та чисельності; вирощування, оцінка й від­бір ремонтних бугайців за розвитком, екстер'єром, показниками відтворної здатності; нагромадження запасу сперми перевірюваних плідників; оцінка бугаїв за якістю потомства; регламентація вико­ристання сперми перевірюваних і оцінених за якістю потомства плідників; створення системи збирання, нагромадження та опрацю­вання даних племінного обліку по породі зі застосуванням сучасних ЕОМ і генетико-математичних методів; використання в селекції до­сягнень біотехнології, імуногенетична атестація походження пле­мінних тварин, цитогенетична оцінка бугаїв-плідників, трансплан­тація ембріонів тощо.

Залежно від генетично-селекційних параметрів, зоотехнічних та економічних умов, що склалися в зоні розведення порід, програми великомасштабної селекції мають різні кількісні характеристики, ^ВІД яких залежить генетико-економічна ефективність племінної ро боти. Тому оперувати величезними обсягами інформації можна ли­ше з використанням сучасних ЕОМ, що мають ємну пам'ять і здатні виконувати мільйони операцій за секунду.

Неодмінною умовою ефективного впровадження великомасштаб­ної селекції є створення автоматизованої інформаційної системи в селекції (АІС), яка не лише замінює ручну працю автоматизованим опрацюванням даних племінного обліку на ЕОМ, а й розв'язує принципово нові завдання щодо підвищення ефективності галузі.

У господарствах почали застосовувати так звані персональні ЕОМ (ПЕОМ), що дають можливість спеціалістам автоматизувати процес контролю за використанням тварин на фермах. На сучасних ПЕОМ можна передавати й одержувати інформацію через нагрома- джувачі пам'яті великої потужності про всіх підконтрольних тварин регіону або країни. Оптимальним варіантом селекції вважають той. який забезпечує максимальні темпи генетичного поліпшення худо­би при мінімальних витратах на племінну роботу і дає змогу знач­ною мірою підвищити продуктивність поголів'я.