- •Розділ 1 Походження та еволюція сільськогосподарських тварин
- •Дикі, приручені, домашні та сільськогосподарські тварини
- •Дикі предки і родичі сільськогосподарських тварин
- •Час, місце і послідовність доместикації сільськогосподарських тварин
- •Основні зміни тварин у процесі доместикації та її причини
- •Методи вивчення походження домашніх тварин
- •Роль природного і штучного добору в еволюції домашніх тварин
- •Розділ 2 Вчення про породу
- •2.1. Поняття про породу. Основні ознаки породи
- •2.2. Фактори породоутворення
- •2.3. Структура породи
- •2.4. Класифікація порід.
- •2.5. Акліматизація порід.
- •2.6. Нові породи, виведені в Україні
- •2.7. Проблема зберігання генофонду нечисленних та зникаючих порід
- •Розділ 3
- •3.1. Поняття про конституцію сільськогосподарських тварин.
- •3.2. Класифікація типів конституції тварин
- •3.3. Фактори, що впливають на формування типу конституції.
- •3.4. Зв'язок конституції з продуктивністю та іншими господарсько-корисними ознаками тварин
- •3.5. Ослаблення конституції та заходи запобігання
- •3.6. Кондиції тварин
- •3.7. Екстер'єр сільськогосподарських тварин різних видів і напрямів продуктивності
- •3.8. Вади і недоліки екстер'єру.
- •3.9. Методи вивчення екстер'єру тварин.
- •3.10. Інтер'єр сільськогосподарських тварин
- •Розділ 4 Ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.1. Поняття про ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.2. Методи вивчення та обліку росту і розвитку сільськогосподарських тварин.
- •4.3. Основні закономірності росту і розвитку сільськогосподарських тварин
- •4.4. Фактори, які впливають на ріст і розвиток тварин.
- •4.5. Спрямоване вирощування молодняку
- •4.6. Скороспілість сільськогосподарських тварин.
- •4.7. Тривалість життя і господарського використання сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 5. Продуктивність сільськогосподарських тварин.
- •5.1. Основні види продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •5.2. Фактори, які впливають на продуктивність тварин
- •5.3. Методи обліку і оцінки тварин за продуктивністю
- •5.4. Завдання щодо підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 6 Добір і підбір сільськогосподарських тварин
- •6.1. Поняття про добір.
- •6.2. Класифікація форм добору
- •6.3. Оцінка та добір тварин за продуктивністю, конституцією та екстер’єром
- •6.4. Оцінка та добір тварин за походженням. Родоводи та їх значення
- •6.5. Оцінка та добір тварин за якістю нащадків
- •6.6. Ознаки і показники добору
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність добору
- •6.8. Поняття про селекційний диференціал і ефект селекції
- •6.9. Добір самок за власною продуктивністю
- •6.10. Взаємозв’язок добору і підбору
- •6.11. Основні принципи і типи підбору
- •6.12. Форми підбору
- •6.13. Генетична суть аутбридингу та інбридингу
- •6.14.Використання гетерозису в тваринництві.
- •Розділ 7 Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •7.1. Поняття про методи розведення сільськогосподарських тварин.
- •7.2. Чистопородне розведення тварин.
- •7.3. Схрещування і його біологічна суть
- •7.4. Види схрещування
- •7.5. Гібридизація
- •7.6. Апробація селекційних досягнень у тваринництві.
- •Розділ 8 Техніка розведення сільськогосподарських тварин
- •8.1. Завдання по відтворенню сільськогосподарських тварин
- •8.2. Статева, господарська та фізіологічна зрілість тварин
- •8.3. Охота, овуляція, статеві ритми
- •8.4. Вік і загальний розвиток тварин при першому осіменінні
- •8.5. Способи осіменіння
- •8.6. Селекційне значення штучного осіменіння та трансплантації ембріонів у тварин
- •8.7. Тривалість вагітності сільськогосподарських тварин різних видів
- •8.8. Складання плану осіменіння
- •Розділ 9 Селекційно-племінна робота в тваринництві
- •9.1. Держані заходи щодо племінної роботи
- •9.2. Організація і структура племінної справи
- •9.3. Племінна база тваринництва
- •9.4. Породне районування
- •9.5. Виставки, виводки та аукціони сільськогосподарських тварин
- •9.6. Форми і методи селекційно-племінної роботи в племінному та користувальному тваринництві
- •9.7. План племінної роботи в господарстві
- •9.8. Методи мічення тварин
- •9.9. Племінний зоотехнічний облік
- •9.10. Бонітування сільськогосподарських тварин
- •9.11. Селекція сільськогосподарських тварин на стійкість проти хвороб
- •9.12. Державна атестація у тваринництві
- •9.13. Ідентифікація та реєстрація тварин в Україні
- •9.14. Великомасштабна селекція
- •Висновки
- •Література
9.14. Великомасштабна селекція
Генетичне поліпшення порід сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок племінних стад. У стадах створюють високоцінних тварин в результаті нагромадження бажаних генів шляхом цілеспрямованого добору і підбору та подальшого масового розмноження одержаного від них потомства в товарних стадах. У племінних заводах одержують високоцінних самців і самиць, яких передають у репродукторпі стада для одержання від них потомства. Потомство племінних тварин, одержане в репродукторних стадах, передають у товарні стада для одержання від нього продукції.
У малоплідному тваринництві, такому як, скотарство, генетичне поліпшення товарних стад, в яких знаходиться 95 - 98% поголів'я породи, здійснюють переважно шляхом масового штучного осіменінпя корів спермою бугаїв-поліпшувачів, виведених у племзаводах.
Щоб досягти генетичного поліпшення товарних стад (основних виробників тваринницької продукції) за рахунок одержання потомства від високоцішшх тварин, у племінних стадах ведеться ретельне оцінювання їх генетичних властивостей на основі феиогнпних показників предків, потомства, побічних родичів.
Подальший прогрес у генетичному поліпшенні сільськогосподарських тварин обумовлений інтенсивним використанням видатних тварин-лідерів породи. Селекціонери завжди намагалися перетворити індивідуальні якості високоцінних племінних тварин у групові, тобто, створити на їх основі лінії, заводські стада. З цією метою використовується метод штучного осіменіння і тривалого зберігання консервованої сперми, що значно посилило інтенсивність розмноження високоцінних плідників. Сучасні методи біотехнології створили такі ж можливості і для відтворення маточного поголів'я.
Найінтенсивніше використовують плідників у галузі молочного скотарства, що дає можливість необмежено розповсюджувати в межах породи гени найбільш видатних тварин. У наш час стало можливим осіменяти 100 тис. і більше корів спермою бугая-поліпшувача, оціненого за якістю потомства. У зв'язку з цим селекційна робота має великомасштабний характер і розповсюджується на всю породу. Як наслідок, вплив спадковості плідників на генетичне поліпшення молочної худоби становить близько 90...95%, у вівчарстві 70...80%.
У птахівництві та свинарстві генетичний потенціал плідників використовують для створення високопродуктивних міжпородних і міжлінійних впутрішньопородних гібридів на основі схрещування між собою спеціалізованих інбредних і аутбредних ліній.
Великомасштабна селекція - це централізована система племінної роботи, спрямована на створення в племінних стадах високоцінних тварин та інтенсивне розмноження їх потомків у товарних стадах.
Останнім часом як в Україні, так і за кордоном розроблено методи моделювання селекційного процесу і оптимізації селекційних програм з використанням сучасних досягнень популяційної генетики і Г1С- технологій (її елементом є гепетико-інформаційш технології). Ці методи дають можливість розробити такі програми селекції, які сприяють максимальному генетичному поліпшенню всієї породної популяції за мінімальних витрат на заходи під час проведення племінної роботи.
Великомасштабна селекція — це система взаємопов'язаних науково обґрунтованих селекційних, генетичних, біотехнічних і організаційно-господарських заходів, які забезпечують планомірний постійний процес удосконалення досить великої популяції худоби.
Великомасштабна селекція здійснюється за єдиним комплексним планом заходів з удосконалення племінної роботи з породами в зоні їх розведення за максимального використання генетичного потенціалу плідників, перевірених за якістю потомства. Вона дає змогу об'єднувати племінну роботу окремих господарств у загальну систему заходів, що забезпечують поліпшення спадковості тварин цілих регіонів, використовувати в роботі штучне осіменіння з тривалим зберіганням замороженої сперми, імуногенетичний контроль змін генетичної структури популяцій, генетично-математичннй аналіз і метод трансплантації ембріонів.
Для реалізації цієї системи створено державні, обласні та зональні селекційні центри. Найдоцільніше вести великомасштабну селекцію основних планових порід худоби в межах області, оскільки в ній діють облплемоб'єднання, племінна робота чітко пов'язана з плановими завданнями щодо відтворення поголів'я та виробництва продукції, господарства мають відносно однакові умови і один напрям розвитку галузі.
Вчені й селекціонери країни розробили великомасштабні селекційні програми виведення нових порід худоби (української м'ясної, селекції чорно-рябої худоби) на 1986 - 2000 рр. В них було передбачено збереження і ефективне використання генофонду цінних місцевих порід, систематичне застосування в скотарстві досягнень генетики, селекції, імуногенетики, біотехнології та інших наук.
Загальна схема великомасштабної селекції охоплює такі основні заходи: організація поетапного добору бугаїв у племінних господарствах, що розводять певну породу; добір оцінених за якістю нашадків як поліпшувачів батьків видатних плідників; виділення із неспоріднених між собою груп породи бугаїв-лідерів; складання плану замовних спаровувань для отримання бугайців, що підлягають перевірці й оцінюванню; створення елеверів для вирощування та перевірки молодих плідників і організація поетапної перевірки їх; інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів; виведення видатних генотипів жіночих особин з метою отримання від них методом трансплантації значної кількості поголів'я бугаїв- поліпшувачів; використання в племінній роботі ЕОМ і прогнозування результатів селекції на основі генетико-математичних методів; організація повноцінної годівлі, добрих умов утримання і використання тварин, які безпосередньо впливають на формування генотипу худоби.
9.15. Моделювання селекційного процесу з використанням ЕОМ У сучасному скотарстві для підвищення ефективності управління і племінної роботи зі стадом та породою при великомасштабній селекції потрібен постійний аналіз продуктивних екстер'єрних, відтворних та інших індивідуальних особливостей тварин.
Для виконання цих завдань застосовують різного класу ЕОМ — від мікро-ЕОМ, які призначені для обслуговування робочих місць спеціалістів тваринницьких ферм і комплексів, до єдиної системи ЕОМ, що здійснює інформаційно-обчислювальне обслуговування низки господарств, районів і областей.
У країні створено широку мережу районних машинообчислюва- льних станцій та спеціалізованих обчислювальних центрів. Вони обладнані сучасними ЕОМ і мають значний досвід використання ЕОМ у племінній справі.
Співробітниками виробничого об'єднання інформаційно-обчислювального центру «Агропромсистема» Міністерства аграрної політики України розроблено інформаційно-пошукову систему «Молодняк», призначену для планування і управління вирощуванням племінного й товарного молодняку великої рогатої худоби.
Розроблена і діє автоматизована інформаційна система «СЕЛЕКС» (Селекція, Економіка, Система). Система є багатоетапною, комплексною, автоматизованою системою управління тваринництвом і дає змогу спеціалістам оперативно отримувати в середньому не менш як 100 аналітичних та інформаційних показників щодо кожної тварини за звітний період.
Система «СЕЛЕКС-УКРАЇНА» дає змогу вирішувати питання великомасштабної селекції, планування і прогнозування структури стада й породи, виробництва тваринницької продукції, отримання приплоду; є інформаційним забезпеченням для служб зоотехнії, ветеринарії та штучного осіменіння тварин.
Широке застосування ЕОМ у практиці дає можливість використовувати методи генетико-математичного аналізу в складних процесах селекційно-генетичних змін, які відбуваються в популяціях, і точніше передбачити результати селекції, значно зменшити затрати часу і праці спеціалістів.
Автоматизація обліку в молочному скотарстві можлива як у господарствах з традиційною, так і з промисловою технологією виробництва. Впровадження ЕОМ у скотарстві потребує відповідної підготовки спеціалістів-селекціонерів і чіткого та об'єктивного зоотехнічного обліку.
Успішне ведення племінної роботи великою мірою залежить від чіткого зоотехнічного і племінного обліку, своєчасного опрацювання та аналізу даних про кожну тварину. Розв'язати це питання в умовах концентрації й інтенсифікації тваринництва неможливо без впровадження електронно-обчислювальної техніки, яка дає змогу проводити роботу при мінімальних затратах праці та часу.
Використання електронно-обчислювальних машин значно спрощує процес одержання даних біометричного опрацювання одночасно з багатьма показниками, дає можливість визначити племінну цінність тварин і родинних груп у стаді й породі, здійснити найефективніший їх відбір та підбір, розв'язати багато інших питань щодо ведення планомірної селекційно-племінної роботи.
У молочному скотарстві застосовують таку систему збирання, нагромадження й опрацювання даних зоотехнічного та племінного обліку, при якій господарства або держплемоб'єднання передають в
обчислювальний центр (ОЦ) пристосовані для опрацювання даних на ЕОМ бланки обліку (щомісячно) або індивідуальні картки племінного бугая (форма 1-мол.) і племінної корови (телиці) (форма 2-мол.). В обчислювальному центрі дані переносять на технічні носії інформації (магнітні стрічки, диски та ін.), вводять у пам'ять ЕОМ й опрацьовують.
Бланки щомісячного обліку залишають в архіві ОЦ, індивідуальні картки повертають у господарства для подальшого їх заповнення, тому що вони є робочим документом селекціонерів і обліковців. Нагромаджена інформація — це основа для створення банків селекційних даних за породами, на підставі яких аналізують матеріали бонітування й складають плани племінної роботи, оцінюють плідників за розвитком, відтворною здатністю та якістю по- томства, а також результати селекції, здійснюють відбір і підбір тварин.
У господарствах молочного напряму широко впроваджують автоматизацію первинного зоотехнічного та племінного обліку на основі системи «Селекс — Україна». Система спрямована на розробку і введення нових систем обліку, звітності, аналізу, прогнозування та планування продуктивності й відтворення по окремих тваринах, фермах, стадах.
Великомасштабна селекція в тваринництві спрямована на інтенсивне генетичне поліпшення масивів тварин. Вона ґрунтується на досягненнях у галузі популяційної генетики, інтенсивному використанні плідників-поліпшувачів при управлінні селекційним процесом за допомогою ЕОМ і об'єднує діяльність господарств усіх категорій в єдине ціле.
Система великомасштабної селекції худоби молочних порід базується на таких загальних принципах, як: оцінка та відбір матерів і батьків ремонтних бугайців за єдиною програмою для всієї породи незалежно від її ареалу та чисельності; вирощування, оцінка й відбір ремонтних бугайців за розвитком, екстер'єром, показниками відтворної здатності; нагромадження запасу сперми перевірюваних плідників; оцінка бугаїв за якістю потомства; регламентація використання сперми перевірюваних і оцінених за якістю потомства плідників; створення системи збирання, нагромадження та опрацювання даних племінного обліку по породі зі застосуванням сучасних ЕОМ і генетико-математичних методів; використання в селекції досягнень біотехнології, імуногенетична атестація походження племінних тварин, цитогенетична оцінка бугаїв-плідників, трансплантація ембріонів тощо.
Залежно від генетично-селекційних параметрів, зоотехнічних та економічних умов, що склалися в зоні розведення порід, програми великомасштабної селекції мають різні кількісні характеристики, ВІД яких залежить генетико-економічна ефективність племінної ро боти. Тому оперувати величезними обсягами інформації можна лише з використанням сучасних ЕОМ, що мають ємну пам'ять і здатні виконувати мільйони операцій за секунду.
Неодмінною умовою ефективного впровадження великомасштабної селекції є створення автоматизованої інформаційної системи в селекції (АІС), яка не лише замінює ручну працю автоматизованим опрацюванням даних племінного обліку на ЕОМ, а й розв'язує принципово нові завдання щодо підвищення ефективності галузі.
У господарствах почали застосовувати так звані персональні ЕОМ (ПЕОМ), що дають можливість спеціалістам автоматизувати процес контролю за використанням тварин на фермах. На сучасних ПЕОМ можна передавати й одержувати інформацію через нагрома- джувачі пам'яті великої потужності про всіх підконтрольних тварин регіону або країни. Оптимальним варіантом селекції вважають той. який забезпечує максимальні темпи генетичного поліпшення худоби при мінімальних витратах на племінну роботу і дає змогу значною мірою підвищити продуктивність поголів'я.
