9.13. Ідентифікація та реєстрація тварин в Україні

Програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Співтовариства передбачає ідентифікацію і реєстрацію сільськогосподарських тварин. Ідентифікація і реєстрація тварин в Україні проводиться відповідно до Положень про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, коней, затверджених наказами Мінагрополітики з метою: одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження; покращання управління і прогнозування ринків продукції; охорони території України від епізоотичних захворювань; контролю за санітарним етапом виробництва, якістю і походженням продукції тваринництва; оптимізації планів ветеринарної медицини щодо запобігання (профілактики) та лікування захворювань тварин, контролю за їх переміщенням; забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи, включаючи оцінювання продуктивності і племінної цінності тварин; оптимізації розробки і виконання селекційних програм; організації технологічних систем у тваринництві та підвищення достовірної інформації за сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді.

Ідентифікації підлягають всі тварини, яких розводять або утримують на території України. Організаційні питання щодо ідентифікації і реєстрації тварин вирішує державне Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, безпосередню роботу з ідентифікації виконують уповноважені агенти.

Ідентифікація великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз - ототожнювання тварин (нумерація та присвоєння кличок) включає прикріплення бирок з ідентифікаційним номером на кожне вухо тварини, внесення інформації до Книги обліку тварин господарства, видачу паспортів тварин з ветеринарною карткою для великої рогатої худоби та реєстраційних свідоцтв для свиней, овець та кіз. Ідентифікаційний номер, присвоєний тварині не змінюється протягом її життя та є унікальним в межах одного виду тварин.

Бирка - вушний знак встановленого зразка з нанесеним ідентифікаційним номером суворого обліку використовується виключно для ідентифікації визначеного виду тварин. Офіційний колір бирок для великої рогатої худоби, свиней та овець - жовтий, а кіз світло-зелений.

І дентифікаційний номер на бирці для великої рогатої худоби складається з 12 символів (мал. 35).

Мал. 35.

Новонароджених телят ідентифікують не пізніше 7-ми діб від народження.

Ідентифікація поросят має бути проведена протягом 48 годин від моменту їх народження в господарствах, яким присвоєний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, та не пізніше 7-ми діб у господарствах інших суб'єктів господарювання. У таких господарствах можуть ідентифікувати поросят при відлученні, але не пізніше двох місяців після народження, якщо поросяті був присвоєний гніздовий номер татуюванням або вищипами. Ідентифікація поросят у господарствах фізичних осіб проводиться під час відлучення, але не пізніше двох місяців після народження.

Зразок бирки вушної для ідентифікації свиней наведено на мал. 36.

Мал. 36.

Новонароджені ягнята і козенята мають бути ідентифіковані не пізніше 7-ми днів від їх народження. Як виняток, власник може ідентифікувати тварину під час відлучення, але не пізніше 4-місячного віку після народження. Новонародженим ягнятам та козенятам обов'язково ставлять робочий номер матері татуюванням на лівому вусі. Ягнята каракульської та інших смушкових порід, які призначені для забою в 2-3-денному віці на смушки, ідентифікації не підлягають. Зразок бирки вушної для ідентифікації овець і кіз наведено на мал. 37.

Мал. 37.

Ідентифікація коней - це процес ототожнювання, який включає графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, присвоєння клички та ідентифікаційного номера, внесення інформації в Книгу обліку коней господарства та видачу паспортів.

Ідентифікація полягає в ретельному описуванні у відповідних зоотехнічних документах ознак, за якими коней можна розпізнати (ідентифікувати) у гурті ровесників. До таких ознак відносять масті, відмітини та прикмети, емблему породи, господарства чи помер від гарячого або холодного таврування, індивідуальний номер на внутрішній поверхні нижньої або верхньої губи (татуювання), довжину, ширину та „малюнок" каштанів, наявність ікол у кобил; „сороче" око, надзвичайну форму вуха і ніздрів, „з'їдені" на один бік зуби, вкорочену нижню щелепу, білі або темні плями на тілі коня та ін. У деяких країнах світу впроваджено електронне маркірування коней - введення їм магнітного транспондера-мікрочіпа з зовнішньою чи внутрішньою його локалізацією. За допомогою спеціального пристрою здійснюється зчитування ідентифікаційного коду коня. Для деяких порід коней (арабська, ахалтекінська, чистокровна верхова та ін.) є обов'язковим імуногенетичне тестування їх походження (групи крові, типи трансферину і гемоглобіну, ферменти та ІІІ., а з 2002 р. - ДНК-сателіти).

Ідентифікацію коней у господарстві розпочинають із жеребців- плідпиків та кобил, далі ідентифікують коней призначених для випробування па іподромах, участі у змаганнях, реалізації, а лошат перед відлученням від матері, але не пізніше одного року після народження. У будь-якому разі вони мають бути ідентифіковані та зареєстровані до вибуття з господарства. Кличку племінним (та й іншим) коням присвоює власник тварини згідно з установленими правилами. Наступний власник може змінити кличку за будь-яких мотивів, але зобов'язаний внести її до Реєстру тварин та паспорта коня.

Усі коні мають бути ідентифіковані за одним із наступних варіантів.

1. Присвоєння клички, графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, присвоєння ідентифікаційного номера, оформлення та видача паспорта коня.

2. Присвоєння клички, графічний та письмовий опис відмітип і прикмет, імуногенетичиа експертиза достовірності походження, оформлення та видача сертифіката генетичного походження, присвоєння ідентифікаційного номера, оформлення та видачу паспорта.

Для племінних коней, гцо належать суб'єктам племінної справи у тваринництві та для усіх жеребців-плідпиків, що використовуються для відтворення, обов'язковою є ідентифікація тварин за варіантом В.

За бажанням власник може замовити додатковий елемент ідентифікації - встановлення електронного мікрочіпа з ідентифікаційним номером.

Ідентифікацію новонароджених лошат проводять в два етапи:

1. етап - протягом 3-х діб після народження заповнюють реєстраційну картку, де засвідчують факт народження лошати, його походження, стать, масть та письмовий опис відмітип і прикмет;

2. етап - перед відлученням від матері, але не пізніше 12-місячного віку лошаті виповниться один рік ще раз заповнюють реєстраційну картку, де уточнюють масть, опис відмітип та прикмет.

У разі появи у коня протягом життя додаткових набутих прикмет (рубців, тавра, татуювання, електронного мікрочіпа тощо) власник подає до Агентства заяву про внесення змін до Реєстру та паспорта коня.

Ідентифікаційний опис відмітип і прикмет коней проводять згідно з інструкцією, передбаченою в Положенні про ідентифікацію та реєстрацію коней.

Ідентифікаційний номер коней складається з 11 символів і має таку структуру:

позиції 1,2 - літерний код України;

позиції 3,4 - цифровий код області;

позиції 5-11 - ідентифікаційний номер тварин.

Ідентифікація та реєстрація тварин складається з таких процесів: реєстрація господарства, оформлення замовлення, ідентифікація тварин, реєстрація ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин, оформлення і видача паспорта тварин, реєстраційних свідоцтв (залежно від виду тварин) ветеринарної картки, реєстрація в Реєстрі тварин інформації про переміщення, забій тварин тощо.

Реєстр тварин - автоматизована інформаційно-аналітична система обліку даних ідентифікованих тварин, їх переміщення, власників господарств та ветеринарно-санітарний стан. Адміністратором Реєстру тварин є державне підприємство Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, а утримувачем Реєстру - Міністерство аграрної політики України.